Кремінь Тарас Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Кремінь
Тарас Кремінь
Уповноважений із захисту державної мови
Нині на посаді
На посаді з 08.07.2020
Народився 10 червня 1978(1978-06-10) (43 роки)
смт Казанка, Миколаївська область, Українська РСР
Відомий як політик, шкільний учитель, викладач університету, депутат, Омбудсмен
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (2000), Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України (2004) і ПХДПУ (2013)
Політична партія Народний Фронт
Батько Кремінь Дмитро Дмитрович
Рідня Кремінь Дмитро Дмитрович (батько)
Нагороди
Нагрудний знак «Відмінник освіти України»
Тарас Кремінь на сайті Верховної Ради
Україна Депутат Миколаївської обласної ради
Політична Партія «Фронт Змін» 2010 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Тарас Кремінь, Лілія Гриневич, Олександр Співаковський. 2017.

Тарас Дмитрович Кремінь (10 червня 1978(19780610), смт Казанка, Миколаївська область, Україна) — український політик, науковець, громадський діяч.

Голова Миколаївської обласної ради VI скликання (2014). Народний депутат України VIII скликання від Політичної партії «Народний Фронт».

З 8 липня 2020 року рішенням Уряду України затверджений Уповноваженим із захисту державної мови (мовним омбудсменом).[1]

Син українського поета, лауреата Шевченківської премії Дмитра Кременя[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта.[ред. | ред. код]

По закінченню ЗОШ № 10 Миколаєва навчався в Миколаївському державному педагогічному університеті, одержав диплом з відзнакою, здобувши кваліфікацію вчителя української мови і літератури та англійської мови і зарубіжної літератури (19952000).

2001-2004 — аспірант відділу української літератури ХХ століття Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Ю. І. Ковалів. 2005 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за темою: «Концептуалізація історіософського міфу в ліриці 1960-1980-х рр».

Закінчив докторантуру на кафедрі української та зарубіжної літератури і методики їх викладання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Тема дисертації — «Еволюція епосу та ліро-епосу в українській літературі Х-ХХІ ст.».

Трудова діяльність.[ред. | ред. код]

Протягом 2000-2010 рр. — викладач, старший викладач, доцент кафедри української літератури, заступник декана Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, керівник мистецької агенції «ЛАКМУС». Також викладав українську літературу в Миколаївській філії КНУКіМ (20012002), Чорноморський національний університет імені Петра Могили (2011—2012), був методистом Миколаївського територіального відділення НЦ «Мала академія наук України» (2004-2014), професором Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Нині — професор у Миколаївський національний аграрний університет (2014 і дотепер).

Почесний президент Миколаївського територіального відділення НЦ «Мала академія наук України».

З 2020 року і дотепер  — Уповноважений із захисту державної мови.

Публікації.[ред. | ред. код]

Друкується з 1993 року. Автор близько 100 наукових праць, присвячених історії української літератури Х-ХХІ ст., науково-методичних рекомендацій до навчальних курсів, статей до «Шевченківської енциклопедії», «Шевченківського словника Миколаївщини», «Енциклопедії сучасної України», публікацій та виступів в українських та зарубіжних медіа.

Видав низку книг з історичного краєзнавства. Серед них: "Камінний хліб», 2007; «Міліція Миколаївщини: історія і сьогодення», 2008; «Прокуратура правової держави: до 70-ліття прокуратури Миколаївської області», 2007; «Потік води живої: до 100-ліття Миколаївського водопроводу», 2006.

Упорядник книги спогадів про Народного художника України Андрія Антонюка «Сто слів про Андрія Антонюка» (2020), а також більшості поетичних збірок і книг вибраного батька поета Дмитра Кременя. Серед них:

"Цілком особисто" (листи Віталія Коротича до Дмитра Кременя. Харків: Фоліо, 2011).

«Українська Атлантида Дмитра Кременя: дискурс творчості» (у співавт. з Л. В. Старовойт (Миколаїв: Іліон, 2020)

"З днів шалених" (рання лірика та "закарпатський цикл" віршів Дмитра Кременя) (Миколаїв : Іліон, 2021).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Діяльність у Миколаївській обласній раді VI скликання[ред. | ред. код]

З 2010 — депутат Миколаївської обласної ради від «Фронту Змін», член постійної комісії з питань культури, освіти та науки, сім'ї, молоді та спорту.

2013—2014 — в.о. голови Миколаївської обласної організації Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (вересень 2013 — березень 2014). Один із лідерів Євромайдану в Миколаєві. Організатор збору гуманітарної допомоги (теплі речі, медикаменти, продукти харчування, придбання квитків) для учасників столичного Євромайдану, акцій спротиву, мітингів на підтримку очищення влади.

З 2014 — перший в Україні переобраний після Революції Гідності та Свободи голова Миколаївської обласної ради ([25 лютого — 27 листопада 2014).

З початком російсько-української війни увійшов до складу Ради оборони Миколаївської області, брав активну участь у захисті органів державної влади, місцевого самоврядування, військових частин від захоплення в період «параду республік» (створення терористичних організацій ОРДЛО), проведення псевдореферендумів.

Серед ініціаторів проведення (2 березня 2014 р.) 11-тисячного Маршу за єдність України, створення районних і міських рад волонтерів Миколаївщини зі збору гуманітарної допомоги військовослужбовцям, добровольчим підрозділам. Брав активну участь у розселенні військових частин, що прибували з Криму. Організатор телемарафонів, масових акцій, звернень до керівництва інших регіонів зі збору гуманітарної допомоги. За підтримки Ощадного банку України здійснено збір 1 млн грн. на виготовлення Броньованої машини швидкої допомоги «Святий Миколай» для 79 десантно-штурмової бригади. Ініціатор міжнародної гуманітарної допомоги родинам військових льотчиків за сприяння Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні п. Argita Daudze (серпень 2014 р.).

