Кремінь Тарас Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Кремінь
Кремінь Тарас Дмитрович

Час на посаді:
2014 — 2019

Народився10 червня 1978(1978-06-10) (42 роки)
смт Казанка, Миколаївська область, Українська РСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіяНародний Фронт
РідняКремінь Дмитро Дмитрович (батько)
на сайті Верховної Ради

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Депутат Миколаївської обласної ради
Політична Партія «Фронт Змін» 2010 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Тарас Кремінь, Лілія Гриневич, Олександр Співаковський. 2017.

Тарас Дмитрович Кремінь (10 червня 1978(19780610), смт Казанка, Миколаївська область, Україна) — український політик, науковець, громадський діяч. Народний депутат України VIII скликання від Політичної партії «Народний Фронт». У 2014 році був обраний головою Миколаївської обласної ради VI скликання.

Син українського поета, лауреата Шевченківської премії Дмитра Креміня[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта.[ред. | ред. код]

По закінченню ЗОШ № 10 Миколаєва навчався в Миколаївському державному педагогічному університеті, одержав диплом з відзнакою, здобувши кваліфікацію вчителя української мови і літератури та англійської мови і зарубіжної літератури (19952000).

2001-2004 — аспірант відділу української літератури ХХ століття Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Ю. І. Ковалів. 2005 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за темою: «Концептуалізація історіософського міфу в ліриці 1960-1980-х рр».

Закінчив докторантуру на кафедрі української та зарубіжної літератури і методики їх викладання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Тема дисертації — «Еволюція епосу та ліро-епосу в українській літературі Х-ХХІ ст.».

Трудова діяльність.[ред. | ред. код]

Протягом 2000-2010 рр. — викладач, старший викладач, доцент кафедри української літератури, заступник декана Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, керівник мистецької агенції «ЛАКМУС». Також викладав українську літературу в Миколаївській філії КНУКіМ (20012002 рр.), Чорноморський національний університет імені Петра Могили (2011-2012), керував секціями «Фольклористика», «Літературна творчість» в Миколаївському територіальному відділенні НЦ «Мала академія наук України» (2004-2014). Нині — професор у Миколаївський національний аграрний університет та Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (за сумісництвом). Почесний президент Миколаївського територіального відділення НЦ "Мала академія наук України".

Публікації.[ред. | ред. код]

Друкується з 1993 року. Автор близько 100 наукових праць, присвячених історії української літератури Х-ХХІ ст., науково-методичних рекомендацій до навчальних курсів. Видав низку книг з історичного краєзнавства, присвячених голодомору 1932-1933 рр. "Камінний хліб", 2007), історії та становленню правоохоронних органів "Міліція Миколаївщини : історія і сьогодення", 2008), органів прокуратури ("Прокуратура правової держави: до 70-ліття прокуратури Миколаївської області", 2007), підприємств житлово-комунального господарства України ("Потік води живої: до 100-ліття Миколаївського водопроводу", 2006), "Українська Атлантида Дмитра Креміня : дискурс творчості", 2020 (у співавт. з Л.В. Старовойт), упорядник книги спогадів про Народного художника України Андрія Антонюка "Сто слів про Андрія Антонюка" (2020) та ін. Автор статей до «Шевченківської енциклопедії», «Шевченківського словника Миколаївщини», «Енциклопедії сучасної України» та ін[джерело?], публікацій та виступів в українських та зарубіжних ЗМІ.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Діяльність у Миколаївській обласній раді VI скликання[ред. | ред. код]

З 2010 — депутат Миколаївської обласної ради від «Фронту Змін», член постійної комісії з питань культури, освіти та науки, сім'ї, молоді та спорту.

2013 - 2014 - в.о. голови Миколаївської обласної організації Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (вересень 2013 - березень 2014). Один із лідерів Євромайдану в Миколаєві. Організатор збору гуманітарної допомоги (теплі речі, медикаменти, продукти харчування, придбання квитків) для учасників столичного Євромайдану, акцій спротиву, мітингів на підтримку очищення влади.

З 2014 — перший в Україні переобраний після Революції Гідності та Свободи голова Миколаївської обласної ради (25 лютого27 листопад 2014).

З початком російсько-української війни увійшов до складу Ради оборони Миколаївської області, брав активну участь у захисті органів державної влади, місцевого самоврядування, військових частин від захоплення в період "параду республік" (створення терористичних організацій ОРДЛО), проведення псевдореферендумів.

Серед ініціаторів проведення (2 березня 2014 р.) 11-тисячного Маршу за єдність України, створення районних і міських рад волонтерів Миколаївщини зі збору гуманітарної допомоги військовослужбовцям, добровольчим підрозділам. Брав активну участь у розселенні військових частин, що прибували з Криму. Організатор телемарафонів, масових акцій, звернень до керівництва інших регіонів зі збору гуманітарної допомоги. За підтримки Ощадного банку України здійснено збір 1 млн. грн. на виготовлення Броньованої машини швидкої допомоги "Святий Миколай" для 79 десантно-штурмової бригади. Ініціатор міжнародної гуманітарної допомоги родинам військових льотчиків за сприяння Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні п. Argita Daudze (серпень 2014 р.).

