Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Біологія/Архів 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

назви статей латиною

дивлячись на десятки (якщо не сотні) статей, створених Сержом про чужинських ссавців (напр. [1]), постійно повертаюся до думки про українські назви тварин, які не цікавлять наші наукові видання... ну напр., всі тераріумісти знають про такого собі восьмизубого хом'яка дегу і його родичів, але у нас той рід - Octodon.... такого ну ДУЖЕ багато, і ніхто тому ради не дасть...

пропоную домовитися щодо назв статей, які пишуться латиною.... пару абсурдів:

  • 1. якщо слідувати логіці вживання слів в українській літературі, то половину латини і половину термінів, вжитих на просторах вікі, ми не знайдемо....
  • 2. існують численні вернакулярні назви організмів, які гуляють по масмедія, зокрема по сайтах і в телефільмах, які не підтверджені науковими публікаціями, проте відомі загалу, а нами уникаються....
  • 3. ми і самі часто непослідовні, оскільки пропускаємо різних чупакабр або китопорнокопитних та ще сотні назв, яких не згадує наукова література, видана українською....
  • 4. дочекатися, що для всіх видів (напр., сучасних ссавців бл. 5200 видів + майже стільки ж різних надвидових груп, а всіх сучасних тварин - до 1,5 млн видів), для яких ніхто зараз та й потім не буде видумувати назви або писати спеціально про це статті.....
  • 5. ніхто не буде шукати у вікіпедії латиною. навіть диктант з латинськими назвами для біологів показав би лише маленьку "трієчку", а хто ж буде набирати "Mesohibolites semicanaliculatus" чи ще щось?

то що ж робити? можливі варіанти (роздуми з чистого аркушу, не наполягаю):

  • не забирати існуючі вже назви, а ставити яку-небудь мітку про те, що вернакулярна назва не підтверджена науковими оглядами чи словниками (таких тут сотні у переліку статей, які відслідковую я)....
  • робити кальки з благозвучної латини (як роблять з іменами, населеними пунктами тощо), але залишаючи мітку...
  • хоча би у частині випадків погодитися з потребою писати в назві хоча би частковий вернакулярний супровід латини: напр. "Нориця Volemys" (бо назви не дочекаємося!)
  • для родин, типові види яких подані тут з вернакулярними назвами, формувати назву просто за правилами мови (бик = бикові, квол = кволові тощо), ну і ставити при потребі таку ж мітку. врешті це не буде неологізмом, бо "родичі горбузові" - то і є "родичі гарбузові" (чиї?)....

з часом все можна буде поперейменовувати або зробити потрібні перенаправлення... може, когось зацікавить така ідея? врешті, можна зробити категорію родових назв, які вимагають уточнення, і звертатися до науковців принагідно подумати у своїх оглядах про це... бо ці війни, зауваження і застереження вже добряче набридли... ще поредагую при нагоді... дякую всім, хто долучився до формулювання цих питань. --ursus 12:42, 20 липня 2011 (UTC)

