Нижня Тернава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Вижня Тернава
Tarnawa Niżna - church 01.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський район
Код КОАТУУ
Основні дані
Засноване 1537
Населення
Географічні дані
Географічні координати 49°08′53″ пн. ш. 22°47′09″ сх. д. / 49.14833333333299947° пн. ш. 22.786111111111001293° сх. д. / 49.14833333333299947; 22.786111111111001293
Середня висота
над рівнем моря
663 м
Місцева влада
Карта
Вижня Тернава is located in Україна
Вижня Тернава
Вижня Тернава
Вижня Тернава is located in Львівська область
Вижня Тернава
Вижня Тернава
Вижня Тернава is located in Турківський район
Вижня Тернава
Вижня Тернава

CMNS: Нижня Тернава на Вікісховищі

Див. також статтю: Тернава.
Tarnawa Niżna - church 01.jpg

Нижня Тернава — село в долині верхнього Надсяння, по обидва береги річки Сян, на теперішньому українсько-польському державному кордоні. Лежало на захід від села Верхня Яблунька (Турківський район, Львівська область).

Історія[ред.ред. код]

Так само, як і Вижня (Верхня) Тернава, це село було засноване у 1537 р. на підставі привілею, наданого краківським воєводою Петром Кмітою священикові Василю Ільницькому. Село входило до Сяноцької землі Руського воєводства.

В 1772—1918 уся Галичина, включаючи Надсяння, була у складі Монархії Габсбургів (з 1804 — Австрійської, з 1867 року Австро-Угорської імперії). Село входило до Турківського повіту провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1918 Надсяння увійшло до Західно-Української Народної Республіки, з 1919 воно знаходилося у складі Польщі. В селі мешкало кілька родин застінкової шляхти: Ґдовські, Новоселецькі, Росьцішевські, Ступницькі, Сіверські, Сікорські, Вєлушинські. В міжвоєнний період в селі існував паровий тартак.

В 1939 р. село було розділене радянсько-німецьким кордоном. В 1946 всі мешканці були виселені, а помешкання та церква зруйновані. Дотепер збереглося місце, на якому була стара церква та руїни мурованої дзвіниці (по українській стороні), а також придорожній хрест (з польської сторони). Західна частина території села (на лівому березі Сяну) віддана Москвою Польщі.

В 1970-х територія села з польської сторони була варварським способом «рекультивована» з використанням вибухівки. Було споруджено гігантську ферму для годування кількох тисяч худоби. Нині ферму ліквідовано.[1]

Сучасність[ред.ред. код]

У даний час на території Нижньої Тернави розташовані колишні споруди селянського господарства, а також місце для проживання його працівників (близько 30 споруд).[1] Територія входить до Регіонального ландшафтного парку «Надсянський» та Бещадського національного парку.

Демографія[ред.ред. код]

  • 1880 Нижню Тернаву заселяло 605 осіб, які мешкали в 109 житлових будинках (з них у селі — 599 осіб у 106 житлових будинках та у фільварку — 6 осіб у 3 житлових будинках), в тому числі 456 греко-католиків і 106 католиків[2]
  • 1900 — 110 римо-католиків, решта — греко-католики.
  • 1921 — 142 будинки і 877 мешканців (583 греко-католиків, 176 католиків, 115 мойсеєвої віри).
  • 1931 — 1065 осіб.
  • 1938 — 929
  • 1939  — 1180 мешканців (830 українців-грекокатоликів, 70 українців-латинників, 160 поляків і 120 євреїв)[3].
  • 2004 — 40 осіб

Церква[ред.ред. код]

Вірогідно, що церква у селі існувала вже у 1640 р. Наступний дерев'яний храм було споруджено у XVIII ст., він простояв до кінця XIX ст. У 1894 р. було зведено нову дерев'яну церкву Св. арх. Михайла (на правому березі Сяну), громада належала до парафії Вижня Тернава Затварницького деканату (з 1924 р. — Турчанського) Перемишльської єпархії. В 1936 в селі було 908 греко-католиків. Церква була зруйнована після другої світової війни. Церковний інвентар було перенесено до церкви у Верхній Яблуньці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Tarnawa Niżna (Польською). bieszczady.net.pl — «Bieszczady. Przewodnik», wyd. VI, Oficyna Wydawnicza «Rewasz», Pruszków 1999. Архів оригіналу за 2013-08-13. Процитовано 2013-08-09. 
  2. Tarnawa Niżna(5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 96 123.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Українською:

Англійською:

  • Stoyko S.: «Ukrainian Part of the Trilateral East Carpathians Biosphere Reserve» [в:] «The East Carpathians Biosphere Reserve Poland /Slovakia/ Ukraine»; Polski Komitet Narodowy MaB, Warszawa 1999.

Польською:

  • Augustyn M., Szczerbicki A.: «Na północ od źródeł Sanu. Zabytki w wsiach nad rzekami Boberką i Jabłonką», [в:] Bieszczad Nr 7, Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Oddział Bieszczadzki, Ustrzyki Dolne 2000.
  • Augustyn M., Kryciński S., Modrzejewski S., Szewc R.: «Bieszczady. Słownik Historyczno-Krajoznawczy. Część 1 — Gmina Lutowiska.», Bieszczadzki Park Narodowy — Wydawnictwo Stanisław Kryciński, Ustrzyki Górne — Warszawa 1995.
  • «Bieszczady. Przewodnik», wyd. VI, Oficyna Wydawnicza «Rewasz», Pruszków 1999.
  • «Bojkowszczyzna», Płaj nr 6, Towarzystwo Karpackie, Warszawa 1993.
  • Kryciński S.: «Cerkwie w Bieszczadach», Oficyna Wydawnicza «Rewasz», Pruszków 1995
  • Pulnarowicz W.: «U źródeł Sanu, Stryja i Dniestru», Turka 1929..
  • Stoyko S.: «Park Krajobrazowy Górnego Sanu / The Landscape Park of the Upper San (proposed)» [в:] «Rezerwaty Biosfery w Polsce / Biosphere Reserves in Poland», wyd. II, Polski Komitet Narodowy MaB, Warszawa 1997.

Російською:

  • «Украинские Карпаты. Культура», Наукова Думка, Киев 1989.
  • «Украинские Карпаты. Природа», Наукова Думка, Киев 1989.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.