Дзвиняч Горішній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дзвиняч Горішній
Придорожній хрест
Придорожній хрест
Придорожній хрест
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Основні дані
Засноване 1529
Населення 0
Географічні дані
Географічні координати 49°09′55″ пн. ш. 22°46′49″ сх. д.H G O
Місцева влада
Карта
Дзвиняч Горішній. Карта розташування: Україна
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній. Карта розташування: Львівська область
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній
Мапа
Мапа

CMNS: Дзвиняч Горішній у Вікісховищі

Див. також: Дзвиняч

Дзвиняч Горішній (пол. Dźwiniacz Górny) — колишнє лемківське село над Сяном.

Розташування[ред. | ред. код]

Правобережна частина села опинилась в Україні — у тодішньому Турківському районі, лівобережна — в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване до 1529 року краківським воєводою Петром Кмітом. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства.

У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії, від 1867 року село належало до Турківського повіту. У 1881 році в селі нараховувалося 130 будинків і 885 мешканці, з них 775 греко-католиків, 7 римо-католиків і 103 юдеї

У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Турківського повіту Станиславівського воєводства (від 1931 року — Львівського воєводства), у 1934—1939 роках — у складу ґміни Тарнава Ніжна. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1770 осіб, з них 1580 українців, 25 поляків та 165 євреїв[1].

Від 1939 року село належало до Дрогобицької області. Виселене протягом 1944—1946 років.

Церква[ред. | ред. код]

В податковому реєстрі за 1589 рік у Дзвинячі Горішньому згадується церква. 1789 року зведена іще одна дерев'яна церква — на лівому березі річки Сян. 1905 року на правому березі Сяну зведено церкву Св. арх. Михайла — була парохіяльною церквою Затварницького деканату (від 1924 року — Турчанського) Перемишльської єпархії УГКЦ, знищена після другої світової війни. Священик церкви св. арх. Михайла отець Юрій Кміт вивчав бойківський фольклор, написав «Словник бойківських діалектів».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Неіснуючі села Турківського району. turka-ua.net. 14 листопада 2009. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 28 серпня 2022.
  • Dźwiniacz Górny (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 309. (пол.)