  • Приємно дилетантові бачити однодумця спеціаліста. Бо дійсно, були радянські види, що ми їх знали, українською вимовляли і от різко забули-ніколи не знали. Як ті естонці російську. Що тепер робити з полярними рибами, наприклад? Це я про те, з чим зіткнувся. Інституту північних морів в Україні не існує й не буде створено найближчими роками. Існує українська назва в джерелах — використовуємо, з'явилась нова, або уточнена — змінюємо. Але ж зараз навпаки, навіть існує практика замінювати українські назви на біномінальні!? Потрібно чітко розділяти наукові терміни й назви статей, Вікіпедію та суто наукові проекти (робоча мова там англійська). Наведу приклад, безліч географічних назв, що ніде не позначені на атласах українською. Що тепер, назви статей подавати на фарсі, китайською? Це доводить абсурдність такого підходу до назв статей в українському розділі. --Dim Grits 08:15, 29 липня 2011 (UTC)
Пропозиції урсуса протирічать основним принципам Вікіпедії (хоча є кілька слушних), ви ж, пане Dim Grits, взагалі зайняли позицію агресивного невігласства. Назви видів не дорівнюють географічним назвам, і порівнювати такі речі не можна, бо це різні речі. Ніде немає практики замінювати українські назви на біноміальні. Якщо є українська назва, підтверджена АД, то стаття має українську вернакулярну назву. Якщо такої назви немає, то це означає, що в виду (таксону) української назви немає, і йому дається біноміальна назва. У всіх основних видів, які вряди годи використовує обиватель, українські назви є.
Крім того, назви латиницею для видів, які не мають української назви закріплені офіційними правилами, а також введені в проекті правил для біологічних статей - де в обговоренні вже висловлювалися подібні вашим аргументи - Обговорення Вікіпедії:Біологічні статті.
Ситуація з полярною акулою Somniosus microcephalus була з вами, чи не так? В такому випадку ви взагалі не маєте права говорити на такі теми, - для виду, який має чітку українську назву підтверджену АД, ви вигадували власну (перекладали з російських джерел). Напевно це та практика, яку ви відстоюєте? Займіться краще чимось корисним. --Adept 21:59, 13 серпня 2011 (UTC)
Досить часто посилаєтесь на принципи Вікіпедії як навіть не читали. Бо знали б тоді, що потрібно обговорюватти не авторів, а саме предмет статей. От саме через пиху Ви й не бачите стосу колод у власних очах. Знайшовши українську назву для Somniosus microcephalus підтверджену АД, Ви, замість зайнятись ділом й виправити назву, почали розводити нікому не потрібні теревені, так розумію, навіть не читаючі мої відповіді. Це свідчить про глибинне, можливо принципове, нерозуміння принципів вікіпедійної співпраці. Мабуть, до того ж Ви й біолог такий як і я, тому й розмови безрезультатні. Хоча які там розмови, тож були монологи. Ви й зараз навіть мій текст вгорі прочитати полінькувались, запитуєте чи не так?, коли це ясно мною написано. Навіть зараз ведете безпредметні бесіди про те, кому, що і як робити в Інтернеті. Самому не смішно? У Вікіпедії. Досі ні? Дійсно проектом не помилилися? --Dim Grits 00:15, 14 серпня 2011 (UTC)
Дивна відповідь, мало мені зрозуміла. Принципи вікіпедії, які ви порушуєте, це Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень та Вікіпедія:Авторитетні джерела. "Нікому не потрібні теревені" мали на меті пояснити в чому ви помиляєтесь, для запобігання в подальшому від таких помилок. Ваше "Але ж зараз навпаки, навіть існує практика замінювати українські назви на біномінальні!?" є неправдою, бо такої практики не існує, я вже пояснив чому. Існує практика власноруч вигадувати назви (перекладати з рос., англ. і т.д.), яка є хибною, багато разів пояснено чому. Щодо всього іншого, то ви якось дуже далеко вже заходите за межі ВП:НО, тримайте себе в руках, будь ласка.
Якщо ви хочете, щоб статтю можна було знайти за перекладеною російською назвою, це можна зробити не порушуючи правил - кількома реченнями в підрозділі про назву, наприклад:
"російською мовою en:Heptranchias perlo називається Пепельная семижаберная акула (попеляста семизяброва акула)посилання на рос. джерело, англійською Sharpnose sevengill shark (гостроноса семизяброва акула)посилання на англ. джерело"
і т.д., а з виділених жирним шрифтом назв зробити перенаправлення. Назва статті при цьому повинна бути біноміальною латиною, але так надаються додаткові можливості для пошуку, без порушення правил. Так видно, що назва перекладена, і дезинформації немає. Хто шукатиме за такою назвою - знайде.
Ця акула лише для прикладу. Пошук показав, що у неї існує українська назва. Не така вже й бідна українська традиція іменування. --Adept 08:13, 14 серпня 2011 (UTC)

Боби

Доброго дня! Випадково натрапила на якусь плутанину з бобами. Може, хто ближчий до ботаніки допоможе повиправляти:

  1. Існує нормальна стаття Біб кінський із нормальними інтервікі;
  2. Існує також якась незрозуміла стаття Боби, яку, можливо, слід приєднати до попередньої, під якимсь заголовком типу «боби у віруваннях і традиціях» або щось типу того, але я взагалі не знаю, чи це саме про біб кінський йдеться — англійське інтервікі там вазагалі Bean (а капаки, здається, з квасолькою :)
  3. Є також стаття Біб, у якій йдеться про плід біб, але чи правильні для нього інтервікі: посилання на все ту ж англійську статтю Bean, де пише «Bean is a common name for large plant seeds», тобто насіння, а не плід. Цей плід англійською називається Legume, але звідти є інтервікі на українську Зернобобові культури.

