Координати: 45°40′40″ пн. ш. 29°15′50″ сх. д. / 45.67778° пн. ш. 29.26389° сх. д. / 45.67778; 29.26389
Очікує на перевірку

Новоселівка (Ізмаїльський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новоселівка
Свято-Георгієвський храм
Свято-Георгієвський храм
Свято-Георгієвський храм
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Тер. громада Кілійська міська громада
Код КАТОТТГ UA51080050060060338
Облікова картка Новоселівка 
Основні дані
Засноване 1816
Колишня назва Єнікей (гаг. Yeniküü, рум. Enichioi)[1]
Населення 1647
Площа 2.72 км²
Густота населення 605.51 осіб/км²
Поштовий індекс 68320
Телефонний код +380 4843
Географічні дані
Географічні координати 45°40′40″ пн. ш. 29°15′50″ сх. д. / 45.67778° пн. ш. 29.26389° сх. д. / 45.67778; 29.26389
Середня висота
над рівнем моря
14 м
Водойми озеро Китай
Відстань до
обласного центру
185 км
Відстань до
районного центру
26.5 км
Найближча залізнична станція Дзинілор
Місцева влада
Адреса ради 68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 57
Карта
Новоселівка. Карта розташування: Україна
Новоселівка
Новоселівка
Новоселівка. Карта розташування: Одеська область
Новоселівка
Новоселівка
Мапа
Мапа

CMNS: Новоселівка у Вікісховищі

Новосе́лівка — село Кілійської міської громади у Ізмаїльському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1647 осіб.

Краєзнавча довідка

[ред. | ред. код]

Рік заснування 1816. До 1940 р. мало назву Єнікей.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Новоселівську сільраду Ізмаїльського району до складу Кілійського району.[2]

Відстань до центру громади становить 26.5 км і проходить автошляхом місцевого значення. 12 км до найближчої залізничної станції Дзинілор

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1776 осіб, з яких 821 чоловік та 955 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1605 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
болгарська 50,52 %
гагаузька 25,56 %
російська 12,02 %
українська 5,65 %
румунська 4,61 %
вірменська 1,09 %
білоруська 0,12 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 9 березня 2020.
  2. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.