Носій даних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Носі́й даних (англ. data medium) — матеріальний об'єкт природного або штучного походження, який здатний містити, зберігати інформацію (дані) і бути готовим до зчитування і передачі даних.

Класифікація[1][ред. | ред. код]

Типи носіїв:
  • мікроносії візуальної інформації
  • паперові носії
  • відеоносії
  • магнітні носії
  • перфоносії
  • електронні носії
Аналогові носії інформації — магнітна стрічка на котушці і всередині компакт-касети

За формою сигналу, який використовується для запису даних, розрізняють аналогові та цифрові носії. Для перезапису інформації з аналогового носія на цифровий чи навпаки необхідно застосовувати аналогово-цифрове чи цифро-аналогове перетворення сигналу.

За призначенням розрізняють носії:

  • Для використання на різних пристроях (CD, DVD, аудіо- та відеокасети)
  • Вмонтовані у певний пристрій (Наприклад, USB-флешки - власне накопичувачем вважається флеш-пам'ять, а пристроєм зчитування-записування можна вважати контролер флеш-пам'яті та інші електронні схеми всередині пристрою, що становлять єдиний прилад - флешку)

За стійкістю запису і можливістю перезапису:

  • Постійні запам'ятовуючі пристрої (ПЗП), вміст яких не може бути змінено кінцевим користувачем (наприклад, CD-ROM, DVD-ROM). ПЗП в робочому режимі допускає тільки зчитування інформації.
  • Записувані пристрої, у які кінцевий користувач може записати інформацію тільки один раз (наприклад, CD-R, DVD-R, DVD+R, BD-R).
  • Перезаписувані пристрої (наприклад, CD-RW, DVD-RW, DVD+RW, BD-RE, DVD-RAM магнітна стрічка тощо).
  • Оперативні пристрої забезпечують режим запису, зберігання й зчитування інформації в процесі її обробки. Швидкі, але дорогі ОЗП (SRAM, статичні ОЗП) будуються на основі тригерів, повільніші, але дешеві різновиди (DRAM, динамічні ОЗП) будуються на основі конденсатора. В обох видах оперативної пам'яті інформація зникає після відключення від джерела струму. Динамічні ОЗП потребують періодичного оновлення вмісту — регенерації.

За фізичним принципом:

За конструктивними (геометричними) особливостями:

За швидкістю:[ред. | ред. код]

За джерелом походження:[ред. | ред. код]

  • Штучні (усі сучасні пристрої збереження даних)
  • Природного походження (стіни в печерах з написами - їх теж можна вважати носіями даних)

За тривалістю збереження даних:[ред. | ред. код]

Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребують спеціальних пристроїв — наприклад паперові носії.

Місткість носія інформації[ред. | ред. код]

Місткість цифрового носія означає кількість інформації, яку на нього можна записати; її вимірюють у спеціальних одиницях — байтах, а також у їхніх похідних — кілобайтах, мегабайтах тощо, або ж у кібібайтах, мебібайтах тощо. Наприклад, місткість найпоширеніших CD-носіїв становить 650 або 700 МБ, DVD-5 — 4,37 ГБ, двошарових DVD 8,7 гб, сучасних жорстких дисків — до 10 Тб[3]. Об'єм носіїв інформації неупинно росте.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]