Що би хотілось зробити, але ненаважуюсь (через свою некомпетентність і відсутність потрібної літератури):

  1. Можливо, створити дисамбіг на слово Біб і написати там Біб (рослина) і Біб (плід), бо люди під такою назвою можуть шукати і те, і те.
  2. Кудись подіти оті Боби
  3. Можливо, змінити інтервікі у статті Біб (плід) на Legume? Куди тоді перенаправити Зернобобові культури? Можливо, якраз на Bean, не дуже коректно так, але інакше мені не придумалось.

Може, хтось має якісь кращі думки з цього приводу? Я можу повиправляти, тільки порадьте як правильно --Zlir'a 14:52, 19 липня 2011 (UTC)

Добре, раз ніхто нічого не каже, то я зроблю так як вважаю за потрібне.--Zlir'a 19:24, 14 серпня 2011 (UTC)
Можливо, проблему з англійською інтервікі могло б зняти написання статті з цього перенаправлення - en:Pod (botany).--Adept 19:39, 14 серпня 2011 (UTC)
Вирішило би, звичайно (хоча, в принципі, наукова назва цього плоду англійською все ж таки legume, а не pod, але то дурниці). Ну, може, згодом і напишу. Бо щось з тими бобами чорт голову вломить.--Zlir'a 09:15, 15 серпня 2011 (UTC)

Комахоїдні

Скажіть будь ласка, а як прийнято розрізняти комахоїдних як збірну назву тварин за раціоном від комахоїдних які Insectivora себто надряд плацентарних ссавців? Бо я от написала в статті, що лише деякі з дворізцевих комахоїдні, а потім пішла за посиланням і вжахнулася, бо з картки на мене глянув їжак. Мальвако 17:18, 22 серпня 2011 (UTC)

звичайно під комахоїдними розуміють надряд ссавців - Insectivora (укр. назва - калька з латини). комахоїдними в сенсі трофіки є багато ссавців (напр., кажани або мурахоїди), і майже вся еволюція (в екол. сенсі) ранніх ссавців та поява у них гострих зубів починалася з комахоїдності (Керролл, 1983). не будемо забувати, що серед тетрапод комахоїдними є більшість амфібій, плазунів і птахів. можна створити статтю на кшталт комахоїдні рослини або комахоїдність. --ursus 17:34, 22 серпня 2011 (UTC)
Дякую, значить буде комахоїдність. Може хтось колись і напише. Мальвако 17:38, 22 серпня 2011 (UTC)
Підтримую ідею створення статті «комахоїдність» за аналогією з іншими подібними. --Maxim Gavrilyuk 12:52, 23 серпня 2011 (UTC)

Таксономія дворізцевих

Я помилково вирішила, що знайшла купу інформації і захотіла зробити статтю Дворізцеві доброю. Вже бачу, що не зможу, але хочу завершити статтю на початому рівні, тому прошу знавців глянути на розділ «Таксономія». Чи зрозуміло, що там написано? Чи потрібні взагалі на вашу думку такі відомості в статті? Бо я в тій таксономії не розбираюся. Мальвако 08:07, 23 серпня 2011 (UTC)

такі відомості потрібні, а ще треба вказати, що дворізцеві згідно з [Mammal species of the world http://www.bucknell.edu/msw3/browse.asp?id=11000001] поділяються на 3 підряди: Vombatiformes - Вомбатовиді, Phalangeriformes - Кускусовиді, Macropodiformes - Кенгуровиді. Саме їх треба було написати праворуч у таксобоксі, а поділ на родини окремо у розділі таксономія (або ж систематика).--Sehrg 09:02, 23 серпня 2011 (UTC)
Я якраз збиралася написати, що згідно сучасних (200Х років) генетичних та молекулярно-біологічних досліджень усе ж таки не три підряди, а два - Vombatiformes і Phalangerida. Тому не передирала оте деревце таксонів з англійської Вікіпедії хоч нічого краще не знайшла, бо там є і вимерлі. Мальвако 09:39, 23 серпня 2011 (UTC)
Ваша праця похвальна )
"Mammal species of the world, 3rd edition" - містить найбільш загальноприйняту таксономію станом на 2005 рік (хоча я не знаю як довго Вілсон і Рідер працювали над цим виданням). Так, є суттєві зауваження в окремих вчених чи груп вчених до окремих таксонів. Таксономія ссавців розвивається, уточнюється і можливо в 4 виданні будуть зміни, що стосуються й дворізцевих. --Sehrg 13:50, 23 серпня 2011 (UTC)