Один із організаторів ліквідації наслідків вибуху багатоповерхівки в Миколаєві по вул. Лазурна, 40 та пошуку джерел для придбання житла родинам постраждалих.

Учасник Третього Загальноукраїнського круглого столу національної єдності (21 травня 2014 року) в Миколаєві за участі прем'єр-міністра А.П.Яценюка, виїзного засідання Кабінету Міністрів України.

Діяльність у Верховній Раді VIII скликання[ред. | ред. код]

У Верховній Раді України VIII скликання — голова підкомітету з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, а також забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія проведення антитерористичної операції та територія населених пунктів на лінії зіткнення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Чден колегії Міністерства освіти і науки України (2016-2019).

Голова Міжфракційного депутатського об'єднання «Миколаївщина», співголова Міжфракційного депутатського об'єднання «Південь України».

Член груп з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою, Аргентинською Республікою, Королівством Норвегія, Чеською Республікою, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Румунією, Федеративною Республікою Бразилія, Королівством Швеція.

Автор та співавтор 180 законодавчих ініціатив, 44 з яких стали чинними актами.[джерело?]

Активність[ред. | ред. код]

Засідання Верховної Ради України — 91 %, Комітету — 99 %[джерело?].

Виступів з місця під час пленарних засідань — 69, з трибуни — 14[джерело?].

Пріоритетні напрямки в депутатській діяльності: освіта, наука, інновації; мовна політика; доступ осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг; державна підтримка учасників бойових дій та членів їх родин; державна підтримка правоохоронних органів; оснащення армії та підвищення її боєздатності; відновлення державних житлових програм для молоді; медична реформа; відновлення доріг Миколаївщини.

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[2].

Парламентські вибори 2019 року[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року був кандидатом від партії «Українська Стратегія Гройсмана» , № 28 у списку[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Стипендіат Міжнародного благодійного фонду "Смолоскип " (2000-2002). Лауреат премії Кабінету Міністрів України „За внесок молоді у розбудову держави” („за творчі досягнення”), нагороджений грамотою Верховної Ради України, нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України: “Відмінник освіти України”, “Софія Русова”, “За наукові та освітні досягнення”, а також знаком Національної гвардії України "За співпрацю". Почесний доктор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пророча правда поетової сльози // Архівовано 14 червень 2018 у Wayback Machine. «Рідне Прибужжя», 10 жовтня 2014
  2. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 02.03.2019. 
  3. Відомості про кандидата в народні депутати України: Кремінь Тарас Дмитрович. ІАС "Вибори Народних депутатів України": Позачергові вибори народних депутатів України 2019. Процитовано 2019-09-29. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Відомості про голів організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області, облвиконкому та обласної ради, Миколаївська облрада
  2. Народний депутат України VIII скликання: Кремінь Тарас Дмитрович. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2019-09-29. 
  3. Депутати «Народного фронту» — лідери в рейтингу підтримки реформ (http://nfront.org.ua/news/details/deputati-narodnogo-frontu-lideri-v-rejtingu-pidtrimki-reform-voxukraine)
  4. «Креминь вошел в пятерку самых эффективных нардепов Верховной Рады» (http://nikvesti.com/news/politics/99172)
  5. "Журналисты составили рейтинг нардепов-«отличников» (https://www.unian.net/politics/1688337-jurnalistyi-sostavili-reyting-nardepov-otlichnikov.html)
  6. 71 % — рівень відповідальності рейтингу «Слово і діло» (https://www.slovoidilo.ua/persony/kremin-taras-dmytrovych)
  7. 12 в рейтингу Інституту законодавчих ідей (https://izi.institute/rating/authors/kremin-taras-dmytrovych/
  8. «Честно» составило рейтинг добропорядочности нардепов. Среди николаевских лучшие Креминь и Савка… (ИНФОГРАФИКА) (https://inshe.tv/nikolaev/2019-06-10/444020/)
  9. Тарас Кремінь: Боєздатна армія та якісна освіта — наш захист перед окупантом (відео) (http://nfront.org.ua/news/details/taras-kremin-boyezdatna-armiya-ta-yakisna-osvita-nash-zahist-pered-okupantom).
  10. Тарас Кремінь: Необхідно розблокувати виплати зарплат лікарям та медикам на територіях, де вводився воєнний стан (відео) (http://nfront.org.ua/news/details/taras-kremin-neobhidno-rozblokuvati-viplati-zarplat-likaryam-ta-medikam-na-teritoriyah-de-vvodivsya-voyennij-stan).
  11. Уповноваженим із захисту державної мови обраний Тарас Кремінь - омбудсмен (https://detector.media/community/article/170468/2019-09-04-upovnovazhenim-iz-zakhistu-derzhavnoi-movi-obranii-taras-kremin-ombudsmen/