Носов Савелій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савелій Васильович Носов
рос. Савелий Васильевич Носов
Nosov Savely Vasyliovych.jpg
Народження 23 жовтня 1923(1923-10-23)
с. Обухово
Смерть 6 листопада 1999(1999-11-06) (76 років)
Краснодар
Поховання Слов'янський цвинтар (Краснодар)[d]
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19401978
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 7524)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня Орден Слави III ступеня
Носов Савелій Васильович у Вікісховищі?

Савелій Васильович Носов (23 жовтня 1923(19231023) — 6 листопада 1999) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), у роки німецько-радянської війни командир ланки 150-го гвардійського винищувального авіаційного полку (13-а гвардійська винищувальна авіаційна Полтавсько-Олександрійська ордена Кутузова дивізія, 3-й гвардійський винищувальний авіаційний Ясський корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня 1923 в селі Обухово (нині не існує, було в межах нинішнього Залесовского району Алтайського краю) в родині службовця. Жив у місті Хабаровську, де закінчив 10 класів і аероклуб.

З 3 грудня 1940 в рядах Червоної Армії, закінчив Бірську військову авіаційну школу пілотів.

З травня 1943 сержант С.В. Носов в діючій армії. У складі 150-го Гвардійського винищувального авіаційного полку бився на Воронезькому, Степовому і 2-му Українському фронтах. До травня 1945 року Гвардії лейтенант С. В. Носов здійснив 101 бойовий виліт, в 31 повітряному бою особисто збив 15 і в групі 1 літак літаків супротивника.

15 травня 1946 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Після війни служив старшим штурманом в Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі. У 1956 році закінчив Військово-Повітряну академію. Був заступником начальника Борисоглібського військового авіаційного училища.

З 1978 року Гвардії полковник С. В. Носов – в запасі. Жив у Краснодарі.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 2: — Москва: Воениздат, 1988. – стор. 181

Посилання[ред. | ред. код]