Позначки особливостей рослин

Мухомор
Мухомор червоний (Amanita muscaria)
Біологічна класифікація
Рід: Amanita
Pers., 1794
Посилання
Вікісховище: Amanita
Віківиди: Amanita
NCBI: 41955

У польській вікіпедії є шаблон (напр. pl:Pasternak zwyczajny), який дає щось таке — гарне візуальне позначення тих важливих особливостей рослини (чи гриба), для яких не передбачене місце в таксобоксі. Власне, що шановні біологи думають про те, щоб використовувати це (на самому початку статті чи над таксобоксом)? --AS 23:09, 15 серпня 2011 (UTC)

моя суб'єктивна позиція: 1) варто (таким чином інформацію несуть ще й графічні знаки, а не лише текст. Окрім цього, це додає естетичності статтям.) 2)на самому початку статті. У таксобоксі й так багато інфи. Якщо так все і в одній точці - то трохи "груз"..--Alfashturm 23:16, 15 серпня 2011 (UTC)
ось приклад, коли значок на початку статті: Кропива дводомна
Ну стане таксобокс довшим на один рядок, це ж не зробить його „завеликим‟. По-моєму, воно краще сприймається в таксобоксі, бо в тексті дуже виділяється (буквально примушує читача навести курсор на малюночок), а от серед иншої стислої інформації таксобоксу виглядає природно --AS 23:30, 15 серпня 2011 (UTC)
Як на мене, то ідея добра. Думаю, що принаймні для грибів, можна і шаблони їстівні та неїстівні зробити (правда, невідомо що тоді ставити на умовно їстівні, але можна щось придумати або нічо не ставити). Особисто мені більше подобається над таксобоксом, особливо якщо кілька таких значків використовувати для однієї рослини. (P.S. але я тут не авторитет, бо хоч я і «шановний біолог», але про рослини і гриби наразі не пишу)--Zlir'a 09:58, 16 серпня 2011 (UTC)
Вгорі краще, як географічні координати, але інтегрувати до таксобоксу було б ще краще (ліворуч від назви, наприклад). --Dim Grits 11:29, 16 серпня 2011 (UTC)
Ідея гарна. На мою думку розміщення вгорі краще. Яка саме буде позначка - для мене не принципово, обидва запропоновані варіанти зрозумілі. --Maxim Gavrilyuk 12:51, 23 серпня 2011 (UTC)

Створив загальний шаблон {{Шаблон:особливості таксона}}. Можна зробити окремі {{Шаблон:особливості гриба}} тощо --AS 08:06, 24 серпня 2011 (UTC)

Відповідники-новотвори для назв таксонів

Звичайною практикою Вікіпедії є придумування україномовних відповідників для таксонів рангу вищого за рід — з використанням вже існуючих родових назв (таке собі напівОД). Потрібно домовитися — кінцівки (типу -ові, -подібні) будувати перш за все на основі латинської назви, чи залежно від рангу? Бо як мені пояснив ursus, є таксони, в яких збереглися гисторичні латинські назви, наприклад, Macropodiformes мали би ся називати Macropodimorpha. Тоді, якщо зодначувати (уніфікувати) залежно від рангу, буде Кенгуровиді, а якщо будувати на основі „латини‟ — Кенгуроподібні. Робочий варіянт — перший, зодначувати стосовно рангу --AS 13:46, 2 вересня 2011 (UTC)

