Міха Йосеф Бердичівський
| Міха Йосеф Бердичівський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
19 (31) серпня 1865[1][2][3] Меджибіж, Подільська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер |
18 листопада 1921[4][3][1] (56 років) Берлін, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка[1] | |||
| Поховання | Єврейське кладовище Васензе | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, філософ, есеїст | |||
| Мова творів | їдиш і німецька | |||
| Magnum opus | Q106312660? | |||
| Діти | Emanuel Bin-Goriond | |||
|
| ||||
 Міха Йосеф Бердичівський у Вікісховищі | ||||
Міха Йосеф Бердичівський (1865, Меджибіж — 1921, Берлін) — єврейський мислитель і письменник на івриті та їдиші українського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
М.Бердичівський народився в Меджибожі в хасидській родині. Він нащадок рабинів. Рано захопився ідеями руху Гаскала. У 1890 році переїхав до Німеччини, навчався в Бреслау два роки в єврейській семінарії та університеті. З 1892 року проживав у Берліні, де займався наукою про єврейство (Юдаїка), a також Ніцше і Гегелем. Виступає з критичними статтями по ідеології Ахад-ха-Ама, Гаскали та сіонізму.
Продовжував навчання у Берні, потім знову провів чотири роки в Берліні (1896–1900), де опублікував велику кількість статей на івриті із закликами до переоцінки цінностей та розширення горизонтів івритської літератури.
У 1900 році одружився з Рахель Ромберг, яка багато допомагала літературній роботі чоловіка. У 1903 році у них народився син Іммануель.
Після перебування у Варшаві, Бердичівський знову опинився в Бреслау, де написав свої найвідоміші твори (1901–1911 роки). Потім — знову Берлін. Під час Першої світової війни і пізніше справи пішли гірше — обмеження у переміщенні для громадян Російської імперії, що похитнуло його здоров'я. Важким ударом для Бердичівського стала звістка про загибель його батька під час погрому.
Помер у 1921 році і похований на Єврейському цвинтарі в Вайсензеє в Берліні.
Творчість[ред. | ред. код]
Перше зібрання творів Бердичісвського у 20-ти томах вийшло вже у 1921–1925 роках в Берліні. Бердичівський написав близько 150 оповідань на івриті, багато новел на ідиш та трохи німецькою. Писав романи, наприклад, «Мір'ям». У творчості присутні автобіографічні елементи, описи побуту євреїв у смузі осілості. Написав велику кількість есе і статей, багато з них гостро-критичні. Збирав і публікував єврейські легенди.
Для творчості Бердичівського характерні критика традиційного єврейського життя разом з гордістю за єврейську спадщину. Пропонував вважати єврейство не лише релігією, але й культурою, окремою цивілізацією. Творчість Бердичівського викликала інтерес таких ортодоксальних релігійних письменників як рав Кук Аврагам Їцхак і раббі Ієхіель Яаков Вайнберг. На думку обох, єресь і бунт Бердичівського йдуть з того ж джерела, що і святість[5][6][7].
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Бердичівського — Рахель Ромберг; Син Бердичівського — Іммануель Бен-Горіон (1903, Бреслау — 1978, Єрусалим) редагував і видавав твори батька в Ізраїлі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ рав Авраам Ицхак Кук, івр. Arpilei Tohar, 2
- ↑ «Ахад-ха-Ам как мыслитель и лидер» (на иврите), Иешурун, 8 (1921), 118—122
- ↑ Marc B. Shapiro. The First World War and its aftermath // Between the Yeshiva World and Modern Orthodoxy: The Life and Works of Rabbi Jehiel Jacob Weinberg, 1884—1966. — London; Portland, Or.: Littman Library of Jewish Civilization., 1999. — P. 74. — 288 p. — BookSources/1874774528 ISBN 1-874774-52-8.Шаблон:Книга:Between the Yeshiva World and Modern Orthodoxy(англ.)Шаблон:Книга:Between the Yeshiva World and Modern Orthodoxy
|
