Орлівка (Ізмаїльський район)
| село Орлівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Ізмаїльський район
| ||||
| Громада | Ренійська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51080070070079164 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1814 | ||||
| Колишня назва | Картал (рум. Cartal, болг. Картал) | ||||
| Населення | 3047 | ||||
| Площа | 3,3 км² | ||||
| Густота населення | 923,33 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68831 | ||||
| Телефонний код | +380 4840 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д.Координати: 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
21 м | ||||
| Водойми | Дунай, озеро Кагул | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Соборна, 103 | ||||
| Карта | |||||
  Орлівка | |||||
 Орлівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Орлі́вка (рум. Cartal, болг. Картал, до 1946 — Картал) — село Ренійської міської громади, у Ізмаїльському районі Одеської області України. Розташовано на кордоні із Румунією. Населення складає 3047 осіб.
Символіка[ред. | ред. код]
Символіка затверджена рішенням сесії сільської ради. Автори — О. Маскевич, В. М. Джунь.
- Герб
У синьому щиті зі срібною хвилястою розімкнутою балкою у верхній частині — срібний орел з розпростертими крилами, золотими дзьобом та лапами. У нижній — три золотих колоски з одного стебла, супроводжувані золотими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах балки, назустріч одна одній, пливуть дві лазурові риби. Щит вписаний у золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною. На синій девізній стрічці з золотим підбоєм золотий напис «ОРЛІВКА».
- Прапор
На синьому квадратному полотнищі в центрі — біла горизонтальна хвиляста розімкнута смуга в 1/10 ширини прапора. У верхній частині — білий орел з розпростертими крилами, жовтими дзьобом й лапами; у нижній — три жовтих колоски з одного стебла, супроводжувані жовтими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах білої смуги, назустріч одна одній, пливуть дві сині риби.
Географія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Історія[ред. | ред. код]
На околицях Орлівки виявлені залишки поселень епохи міді (гумельницької культура, IV тисячоліття до н. е.), Бронзи (II тисячоліття до н. е.), А також поселення раннього заліза (VII—VI ст. до н. е.), на території якого римляни в I—III ст. н. е. збудували фортецю під назвою Аліобрикс. Відомий гето-дакійських могильник IV—III ст. до н. е. На території села 1967 року було знайдено скарб електрових давньогрецьких монет (статерів) V—IV ст. до н. е., карбованих в місті Кізік, який увійшов в історію під назвою Орлівський скарб кізикінів.
На східному березі озера Кагула в III—V ст. н. е. розташовувалося поселення зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни Черняхівської культури.
Перше документальне свідчення про село Орлівка наводить у своїй книзі «Descriptio Moldaviae» («Опис Молдови»), князь Димитрій Кантемір 1714 — 1716 (Картал — перекладається як «Орел» з татарської мови. Село носило таку назву до 1946 року).
За Бухарестським договором 1812 року село увійшло до складу Російської імперії.
У селі існує пам'ятник, встановлений 1888 року на честь російських воїнів, які переправлялися через Дунай у 1828 році, під час Російсько-турецької війни (1828—1829).
Перша радянська окупація розпочалась у грудні 1917 року встановленням радянської влади, й тривала до румунської акупації Бессарабії (тривало до 1940 року)
У 1924 році в селі було розкрито підпільну комуністичну організація, члени якої брали участь у Татарбунарському повстанні. Частина підпільників піддалася арешту.
Радянська окупація відновлена у 1940 року — у результаті пакту Молотова — Ріббентропа (1939), Бессарабія, Північна Буковина були приєднані до СРСР 7 серпня 1940 року, була створена Ізмаїльська область, з територій у південній Бессарабії були об'єднані з УРСР. У тому ж році засновано колгосп «Іскра». Відновлений в 1946 році, він отримав назву «Прикордонник».
На фронтах німецько-радянської війни билися 243 вихідця з села; 98 з них відзначені урядовими нагородами. За період війни від рук загарбників загинули 145 жителів Картала. У червні-липні 1941 року в районі села впродовж місяця прикордонники вели запеклі бої, затримавши цим форсування Дунаю нацистськими військами. У період окупації села нацисти уклали в концентраційний табір членів сільради та активістів. В 4 км від села споруджено пам'ятник радянським воїнам-прикордонникам, загиблим в 1941 році.