все трохи не так. мова йшла не про кенгуру, наведеного як приклад, а про вомбатів. і пояснення відмінностей назв було, але чомусь вами, як щойно з'ясував, розділ "назва" було видалено без пояснень, як і саме перейменування зроблено без обговорення з автором статті.
пропоную розділити питання на два (частково про це є вище): 1) чи дотримуватися уніфікованих українських назв вищих таксонів? 2) чи узгоджувати ці назви з латиною чи добирати латинські відповідники? моя відповідь на перше питання однозначна: треба уніфікувати в усіх можливих випадках, а надто коли це підтверджено науковими джерелами. сторінка з тепер виглядає більш-менш пристойно. те саме з - більш менш все впорядковано. друге питання менш однозначне. морфеми є частиною назви. проте наукові назви таксонів вище надродини кодексом номенклатури не регламентуються. понад те, їхніх варіантів так багато, що можна знайти посилання майже на будь-яку комбінацію "рід+морфема". напр., на вомбатиморф або й вомбатоморф. штучно при першій нагоді перекладати латину зовсім не треба.... --ursus 21:41, 2 вересня 2011 (UTC)
ще. мабуть і це важливо сказати: в латинських назвах слово "forma" є похідним з грецького, а "-morpha" є питомо латинським суфіксом, тобто формально назви з цими морфемами рівнозначні. якби положення кодексу поширювалося на назви групи ряду, то напевно там було би сказано так само, як і для назв групи родин (під-, над- тощо): "35.2. Положення, що стосуються усіх номінальних таксонів родинної групи та їх назв. Номінальні таксони родинної групи та їх назви підпорядковуються одним і тим же положенням, незалежно від рангу..." --ursus 22:46, 2 вересня 2011 (UTC)
Назва Vombatiformes можливо не є усталеною, але є, гм, загальноприйнятою — більше варіянтів, що згадуються в аторитетних джерелах, нема (тобто я не знаю, чи це так, але здогадуюся). Згадка "Зокрема, в українському сегменті вікіпедії" зовсім зайва. „добирати латинські відповідники‟, цебто самим придумувати латинські назви, чи як?? --AS 12:25, 4 вересня 2011 (UTC)
ви праві. саме у цьому випадку (як і у стосунку до багатьох сумчастих) "-formes" - найуживаніша морфема. але порядку з морфемами немає, і їх використовують довільно. якщо за більшістю позначень, то хай буде формес. але все-таки "формес" тепер у переважній кількості класифікацій вживають майже виключно для рядів. така стабілізація потрібна, і це незаперечно, проте у випадку із сумчастими все робиться з огляду на майбутні підвищення рангів. колись їх вважали лише рядом ссавців, останні 20 років ранги підвищують. може, скоро вони всі досягнуть рівня, закладеного у найпоширеніших морфемах. давати строгу відповідність української і наукової назв не обов'язково. принаймні, нас до цього не зобов'язує жодне правило. у систематиці важливішою є традиція. з повагою, --ursus 16:51, 4 вересня 2011 (UTC) p.s. до речі, стаття з морфемами, сьогодні кимось редагована (тому й помітив) рекомендує також "formes" для ряді та morpha для підрядів, при тому давненько.

Сазан

Шановні колеги! Вношу пропозицію об'єднати статті Короп звичайний і Сазан звичайний. Статті описують один й той самий вид. Короп зазвичай називають ставкову форму сазана. В переліку видів України ці назви використовуються як синоніми: [2] На відміну від статті Короп звичайний, стаття Сазан звичайний є малоінформативною, тому всю інформацію можна перенести в першу вказану статтю. Чекаю на ваші ідеї. З повагою. --Ykvach 12:48, 29 вересня 2011 (UTC)

У РуВікі короп є підвидом сазана, якщо це так, то інформацію треба перенести в статтю Сазан звичайний? --AS 13:08, 29 вересня 2011 (UTC)
Раніш дійсно вважали окремим підвидом. Тепер розглядають 2 підвиди: C. carpio carpio i C. carpio haematopterus, див. FishBase. Останній підвид мешкає в Амурі. Все що живе у нас - C. carpio carpio. Думаю, перенести інформацію в Короп звичайний, вона краще написана. --Ykvach 13:26, 29 вересня 2011 (UTC)
В обох статтях написано, що короп — це «культурний» сазан, тобто одомашнений (те ж саме пише і підручник з біології за 7-мий клас, хоча, це, звичайно не дуже авторитетно), тому мені здається, що краще переносити в сазана звичайного. Але в тому списку, вони справді як синоніми вживаються.--Zlir'a 13:45, 29 вересня 2011 (UTC)
За об'єднання. Але вважаю, що основною повинна бути стаття про біологічний вид — сазан звичайний, а вже у ній все про коропа як одомашнену форму --Maxim Gavrilyuk 14:21, 29 вересня 2011 (UTC)
З біологічної точки зору - це один вид. Просто назва сазан вживається виключно для дикої форми, короп - для культурної, але на ділі рибалки й дику форму називають коропом. Стаття Короп звичайний містить інформацію, що стосується виду в цілому, стаття про сазана - малоінформативна, тому я не бачу сенсу виділяти її окремо. До речі, таке термінологічне розрізнення дикої і культурної форми є тільки в російській мові, і чомусь в українській. В інших мовах ніхто не зрозуміє в чому різниця, завдяки цьому плутанина в інтервікі (гляньте, спробуйте побавитись!). --Ykvach 18:34, 29 вересня 2011 (UTC)
Стосовно того що куди переносити!.. Назва Сазан звичайний - це глупота. А який ще буває сазан?! Він один! Базової має бути стаття (я маю на увазі сам текст статті) Короп звичайний, в цю статтю внести всю корисну інформацію із статті про Сазан звичайний, а саму статтю видалити із об'єднанням історії редагувань (звернутись до адміністратора). Потім можна перейменувати цю статтю на Сазан, без всяких "звичайних", або залишити все як є (для мене це не принципово), але у будь якому разі на початку статті вказати, що вид називається Короп звичайний, або сазан (Cyprinus carpio). А в тексті вже вказати, яка назва для якої форми вживається. --Ykvach 18:45, 29 вересня 2011 (UTC)
Ще знайшов, що рід названий Сазан. Тут таки треба змінити на Короп, що відповідає латинській назві Cyprinus, власне майже на всіх мовах він називається як "короп", або щось подібне. А сазан - це саме короп звичайний. Я не уявляю собі, щоб ця назва вживалась для Cyprinus chilia, Cyprinus barbatus... Чекаю на вашу думку, друзі. --Ykvach 18:53, 29 вересня 2011 (UTC)
Юрію! Подивіться АД стосовно української назви роду, Вам, як іхтіологу, це буде швидше. --Maxim Gavrilyuk 18:58, 29 вересня 2011 (UTC)
Наразі українські назви будуть затверджуватись термінологічною комісією, сподіваюсь що це буде наступного року. Все, що існує на сьогоднішній день, потребує перегляду, що ми й робимо. Я власне беру участь в цій роботі, але Короповими рибами я особисто не займався (я займаюсь морськими рибами). Гляну днями, але здається, що сазана там взагалі немає... --Ykvach 19:55, 29 вересня 2011 (UTC)

