Нава (язичництво)
Нава, Нав, Наво (рос. Навь) — на думку неоязичників, так званий «підземний світ», місце, куди людина потрапляє після смерті, і звідки повертається у Яв після переродження.
Стародавнє значення рос. навь (згідно з Тлумачним словником Даля) — «мрець». Даль згадує ще варіанти навей, навье, а також навий день («день поминання мертвих на поминальному тижні» — понеділок на півдні Росії чи вівторок у середній смузі)[1]. Український лексикограф Є. І. Желихівський тлумачить схожі українські слова нав і нава як «домовина», «труна», а також наводить слово навк у значенні «мрець». Відома також інша назва Великого Четверга — «Навський Великдень». Схожі слова існують в інших слов'янських мовах: д.-рус. навь, навъ, навие («мрець»), болг. і мак. нави («злі духи, що мучать породіллю»), ст.-чеськ. nav, nava, náva («потойбіччя»), староцерк.-слов. навь («мрець»). З того ж кореня походить й українське «навка» («нявка», «мавка»)[2].
Праслов'янське *navь (також дієслово *nyti) зіставляють з лит. nave і прусськ. nowis («смерть», «труп»), латис. nâve («смерть»), гот. naus («мертвий»), а також з грец. ναΰς, лат. navis («корабель», пор. «нава в архітектурі»). Первісне значення відновлюють як «корабель мертвих» (згідно з праіндоєвропейськими уявленнями, мертві відпливають до потойбіччя на човнах)[2][1].
- Нава — стара назва німецького міста Лангенау.
- ↑ а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- http://pidruchniki.com/kulturologiya/znannya_pro_pravu_yavu_navu [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.]
- http://westudents.com.ua/glavy/33880-znannya-pro-pravu-yavu-navu.html [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.vinec.org.ua/svyata/199-svjato-velykodnja-2009 [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]