У 1945 року Указом Президії Верховної ради УРСР село Картал перейменовано в Орлівку.[1]
З 15 лютого 1954 після скасування Ізмаїльської області територія села Орлівка була передана до складу Одеської області УРСР.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року, чисельність наявного населення села становила 3054 особи, з яких 1488 чоловіків та 1566 жінок.[2]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2980 осіб.[3]
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| румунська | 95,37 % |
| російська | 1,61 % |
| українська | 1,25 % |
| болгарська | 0,75 % |
| гагаузька | 0,53 % |
| циганська | 0,23 % |
| білоруська | 0,03 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
У селищі є середня школа, будинок культури із глядацькою залою на 450 місць, дві бібліотеки із книжковим фондом 16 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, ощадна каса, будівельний магазин, ветеринарна аптека, тренажерний зал, 14 магазинів, їдальня, авто й мото магазин запчастин, будинок побуту. З 1966 по 1976 роки у селі побудовано 135 індивідуальних житлових будинків.
Економіка[ред. | ред. код]
- ТОВ «Дунай-Агрос» — підприємство з виробництва зернових та зернобобових культур[5];
- Орлівський екологічний парк «Картал» — відкрився у червні 2017 року в околицях села Орлівка. Передпосилками стали ідеї розвитку екотуризму у регіоні. Регіон виступає своєрідним історико-етнографічний резерватом. Екопарк «Картал» став частиною реалізації пілотного міні-проекту з адаптації місцевої територіальної громади до глобальних кліматичних змін в рамках міжнародного проекту «Climate Forum East II». Роботи з облаштування парку взяли на себе Орлівська сільська рада та одеська громадська організація «Центр регіональних досліджень» за фінансової підтримки Євросоюзу та сприяння «Національного екологічного центру України»[6][7];
- Поромна переправа Орлівка — Ісакча — річкова поромна переправа через Дунай з міжнародним пунктом пропуску, що з'єднує Україну із Румунією. Термінали розташовані поблизу села Орлівка та румунського міста Ісакча, Добруджа. На території України сполучається трасою М 15 (Одеса — Рені). Переправа скорочує до 200 км шлях з Одеси до причорноморських регіонів Румунії, Болгарії, Туреччини та деякі райони Греції[8][9][10]. Для автомобільного транспорту переправу було відкрито 11 серпня 2020 року[11] Станом на серпень 2021 року переправа працює із 7-30 до 22-30, рейс кожні дві-три години.[12] Фактично за добу переправлялося близько 600 людей і 300 транспортних засобів.[13]
Освіта, культура та спорт[ред. | ред. код]
День 22 травня мешканці Орлівки відзначають День селища (храмове свято) та День святого Миколая Чудотворця[14].
Роботу скульптора Тудора Ботина, уродженця Орлівки, члена Спілки художників Молдови, професора Молдавського державного політехнічного університету, 2013 року було встановлено у центрі села — 15-метровий уклінний хрест, який звернений на всі чотири сторони світу.[15]
До святкування Дня села 2016 року, при в'їзді у село було встановлено дубовий поклінний хрест за ініціативи сільського голови Михайла Куванжі та фінансової підтримки сільгосппідприємства «Дунай-Агрос». Автор композиції — скульптор Тудор Ботин.[15]
У березні 2016 року Асоціація молдаван України провела в Орлівці обласний фестиваль «Мерцішор»[16].
Свій 160-річний ювілей 6 жовтня 2017 року відсвяткувала Орлівська школа.[17][18]
В Орлівці культивуються два види спорту — футбол та вільна боротьба.[19].
Цікавинки[ред. | ред. код]
- Неподалік села знаходиться історична переправа[20][21] (єдина у нижній течії) через Дунай, ширина річки тут становить всього 800 метрів.
- Неподалік села знаходяться бетонні з'їзди у Дунай, які призначались для швидкого десантування[22] Болградської дивізії (важкі танки та ін.)
- 29 квітня 2012 року неподалік села, біля стародавньої дунайської переправи, через яку гуни здійснювали набіги на Візантійську імперію, на 10-сантиметровій глибині виявлено невелику золоту пластину[23][24].