Бальзамін, Розрив-трава, Категорія:Бальзаміни

Будь ласка, зверніть увагу на ці сторінки. Як на мене, там щось наплутано, оскільки зі статті Бальзамін йдуть посиланя на Impatiens, але при цьому написано, що це не всі Impatiens, а статтею про рід наче є Розрив-трава. Між ними ще є Категорія:Бальзаміни. Будь ласка, виділіть з цього статтю про рід та приведіть її до нормального вигляду. Дякую — NickK 07:50, 30 вересня 2011 (UTC)

За визначником рослин флори України рід Impatiens - розрив-трава. Тому доробив трохи цю статтю, переніс інтервікі. Вважаю, що статтю Бальзамін необхідно вилучити (тільки інформацію про бальзами перенести у статтю бальзам), так само, як Категорія:Бальзаміни, оскільки є Категорія:Бальзамінові, що відповідає назві родини. --Maxim Gavrilyuk 12:28, 30 вересня 2011 (UTC)

Жаб’ячі лапки

"Спершу з жаб знімають шкіру, потім відрізають ніжки...."
моя би воля - я би такі статті не пропускав у вікі. від фауни у нас і так мало що залишилося, а тут рекламують, як її доїдати. а в Закарпатті, з якого там рекламують заготівників, поширені ще й Rana dalmatina - основний вид при заготівлях для гурманів....

Не переймайтеся так:) Загрози винищення наших жабенят поки що немає. А ось цей список навіває погірші роздуми: Чорний список трофейних вбивць. Якщо для наших можновладців вбивати тварин (причому червонокнижних) престижно і модно то що можна далі говорити... Риба як кажуть, гниє з голови.--John 17:07, 24 жовтня 2011 (UTC)
той борейківський список давно відомий. але він стосується не так України, як північних сусідів та зовсім трішки тих, хто з ними товаришує.... чим швидше згниє - тим краще буде.

Довідник назв рослин України

Хочу поділитись з шановним товариством свооєю знахідкою — Довідник назв рослин України від НТШ. Сподіваюсь, стане в нагоді, як авторитетне джерело для коректних іменувань статей. --Олег 00:41, 23 листопада 2011 (UTC)

Ботозаливка видів живих організмів

Питання в українських назвах видів. Долучайтесь до обговорення.--Krystofer 18:45, 24 листопада 2011 (UTC)

Мартишкові чи мавпові?

