Назаркін В'ячеслав Миколайович
| Назаркін В'ячеслав Миколайович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | ||||||||
_(cropped).jpg) | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження |
2 листопада 1964 (59 років) СРСР, Борисов | |||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||||
| Alma Mater | Далекосхідне вище загальновійськове командне училищеd | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Приналежність |
Україна | |||||||
| Вид ЗС |
 Генеральний штаб | |||||||
| Війни / битви | Війна на сході України | |||||||
| Командування | ||||||||
| ||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
| ||||||||
Наза́ркін В'ячесла́в Микола́йович (рос. Назаркин Вячеслав Николаевич; нар.2 листопада 1964, Борисов) — український військовик, генерал-лейтенант, перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
Заступник керівника АТО, т.в.о. начальника управління спецоперацій Генштабу Збройних сил України. Командувач ОК «Північ».
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Далекосхідне загальновійськове командне училище. У збройних силах з 5 серпня 1985 року. Служив у складі контингенту радянських військ НДР, згодом перебував на посаді командира роти КДБ СРСР Сибірського військового округу.
У 1998 р. закінчив Київську військову академію. 1998—1999 — командир 17-го полку НГУ. Після її розформування в 2000—2005 рр. очолював механізовану бригаду створену на базі залишків 6-ї дивізії НГУ[1].
У 2006—2007 рр. навчався в Академії Генерального штабу України. Від 2007 р. — заступник командувача 8-го АК.
Від 5 грудня 2013 року т.в.о. начальника управління спецоперацій Генштабу Збройних сил України.[2] Безпосередньо контролював окремі операції. Зокрема, зі слів Миколи Капіноса, перебував у складі з'єднання ЗСУ під час боїв за Савур-Могилу[3].
24 вересня 2014 р. генерал-майора В'ячеслава Назаркіна звільнено з посади начальника Управління сил спеціальних операцій Генерального Штабу ЗСУ.[4]
Від 5 лютого 2015 р. призначений на посаду першого заступника командувача військ оперативного командування «Захід»[5].
14 жовтня 2017 р. йому присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.[6]
Кримінальне провадження[ред. | ред. код]
Після публікації статті Анни Бабінець «Чорний список армії-2. Спецгенерал» у вересні 2014 р. військовою прокуратурою розпочато кримінальне провадження відносно В'ячеслава Назаркіна за частиною 3 статті 425 Кримінального Кодексу України: «Недбале ставлення до військової служби, яке заподіяло істотну шкоду».[7]
Критика[ред. | ред. код]
Агенція журналістських розслідувань «Слідство. Інфо» присвятила Назаркіну свій сюжет «Чорний список армії-2. Спецгенерал», який вийшов в ефір на Громадському телебаченні 27 серпня 2014 року. Серед тез даного розслідування можна виділити такі:
- «на своїй сторінці в „Одноклассниках“ пан Назаркін активно лайкає Антимайданівські публікації»
- «67% колективу відкрито не довіряють начальнику, а 75 % не вважають його професіоналом своєї справи.»
- «практично кожна спецоперація за участі Назаркіна закінчується катастрофою і смертями спецпризначенців.»
Журналістка Анна Бабінець зазначила[8]:
|
В'ячеслав Назаркін — заступник керівника АТО. Його рідний брат — російський військовий. Кажуть, Сергій Назаркін зараз служить на стороні ДНР і брати активно спілкуються. Коли я спитала самого Назаркіна, чи є у нього брат — російський військовий, він відповів: «Не знаю… А пока вы мне мешаете работать, потому что я занимаюсь, МЛЯ, справой, которая, МЛЯ, необхидна для того, чтоб защищать державу. До побачення». | 
|
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (05.12.2017)[9]
- Орден Данила Галицького
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль Жукова
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ БЦРБ[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Чорний список армії-2. Спецгенерал. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 27 серпня 2014.
- ↑ Волинський підполковник розповів про бої за Савур-Могилу. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- ↑ Спецгенерала Назаркіна звільнили, а він пішов у відпустку. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Полторак призначив скандального генерал-майора Назаркіна на нову посаду в ЗСУ. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2017 року № 323/2017 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Спецгенерал під підозрою. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ У генерала Назаркіна, заступника керівника АТО, рідний брат служить на стороні ДНР. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2017 року № 403/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Генерал-лейтенанти (Україна)
- Народились 2 листопада
- Народились 1964
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена Данила Галицького
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені медаллю «10 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю Жукова
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Службовці Генерального штабу ЗСУ
- Уродженці Борисова
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Працівники КДБ
- Радянські військовики
- Командувачі Оперативних командувань України