- Голубці в селі мають назву «cармале» (з турецької «sarmale», тобто «обмотувати»). Готують їх переважно із свіжого листя винограду, яке ошпарюють в окропі з сіллю, щоб воно стало м’яке й придатне до закручування. Начинку готують із рису, свинячого фаршу, додають цибулю, моркву, зелень та тушкують в казані на слабкому вогні.[25]
Особи, пов'язані з селом[ред. | ред. код]
- Бондар Рима Дмитрівна — український та радянський археолог-античник, кандидат історичних наук, доцент кафедри стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова — заповіла розвіяти свій прах у селі Орлівка, над місцями, де під її керівництвом протягом багатьох років проходили археологічні розкопки.
- Ботин Тудор — скульптор, член Спілки художників Молдови, професора Молдавського державного політехнічного університету. Народився в Орлівці. Живе й працює у Кишеніві. У селі встановлено дві його роботи. Його іменем названа сільська вулиця[15].
- Пережогін Ілля Миколайович (1993-2020) — сержант 131-ї окремого розвідувального батальйона — загинув 10 березня 2020 року у зоні АТО від смертельного поранення[26][27].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Могильник ґрунтовий -
Старий будинок -
Типова хата -
Центральна вулиця, траса Одеса-Рені, оновлена в 2018 році -
-
Мазана хата -
Хата на Тоблухіна 83 -
Місцевий мешканець -
Нова хата -
Нова хата -
Вказівник Рені 30 та Болград 54 -
Колхоз Пограничник - радянський вказівник -
Табличка Орлівка -
Цегельний завод -
Пам'ятник учасникам Першої світової війни -
Свято-Миколаївська церква
_03_%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0.jpg)
_04_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg)
_02.jpg)
_06_%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B0.jpg)
_07_%D0%A2%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD%D0%B0_83.jpg)
_08_%D0%9C%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.jpg)
_11_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B0.jpg)
_13_%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B0.jpg)
_12_%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%96_30_%D1%82%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_54.jpg)
_04_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%85%D0%BE%D0%B7_%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA.jpg)
_05_%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Клад – в земле. Добыть может каждый!. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ В Придунавье открылся экопарк «Картал» (ua) . «Grad.ua». 22 липня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 2020-6-18.
- ↑ Экопарк «Картал» в Ренийском районе готовится отметить первую годовщину со дня открытия (ua) . Інтернет–газета «Топор». 17 червня 2018. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 2020-6-9.
- ↑ Поромну переправу з Румунією в Одеській області відкриють весною. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 17 січня 2019. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ Паромная переправа Орловка — Исакча…. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Уехать из Одесской области за границу можно будет на 1 евро. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Анастасія СУДАРЕНКО (11 серпня 2020). «Давно про неї мріяли»: на Одещині показали, як працює поромна переправа «Орлівка-Ісакча» (ua) . «Суспільне Новини». Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 2020-8-20.
- ↑ ГРАФІК РОБОТИ ПОРОМНОЇ ЛІНІЇ В ПУНКТІ ПРОПУСКУ «ОРЛІВКА – ІСАКЧА» [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.porom.org
- ↑ Бесарабський прорив: як поромна переправа змінила правила гри на кордоні [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.], Європейська правда, 10 серпня 2021
- ↑ Для Орловки пел и плясал Кишинев
- ↑ а б в Ренийский р-н: на въезде в село Орловка установили уникальный поклонный крест[недоступне посилання]
- ↑ Праздник, которого нет в календаре
- ↑ Все телеграммы летят в Орловку!
- ↑ Орловская школа отметила 16-й десяток!
- ↑ Орловка всех положит на лопатки!
- ↑ Стратегія розвитку Придунав'я: сумно та тривожно[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
- ↑ Пам'ятник «Переправа через Дунай» [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Переправа через Дунай відкладається [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Клад Аттили» продовжує дразнити археологів [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Інформаційне агентство «УНІАН»: Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Голубці з Одещини віднесли до нематеріальної культурної спадщини
- ↑ На Сході загинули троє бійців 131–го розвідувального батальйону // Калинівка.city, 11.03.20. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Сержант 131-го розвідувального батальйону Ілля Пережогін загинув на Донбасі 10 березня // Цензор.нет, 11.03.20. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія про гунський скарб, знайдений на березі озера Ялпуг(рос.)
- Бондар Рима Дмитрівна Городище у с. Орловка. // Археология СССР. Античные государства Северного Причерноморья\ (Редактор: Г. А. Кошеленко).] — М.: Наука, 1984 (рос.).
| ||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