Підкажіть будь ласка правильну назву родини, спеціалісти. --Krystofer 22:44, 26 листопада 2011 (UTC)

Якщо ви про родину Cercopithecidae, то мавпові. --Sehrg 23:45, 26 листопада 2011 (UTC)

Природно-заповідний фонд України та Природоохоронні території України

Існують дві категорії: Категорія:Природно-заповідний фонд України та Категорія:Природоохоронні території України. Перша входить до Категорія:Природа України, друга — до Категорія:Географія України. Я не фахівець, але мені здається, що перша має входити до другої. Чи є у когось якісь міркування з цього приводу? --Олег 21:38, 29 листопада 2011 (UTC)

ПЗФ = ПЗТ + ПЗО. --ursus 21:01, 12 січня 2012 (UTC)

Необхідні статті

Вітаю! Звертаюсь до вас з проханням допомоги — розбираючи цей список помітив нестачу багатьох статей біологічної тематики в українській версії Вікіпедії. Якщо комусь буде не складно - створіть будь-ласка українські відповідники для наступних статей:

Знаю, що список-таки гігантський, але буду вдячний за будь-яку допомогу!--Шиманський Василь 22:12, 14 січня 2012 (UTC)

До пана Zagа - спочатку я так і зробив, але, зважаючи на мої скупі знання з біології, у мене виникло питання - а яке ж інтервікі-посилання на українського відповідника ставити, коли є статті:

Я не розумію особливості систематики, але тут, як на мене, англійська і українська якось різняться...--Шиманський Василь 07:49, 15 січня 2012 (UTC)

не зрозумів питання і не бачу проблем. ряд комах з українською назвою "лускокрилі" має наукову (латиною) назву "Lepidoptera", англійською - "Butterfly" (хоча у поточній версії своєї вікі британці дотримуються подібної до нашої побутової традиції ділити лускокрилих на "метеликів" (денні, яскраві, булавовусі) та "міль" (нічні, дрібні, бліді....)). подібні тонкі відмінності можуть бути з усіма іншими групами, у т.з. з кенгуру, кониками, медузами і т.д. завжди існує чимале різноманіття наукових і вернакулярних позначень таксонів, антитаксонів до них і власне класифікацій (які всі є лише гіпотезами). це якраз нормально. --ursus 11:12, 15 січня 2012 (UTC)
Проблема полягає в тому, що я хочу поставити в англійській статті посилання на українську, але в українській стоїть посилання на іншу англійську статтю. Наприклад є англійські статті Butterfly і Lepidoptera - у першій нема посилання на українську статтю, у другій - посилання на статтю Лускокрилі. На яку українську статтю має посилатись у інтервікі англійська стаття Butterfly (якщо у ній поставити посилання на статтю Лускокрилі, виникне інтервікі-конфлікт, адже не можна ставити у двох статтях посилання на одну і ту ж саму з української вікіпедії)? Я маю на увазі те, що я не знаю, якій англійській статті відповідає яка українська - якщо Butterfly і Lepidoptera - дві окремі статті про різні позначення таксонів, то якій із них відповідає наша стаття Лускокрилі, а якої нам не вистачає?--Шиманський Василь 11:26, 15 січня 2012 (UTC)
зрозумів. батерфляї = то по нашому денні метелики (переважно булавовусі, але не всі), звісно не лускокрилі (=Lepidoptera) загалом. але я не ентомолог, міг щось пропустити. --ursus 11:43, 15 січня 2012 (UTC)

Риби

Шановні друзі! В мене є ідея створити в рамках Проекту:Біологія проект присвячений рибам, за аналогією із таким в Англійській вікі - en:Wikipedia:WikiProject Fishes. Хотів би почути думку учасників проекту. Дуже дякую! --Ykvach 19:17, 12 січня 2012 (UTC)

Підозрюю, Юрію, що Ви будете єдиним реальним учасником цього проекту... Але створювати потрібно, треба дивитись в перспективу. --Maxim Gavrilyuk 08:10, 13 січня 2012 (UTC)
Погоджуюсь з паном Максимом. Хочу тільки додати, що єдиним будете тимчасово, а першим — назавжди. Багато не обіцяю, але якщо створите — трохи допоможу. В дитинстві мав аж 2 акваріуми та розводив рибок, так що тема не байдужа :) Успіхів! --Олег 10:16, 13 січня 2012 (UTC)
Дякую друзі! Авжеж, людей, які цікавляться іхтіологією, я наврядче знайду. Але, думаю, люди, які цікавляться акваріумом, знайдуться. Я розумію, що на початку буду єдиним учасником. Реально - дивлюсь на перспективу. Чекаю інші думки. --Ykvach 15:08, 13 січня 2012 (UTC)
У мене теж є акваріум :) Тому обіцяю долучитись.--Maxim Gavrilyuk 16:12, 13 січня 2012 (UTC)
Долучусь, якщо буде хороший матеріал, тема для мене цікава.--Yozh 11:16, 16 січня 2012 (UTC)
Хороша ідея. Долучусь у межах своїх можливостей. --Mazapura 10:28, 17 січня 2012 (UTC)
Вряди-годи заходитиму. Активну участь не обіцяю. Найбільш корисним у кожному проекті я бачу списки необхідних статей, які варто створити та списки важливих статей, які варто покращити.--Krystofer 14:14, 17 січня 2012 (UTC)

