Старий Крим (селище)
| селище Старий Крим | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Маріупольський район | ||||
| Тер. громада | Маріупольська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA14140050020046281 | ||||
| Облікова картка | Старий Крим | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1780 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 3,55[1] км² | ||||
| Населення | ▼ 5 734 (01.01.2022)[2] | ||||
| Густота | 1678 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 87591 | ||||
| Телефонний код | +380 629 | ||||
| Географічні координати | 47°9′39″ пн. ш. 37°29′13″ сх. д. / 47.16083° пн. ш. 37.48694° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 39 м | ||||
| Водойма | р. Кальчик
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Маріуполь | ||||
| До станції: | 13,5 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 6,8 км | ||||
| - автошляхами: | 11,2 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 94,7 км | ||||
| - автошляхами: | 109 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 87500, Донецька обл., Маріупольський район, м. Маріуполь, пр. Миру, 70 | ||||
| Голова селищної ради | Балабанов Михайло Іванович | ||||
| Карта | |||||
| |||||
|
| |||||
Ста́рий Крим (урум. Эст’и Хырым) — селище Маріупольської міської громади Маріупольського району Донецької області, Україна. Розташоване за 7 км на північний захід від Маріуполя і за 13 км від залізничної станції Маріуполь. Населення — 6 025 мешканців (2015).
Населений пункт заснований у 1780 році греками-урумами, депортованими Російською імперією з Кримського ханства.
15 листопада 1938 року Старому Криму надано статус селища міського типу. 26 січня 2024 року в Україні набув чинності закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України і скасування статусу СМТ.[3]
На фронтах Другої світової війни бився 251 житель селища, 240 із них загинули в боротьбі з ворогом, 200 удостоєні бойових урядових нагород. На честь воїнів, полеглих у боях за відвоювання селища, встановлено пам'ятник.
У 1970-ті роки у селищі мешкало близько 6 000 осіб. Тут були середня школа, в якій навчалось близько 800 дітей і працювало 45 вчителів, клуб на 100 місць, бібліотека з книжковим фондом 5 тисяч примірників, амбулаторія (медичну допомогу населенню надавали 27 медпрацівників, у тому числі три лікаря). Працював дитячий комбінат на 140 місць, торговий центр, магазини, їдальня, кафе, дві установи побутового обслуговування, поштове відділення і ощадна каса. З 1970 по 1975 рік у селищі побудовані 50 індивідуальних будинків, торговий центр, дитячий комбінат.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 5978 | 96.30% |
| українська | 203 | 3.27% |
| грецька | 20 | 0.32% |
| румунська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 6 | 0.09% |
| Усього | 6208 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 6208 осіб, із них 3,27 % зазначили рідною мову українську, 96,30 % — російську, 0,32 % — грецьку, 0,02 % — молдовську мову[5].
| Рік | Кількість мешканців |
|---|---|
| 1859 | 874 |
| 1886 | 929 |
| 1897 | 1779 |
| 1908 | 1896 |
| 1939 | 4546 |
| 1959 | 4364 |
| 1966 | 5800 |
| 1970 | 5431 |
| 1976 | 6000 |
| 1979 | 6073 |
| 1987 | 6300 |
| 1988 | 6300 |
| 1989 | 6238 |
| 1992 | 6500 |
| 1998 | 6100 |
| 2001 | 6208 |
| 2004 | 6100 |
| 2009 | 6092 |
| 2010 | 6088 |
| 2011 | 6069 |
| 2012 | 6053 |
| 2013 | 6047 |
| 2014 | 6051 |
| 2015 | 6025 |
| 2017 | 5957 |
| 2019 | 5887 |
Видобуток граніту; поблизу Старого Криму — родовище графіту. Значна частина населення працює на підприємствах Маріуполя.
Старий Крим 2005 року приймав міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі.
Див. також: Почесні громадяни селища Старий Крим.
- Белочуб Пантелеймон Федорович — махновець.
- Буданов Абрам Єфремович (1886—1929) — анархо-махновець учасник махновського руху в Донбасі. Незмінний член Реввійськради РПАУ
- Кіор Валерій Іванович (1951) — поет, літературознавець, перекладач. Член Національної спілки письменників України.
- ↑ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Геопортал адміністративно-територіального устрою України
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ В Україні ліквідували статус "селище міського типу": що це означає. ТСН.ua (укр.). 31 липня 2023. Процитовано 28 січня 2025.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 квітня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
