Назаренко Іван Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Тимофійович Назаренко
Іван Тимофійович Назаренко
голова Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради
1953 — 1961
Попередник: Сиволап Михайло Іванович
Спадкоємець: Ведніков Василь Спиридонович
 
Партія: КПРС
Народження: 1915(1915)
село Івано-Михайлівка Новомосковського району
Громадянство: Росія
Нагороди:
Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Іва́н Тимофі́йович Наза́ренко (1915(1915), село Івано-Михайлівка Катеринославської губернії, тепер Новомосковського району Дніпропетровської області — ?) — український радянський державний, партійний і політичний діяч. Депутат Верховної Ради Української РСР 4-го і 5-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1961 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-бідняка. Українець.

У 1934—1939 роках — вчитель, директор школи села Михайлівки Казанківського району Миколаївської області. Одночасно навчався на заочному відділенні педагогічного інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1940 роках — секретар Казанківського районного комітету ЛКСМУ.

До лав РСЧА призваний Казанківським РВК Миколаївської області у 1940 році. Навчався у політичному училищі військ НКВС. Учасник німецько-радянської війни. Воював на Сталінградському, Південно-Східному й Воронезькому фронтах. Обіймав посади секретаря партбюро батальйону Сталінградського військово-політичного училища, заступника командира 86-го стрілецького полку 180-ї стрілецької дивізії по політчастині, заступника начальника політвідділу 45-ї навчальної стрілецької дивізії Приволзького військового округу, майор. Був тричі поранений, востаннє — важко, внаслідок чого втратив ліве око[1].

З 1946 року працював на керівній партійній роботі в Єланецькому районному комітеті КП(б)У Миколаївської області.

З 1947 року — 1-й секретар Веселинівського районного комітету КП(б)У Миколаївської області. Потім працював 1-м секретарем Вознесенського районного комітету КП(б)У Миколаївської області.

У березні 1953 — березні 1961 роках — голова виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих.

Обирався депутатом Верховної Ради Української РСР 4-го (1955—1959) і 5-го (1959—1963) скликань.

На XVIII (1954) — XXI (1960) з'їздах КПУ обирався кандидатом у члени ЦК КПУ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Червоного Прапора (21.02.1945), Червоної Зірки (26.09.1942), Знак Пошани (23.01.1948), медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 20 липня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]