На захист прав жінок
 | |
| Автор | Мері Волстонкрафт |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | A Vindication of the Rights of Woman: with Strictures on Political and Moral Subjects |
| Мова | аглійська |
| Тема | Феміністична філософія[1] і права жінок |
| Жанр | наука, право |
| Місце | Бостон[1] |
| Видано | 1792 |
| ISBN | N/A |
На захист прав жінок (англ. A Vindication of the Rights of Woman: with Strictures on Political and Moral Subjects, 1792) — найвідоміша книга британської феміністки XVIII століття Мері Волстонкрафт, що є однією з найбільш ранніх робіт феміністської філософії. У ній Волстонкрафт вступає в полеміку з теоретиками освіти і політики XVIII століття, які вважали, що жінки не повинні здобувати освіту. Вона стверджує, що жінки повинні мати освіту у відповідності з їх становищем у суспільстві, стверджуючи, що вони мають важливе значення для нації, оскільки виховують дітей, і тому можуть бути «товаришами» для своїх чоловіків, а не просто дружинами. Замість того, щоб сприймати жінок як прикрасу суспільства або майно, яким можна торгувати у вигляді видачі заміж, Волстонкрафт стверджує, що вони є людськими істотами, які заслуговують на ті самі основні права, що і чоловіки.
Волстонкрафт вирішила написати «На захист прав жінок» після прочитання доповіді Шарля Моріса де Талейран-Перигора 1791 року для французьких Національних зборів, у якій зазначається, що жінки повинні отримувати тільки домашню освіту; вона використовувала свої коментарі до цієї конкретної події для того, щоб почати широку критику подвійних стандартів щодо статей і звинувачувати чоловіків у пропагуванні точки зору про те, що жінки надмірно віддаються емоціям. Волстонкрафт написала свою працю поспішно, для того щоб безпосередньо реагувати на події, що відбуваються; вона мала намір написати більш вдумливий другий том, але померла до його завершення.
Хоча Волстонкрафт робить заклик до рівності між чоловіками і жінками в певних сферах життя, таких як мораль, вона не стверджує явно, що чоловіки і жінки рівні. Її неоднозначні заяви щодо рівності статей зробили важким визначення Волстонкрафт як феміністки в сучасному розумінні цього слова, зокрема тому, що це слово і поняття були недоступні для неї. Хоча зараз прийнято вважати, що книга «На захист прав жінок» була сприйнята несприятливо, ця сучасна оманлива думка заснована на переконанні, що Волстонкрафт критикували протягом усього її життя, як продовжували критикувати і після виходу у світ книги Вільяма Годвіна «Спогади автора» На захист прав жінок "" (1798). Книга насправді була добре сприйнята, відколи була вперше опублікована в 1792 році. Один з біографів назвав її «мабуть, найоригінальнішою книгою століття [Волстонкрафт]»[2] .
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Sapiro, Virginia. A Vindication of Political Virtue: The Political Theory of Mary Wollstonecraft. Chicago: University of Chicago Press, 1992. ISBN 0-226-73491-9 .
- Sunstein, Emily W. A Different Face: The Life of Mary Wollstonecraft. New York: Harper and Row, 1975. ISBN 0-06-014201-4 .
- Taylor, Barbara. Mary Wollstonecraft and the Feminist Imagination. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. ISBN 0-521-66144-7 .
- Todd, Janet . Sensibility: An introduction. London: Methuen, 1986. ISBN 0-416-37720-3 .
- Wardle, Ralph M. Mary Wollstonecraft: A Critical Biography. Lincoln: University of Nebraska Press, 1951.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Текст книги (англ.)
|
