Озерне (Ізмаїльський район)
| село Озерне | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Ізмаїльський район
|
| Громада | Саф'янівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51080090160066284 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1945 |
| Населення | 5370 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68660 |
| Телефонний код | +380 4841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°24′18″ пн. ш. 28°40′41″ сх. д. / 45.40500° пн. ш. 28.67806° сх. д.Координати: 45°24′18″ пн. ш. 28°40′41″ сх. д. / 45.40500° пн. ш. 28.67806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
36 м |
| Водойми | Ялпуг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф’яни, вул. Грушевського, 85 |
| Карта | |
  Озерне | |
 Озерне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Озерне́ — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення — 5 370 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване у 1808 році болгарами-переселенцями та молдаванами. У часи румуно-боярської окупації в селі діяла підпільна група.[1]
Село за свою історію декілька раз змінювало свою назву. Так, у 1920-х роках називалося Генерал Авереску (рум. General Al. Averescu)[2], до 1947 року — Бабель (рум. Babele). Рішення про перейменування в Озерне було закріплено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 року.[3]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 5057 осіб, з яких 2461 чоловік та 2596 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкала 5361 особа.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| румунська | 93,18 % |
| російська | 1,3 % |
| циганська | 1,28 % |
| українська | 0,76 % |
| болгарська | 0,54 % |
| гагаузька | 0,2 % |
| білоруська | 0,04 % |
| вірменська | 0,02 % |
Освіта, культура та спорт[ред. | ред. код]
На території села міститься колгосп ім. Ілліча зерно-молочного напряму, у володінні якого 6637 га землі, у т. ч. 5152 га орної, 371 га виноградників.
В Озерному є восьмирічна та середня школа сільської молоді, дві бібліотеки, Будинок культури на 380 місць, танцювальний колектив якого у 1964 та 1965 роках на республіканському та всесоюзному оглядах художньої самодіяльності нагороджений почесними грамотами, дипломами обласного управління культури та Міністерства культури УРСР. Функціонує лікарня. Працюють побутові майстерні.
За роки семирічки в селі збудовано 149 житлових будинків. Тільки в 1967 році було висаджено понад 10 тис. фруктових та декоративних дерев. В центрі села розбито парк.
В околицях села знайдено поселення гумельницької культури (IV—III століття до н. е.), епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I століття до н. е.) та перших століть нашої ери.[1]
У 1973 році у села відбулися зйомки історичної драми «Гнів» режисерів Миколи Гібу та Леоніда (Леонтія) Проскурова. Художній фільм про Татарбунарське повстання, яке сталося у вересні 1924 року, знімати у Татарбунарах було неможливо — від села зразка 1924 року нічого не збереглося — воно було знищено артилерією та спалено, а згодом на його місці побудовано нове сучасне село. Тому художник-постановник Микола Апостоліді, на основі збережених малюнків, фотографій та спогадів виживщих селян зробив ескізи для зйомок. Бутафорські «Татарбунари» у 70 хат й були зведені біля села Озерне.[7]
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Авереску Александру (рум. Alexandru Averescu; нар. 9 квітня 1859 — пом. 2 жовтня 1938) — румунський державний та політичний діяч, маршал Румунії (від 1934). У міжвоєнний період село носило його ім’я.
- Гібу Микола — (нар. 19 листопада 1936) — кінодраматург та режисер.[8][9]
- Тоарка Петру — (рум. Petru Toarcă; нар. 4 жовтня 1975) — український та румунський борець вільного стилю, бронзовий призер чемпіонату Європи, чемпіон світу серед військовослужбовців, учасник Олімпійських ігор. Майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР // Озерне, Ізмаїльський район, Одеська область
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г) (рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Кинофильм «Гнев»: 40 лет спустя[недоступне посилання]
- ↑ Известному режиссеру Николаю Гибу - 80![недоступне посилання]
- ↑ КиноТеатр // Николай Гибу
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||