Нур Інайят Хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нур Інайят Хан
Ім'я при народженні фр. Noor Un Nisa Inayat Khan
Псевдо Madeleine і Nora Baker
Народилася 1 січня 1914(1914-01-01)[2][3][…]
Москва, Російська імперія
Померла 13 вересня 1944(1944-09-13)[1] (30 років)
концтабір Дахау, Баварія, Німецька імперія
·вогнепальне поранення
Поховання невідомо
Країна  Велика Британія
 Британська Індія
Діяльність поетка, письменниця, дитяча письменниця, боєць опору, SOE agent
Галузь поезія
Alma mater Нормальна школа музики і Сорбонна
Вчителі Надія Буланже[5]
Знання мов англійська
Заклад Управління спеціальних операцій
Учасник Друга світова війна
Magnum opus Twenty Jataka Talesd[6]
Титул принцеса
Конфесія іслам
Батько Інаят Хан
Мати Ameena Begumd
Родичі Тіпу Султан
Брати, сестри Vilayat Inayat Khand
Нагороди
IMDb ID 5849575

Нур-ун-Ніса Інайят Хан (англ. Noor-un-Nisa Inayat Khan; 1 січня 1914, Москва — 13 вересня 1944, концтабір Дахау) — індійсько-британська розвідниця-радистка.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Нур Інайят Хан народилася 1 січня 1914 року в Москві. Батько — індійський вчитель-суфій Хазрат Інайят Хан походив з князівської індійської мусульманської сім'ї. Мати — біла американка Ора Рей Бейкер (1892—1949) з Альбукерке, яку Хазрат зустрів, подорожуючи по Америці. Вийшовши за нього заміж, Ора взяла собі нове ім'я Аміна Бегум. Нур була старшою дочкою. В кінці травня 1914 року, Хазрат Інайят Хан разом з родиною і братами покинув Росію і подався у Париж, на Міжнародний Музичний Конгрес, де він повинен був представляти індійську музику. Тут їх застала Перша світова війна. Незабаром Нур була вивезена батьками з Парижа в Лондон (Блумсбері). У 1920 році родина оселилася в передмісті Парижа Сюрен, де одним із шанувальників суфізму їм був подарований будинок. Тут Нур Інайят Хан отримала шкільну й університетську освіту в Сорбонні (дитяча психологія), а крім того, спеціальну музичну освіту (арфа, фортепіано, старовинні інструменти Індії) у Паризькій консерваторії.

У 1926 році Хазрат Инайят Хан повернувся в Індію і в 1927 році помер. Був похований в Делі, в кварталі Хазрат Нізамуддін. Коли Нур втратила батька на її плечі лягла турбота про сім'ю, оскільки мати внаслідок смерті чоловіка, на нервовому грунті, перестала займатися домашніми обов'язками.

У 25 років Нур публікує свій перший збірник казок для дітей, будучи постійною авторкою дитячих журналів і передач на французькому радіо, а потім збірку «20 джатак — розповідей про минулі життя Будди», що стала відомою у Західній Європі і перекладена на англійську і німецьку мови.

Після початку Другої світової війни, коли Франція була захоплена німецькими військами, сім'я втекла в Бордо, а звідти морем, 22 червня 1940 року прибула в англійський Фалмут.

Роки війни[ред. | ред. код]

Нур була завербована британським Управлінням спеціальних операцій. 19 листопада 1940 року її приймають на навчання в спеціальний англійський розвідувальний підрозділ WAAF, де вона проходить курс військового радиста. В ході навчання і підвищення кваліфікації вона отримала прізвисько «Нора Бейкер» (за дівочим прізвищем матері). Хоча Нур за своїм характером не була повною мірою придатна для розвідувальної діяльності, але в силу прекрасного знання французької мови, вмілої роботи на переносній радіостанції і гострої нестачі досвідчених агентів, вона була десантована 17 червня 1943 року на окуповану німцями територію Франції, звідки вела безперебійний зв'язок з компетентними органами англійської розвідки, навіть незважаючи на провали оточуючих її розвідників. З радистів, скинутих у Францію, довше за неї ніхто не зміг протриматися нерозкритим, і довгий час вона була єдиним джерелом розвідувальної інформації з Франції.

Але знайшовся зрадник, який видав її німецькій контррозвідці.

Тюремне ув'язнення і смерть[ред. | ред. код]

13 жовтня 1943 року Нур була заарештована і допитана в штаб-квартирі німецької контррозвідки (авеню Фош, 84) у Парижі. На допитах Нур вела себе сміливо, двічі намагалася втекти і не видавала шифрувальні коди. Однак, не будучи природженою розвідницею, вона періодично допускала порушення дисципліни і режиму секретності. Так, у кімнаті, де її затримали, був виявлений зошит з зашифрованими і дешифрованними повідомленнями, іншу секретну інформацію слідчі витягли через підставну фігуру нібито стороннього перекладача. Під час повітряного нальоту на Париж 25 листопада 1943 року Нур втекла з місця утримання по дахах будинків, але була впіймана. На відмову підписати документ про те, що вона більше не повторить такого, її депортували 27 листопада в німецький Пфорцхайм і помістили в одиночну камеру. Дев'ять місяців її утримували в наручниках і намагалися схилити до співпраці, але Нур залишалася непохитною.

11 вересня 1944 року розвідниця була перевезена в концтабір Дахау. Перед стратою Нур була жорстоко побита офіцером Вільгельмом Руппертом. Вранці 13 вересня вона була вбита пострілом в потилицю і відразу ж відправлена на спалення.

Бюст Нур Инайят Хан

У центрі Лондона встановлено бронзовий бюст Нур Инайят Хан. На урочистій церемонії відкриття 8 листопада 2012 року була присутня англійська принцеса Анна.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б TracesOfWar
  2. ↑ http://www.bbc.co.uk/history/historic_figures/inayat_khan_noor.shtml
  3. ↑ http://www.the-south-asian.com/Sept2001/Noor%20Inayat%20Khan1.htm
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ list of students of Frédéric Chopin
  6. ↑ Souza E. d. Recovering a Tradition: Forgotten Women's Voices // Economic and Political Weekly — 2006. — Vol. 41, Iss. 17. — P. 1645. — ISSN 0012-9976

Посилання[ред. | ред. код]


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нур_Інайят_Хан&oldid=39808873