Генрі Фюзелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Йоганн Гайнріх Фюслі
нім. Johann Heinrich Füssli
Henry fuseli por James Northcote 1778.jpg
Джеймс Норткот. Портрет Генрі Фюзелі, 1778
При народженні Йоган Хайнріх Фюслі
Народження 7 лютого 1741(1741-02-07)
Цюрих
Смерть 16 квітня 1825(1825-04-16) (84 роки)
  Лондон
Поховання Собор святого Павла
Громадянство Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Жанр портретний живопис[d]
Діяльність художник[1][2][3], поет, рисувальник[d][2], ілюстратор[d][2]
Член Королівська академія мистецтв
Твори Titania and Bottom[d], Percival Delivering Belisane from the Enchantment of Urma[d] і Нічний кошмар

Генрі Фюзелі у Вікісховищі?

Йоганн Гайнріх Фюслі, або Генріх Фюзелі (нім. Johann Heinrich Füssli, англ. Henry Fuseli, *7 лютого 1741(17410207), Цюрих — 16 квітня 1825, Лондон) — швейцарський та англійський живописець, графік, історик і теоретик мистецтва, автор знаменитої серії картин на тему кошмару.

Біографія[ред.ред. код]

Служив пастором, потім навчався живопису в Берліні, з 1764 року працював в Англії, дружив з Вільямом Блейком.

Творчість[ред.ред. код]

Переклав на англійську трактат Вінкельмана «Роздуми про живопис і скульптуру греків», анонімно видав книгу «Нотатки про твори і вчинки Жан-Жака Руссо» (1767). При безсумнівному інтересі до класичної давнини і тязі до класицизму ілюстрував Шекспіра, Блейка. В його картинах («Кошмар», 1781; «Спляча і фурії», 1821), помітна пристрасть до похмуро-фантастичних сюжетів, запозичених з літератури, фольклору та міфології, гротескного зображення станів страху і безумства, надприродних істот (демонів, відьом, привидів).

Фюзелі вважається одним з головних новаторів живопису межі XVIII-XIX століть, а його творчість, поряд з творчістю Вільяма Блейка, — раннім проявом романтизму в англійському мистецтві.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У приймальні Фрейда висіла репродукція картини Фюзелі «Кошмар».
  • За словами Хораса Волпола, Фюзелі був «разюче божевільний, божевільний як ніколи, божевільний цілком і повністю».

Література[ред.ред. код]

  • Шестаков В. П. Генри Фюзели: дневные мечты и ночные кошмары. М.: Прогресс-Традиция, 2002.

Посилання[ред.ред. код]

d:Track:Q23661476
d:Track:Q17299517
d:Track:Q50828580