На захист прав жінок
 | |
| Автор | Мері Волстонкрафт |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | A Vindication of the Rights of Woman: with Strictures on Political and Moral Subjects |
| Мова | аглійська |
| Тема | Феміністична філософія[1] і права жінок |
| Жанр | наука, право |
| Видано | 1792 |
| ISBN | N/A |
На захист прав жінок (англ. A Vindication of the Rights of Woman: with Strictures on Political and Moral Subjects, 1792) — класична робота британської феміністки XVIII століття Мері Волстонкрафт, одна з найбільш ранніх робіт феміністської філософії, де обстоюються права жінок на освіту та моральна повноцінність їх як людських істот. Книга була сприйнята патріархатними сучасниками з великим спротивом, Волстонкрафт критикували протягом усього її життя і після смерті, але стала тригером європейського феміністського руху.
У книзі Волстонкрафт вступає в полеміку з теоретиками освіти і політики XVIII століття, які вважали, що жінки не повинні здобувати освіту, аргументуючи тим, що жінки у відповідності з їх становищем у суспільстві і значенням для нації, оскільки вони виховують дітей, повинні мати повноцінну освіту і можуть бути «товаришами» для чоловіків, а не просто дружинами. Замість того, щоб сприймати жінок як прикрасу суспільства або майно, яким можна торгувати у вигляді видачі заміж, Волстонкрафт стверджує, що жінки є людськими істотами, які заслуговують тих же основних прав, що і чоловіки.
«На захист прав жінок» була написана після ознайомлення Волстонкрафт з доповіддю Шарля Моріса де Талейран-Перигора 1791 року для французьких Національних зборів, де зазначалося, що жінки повинні отримувати тільки домашню освіту. Використавши свої коментарі цієї події для розгортання широкої критики подвійних стандартів щодо статей і викриття пропагування чоловіками хибної ідеї, ніби жінки надмірно віддаються емоціям, Волстонкрафт написала працю поспіхом, безпосередньо реагуючи на поточні події; мала намір створити вдумливіший другий том, але померла до його завершення.
Хоча Волстонкрафт закликала до рівності між чоловіками і жінками в певних сферах життя, таких як мораль, вона не стверджувала явно, що чоловіки і жінки рівні. Її заяви були продуктом її часу, але, в кожному випадку, стали поштовхом розвитку британського і світового суфражизму та фемінізму.
Один з біографів Мері Волстонкрафт назвав роботу «мабуть, найоригінальнішою книгою століття [Волстонкрафт]»[2]. Робота стала її найвідомішою літературною працею.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Sapiro, Virginia. A Vindication of Political Virtue: The Political Theory of Mary Wollstonecraft. Chicago: University of Chicago Press, 1992. ISBN 0-226-73491-9 .
- Sunstein, Emily W. A Different Face: The Life of Mary Wollstonecraft. New York: Harper and Row, 1975. ISBN 0-06-014201-4 .
- Taylor, Barbara. Mary Wollstonecraft and the Feminist Imagination. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. ISBN 0-521-66144-7 .
- Todd, Janet . Sensibility: An introduction. London: Methuen, 1986. ISBN 0-416-37720-3 .
- Wardle, Ralph M. Mary Wollstonecraft: A Critical Biography. Lincoln: University of Nebraska Press, 1951.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття A Vindication of the Rights of Woman (англ.). |