Один з організаторів ліквідації наслідків вибуху багатоповерхівки в Миколаєві по вул. Лазурна, 40 та пошуку джерел для придбання житла родинам постраждалих.

Учасник Третього Загальноукраїнського круглого столу національної єдності (21 травня 2014 року) в Миколаєві за участі прем'єр-міністра А. П. Яценюка, виїзного засідання Кабінету Міністрів України.

Діяльність у Верховній Раді VIII скликання[ред. | ред. код]

У Верховній Раді України VIII скликання — голова підкомітету з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, а також забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія проведення антитерористичної операції та територія населених пунктів на лінії зіткнення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Член колегії Міністерства освіти і науки України (2016—2019).

Голова Міжфракційного депутатського об'єднання «Миколаївщина», співголова Міжфракційного депутатського об'єднання «Південь України».

Член груп з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою, Аргентинською Республікою, Королівством Норвегія, Чеською Республікою, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Румунією, Федеративною Республікою Бразилія, Королівством Швеція.

Автор та співавтор 180 законодавчих ініціатив, 44 з яких стали чинними актами.[джерело?]

Активність[ред. | ред. код]

Засідання Верховної Ради України — 91 %, Комітету — 99 %[джерело?].

Виступів з місця під час пленарних засідань — 69, з трибуни — 14[джерело?].

Пріоритетні напрямки в депутатській діяльності: освіта, наука, інновації; мовна політика; доступ осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг; державна підтримка учасників бойових дій та членів їх родин; державна підтримка правоохоронних органів; оснащення армії та підвищення її боєздатності; відновлення державних житлових програм для молоді; медична реформа; відновлення доріг Миколаївщини.

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[3].

Парламентські вибори 2019 року[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року був кандидатом від партії «Українська Стратегія Гройсмана» , № 28 у списку[4].

Державна службова діяльність[ред. | ред. код]

8 липня 2020 року на засіданні Кабінету Міністрів України був обраний Уповноваженим із захисту державної мови.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Закону Уповноважений щороку готує і не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Кабінету Міністрів України та представляє громадськості річний публічний звіт про свою діяльність і про стан дотримання цього Закону.

2021 року оприлюднено перший "Річний звіт про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної" у 2020 році [5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Стипендіат Міжнародного благодійного фонду "Смолоскип " (2000-2002). Лауреат премії Кабінету Міністрів України «За внесок молоді у розбудову держави» («за творчі досягнення»);

нагрудними знаками Міністерство освіти і науки: України «Відмінник освіти», «Софія Русова», «За наукові та освітні досягнення», знаком Національна гвардія України «За співпрацю».

Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2020).

Почесний доктор Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди

Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Урядовий портал 08.07.2020. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020. 
  2. Пророча правда поетової сльози // Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine. «Рідне Прибужжя», 10 жовтня 2014
  3. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 02.03.2019. 
  4. Відомості про кандидата в народні депутати України: Кремінь Тарас Дмитрович. ІАС "Вибори Народних депутатів України": Позачергові вибори народних депутатів України 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 29 вересня 2019. 
  5. Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, Андрій Вітренко, Олена Голюк, Ольга Зінченко, Юрій Зубко, Андрій Рибалко, Сергій Рябенко, Сергій Сиротенко, Юлія Сурганова, Аліна Шпак. (2021). РІЧНИЙ ЗВІТ ПРО СТАН ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ» У 2020 РОЦІ (українська). Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Відомості про голів організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області, облвиконкому та обласної ради, Миколаївська облрада
  2. Народний депутат України VIII скликання: Кремінь Тарас Дмитрович. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 вересня 2019. 
  3. Депутати «Народного фронту» — лідери в рейтингу підтримки реформ (http://nfront.org.ua/news/details/deputati-narodnogo-frontu-lideri-v-rejtingu-pidtrimki-reform-voxukraine Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.)
  4. «Креминь вошел в пятерку самых эффективных нардепов Верховной Рады» (http://nikvesti.com/news/politics/99172 Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.)
  5. "Журналисты составили рейтинг нардепов-«отличников» (https://www.unian.net/politics/1688337-jurnalistyi-sostavili-reyting-nardepov-otlichnikov.html Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.)
  6. 71 % — рівень відповідальності рейтингу «Слово і діло» (https://www.slovoidilo.ua/persony/kremin-taras-dmytrovych Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.)
  7. 12 в рейтингу Інституту законодавчих ідей (https://izi.institute/rating/authors/kremin-taras-dmytrovych/ Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.
  8. «Честно» составило рейтинг добропорядочности нардепов. Среди николаевских лучшие Креминь и Савка… (ИНФОГРАФИКА) (https://inshe.tv/nikolaev/2019-06-10/444020/ Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.)
  9. Тарас Кремінь: Боєздатна армія та якісна освіта — наш захист перед окупантом (відео) (http://nfront.org.ua/news/details/taras-kremin-boyezdatna-armiya-ta-yakisna-osvita-nash-zahist-pered-okupantom Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.).
  10. Тарас Кремінь: Необхідно розблокувати виплати зарплат лікарям та медикам на територіях, де вводився воєнний стан (відео) (http://nfront.org.ua/news/details/taras-kremin-neobhidno-rozblokuvati-viplati-zarplat-likaryam-ta-medikam-na-teritoriyah-de-vvodivsya-voyennij-stan Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.).
  11. Уповноваженим із захисту державної мови обраний Тарас Кремінь — омбудсмен (https://detector.media/community/article/170468/2019-09-04-upovnovazhenim-iz-zakhistu-derzhavnoi-movi-obranii-taras-kremin-ombudsmen/ Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.