Дякую, друзі! Добре, тоді як буде трохи вільного часу - сяду за оформлення проекту. --Ykvach 18:15, 17 січня 2012 (UTC)

Ех... Ідея непогана, я і сам про риб статті писав, то ж відчуваю спорідненість :о) Але зараз - навряд чи скоро долучуся. Тим не менше, думаю, що проект таки варто розпочати.--Shao 02:15, 18 січня 2012 (UTC)

Створив початкову сторінку проекту. Чекаю на учасників! Запрошую! --Yuriy Kvach 12:25, 21 січня 2012 (UTC)

Де правда?

Порадьте якому ресурсу можна більше довіряти itis чи ncbi, чи можливо є щось краще і з новішими даними, а то дані одного сайту суперечать іншому, ось наприклад ITIS наприклад 4 підвиди для виду Amazona ochrocephala, а NCBI їх нараховується аж цілих 8 підвидів. А де ж істина? Де вірні дані? --З повагою Sh@k@l07 21:53, 25 лютого 2011 (UTC)

Ні тому, ні тому! І там, і там купа помилок. Створюють ці сайти велика кількість людей, які не завжди враховують останні таксономічні ревізії, а такі відбуваються постійно (за ними навіть не встигаєш спостерігати). З моєї точки зору на NCBI помилок менше - це молекулярно-генетична база даних, яка поповнюється виключно спеціалістами. -- Ykvach 20:34, 4 березня 2011 (UTC)
Помилки були й будуть всюди й в усі часи. Візьміть друковані академічні видання за різні роки й порівняйте. Також порівняйте праці одного року в різних країнах. Процес пізнання нескінченний. Різниця між Архімедом та сучасним школярем — 70 поколінь людського досвіду пізнання навколишнього світу. —Dim Grits 09:29, 9 лютого 2012 (UTC)

Телегонія (флуд)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Телегонія. Пошук АД.

  1. Шановні науковці! Якщо Ви можете навести АД, котрі спростовують чи підтверджують явище телегонії, прошу сюди давати посилання. "Британіка" та тому подібні попсові комерційні видання прошу не вказувати. Також прошу тут не флудити. Для цього є інша тема ("Телегонія (флуд)").--Grifon 20:18, 8 лютого 2012 (UTC)
Добре, давайте без жартів. Спростування було тут:
  • Weismann A, 1912: The Germ-Plasm – A Theory of Heredity. The Walter Scott Publishing Co., LTD, New York, pp. 383–386.
  • Burkhardt R.W. 1979. Closing the door on Lord Morton's mare: the rise and fall of telegony. Stud. Hist. Biol. 3: 1-21.

А тепер крім спростування. Давайте не будемо сваритись, я дам вам цікаву інформацію. Це буде і всім цікаве. Недавно вийшла стаття, де автор приводить нове трактування терміну. Стаття виглядає так:

Liu Y.S. (2011) Telegony, the Sire Effect and non-Mendelian Inheritance Mediated by Spermatozoa: A Historical Overview and Modern Mechanistic Speculations. Reproduction in Domestic Animals, 46(2): 338–343.

Що він там приводить:

The incorporation of exogenous DNA into somatic cells Darwin (1868) supposed that the gemmules derived from the spermatozoa actually penetrate the nascent cells of the mother animal. It has been suggested Darwin’s so-called gemmules could include RNAs (particularly mRNA and small RNAs), circulating DNA, mobile elements, prions or as yet unknown molecules (Steele et al. 1998; Liu 2005). In our modern language, DNA⁄RNA may penetrate the somatic tissues of female animals. Interestingly, Watson et al. (1983) found that within 24–48 h after artificial insemination with spermatozoa, in which the DNA had been labelled with tritiated thymidine, a minimum of 9% of the radioactivity was transported across the uterine walls. In sperm-treated animals, the ovaries, the adrenals and a mesenteric lymph node exhibited strikingly large accu- mulations of radioactivity. They concluded that the lymphatic system could serve as a route for the dissemination of radioactivity originally associated with spermatozoa deposited in the uterus to maternal tissues. Ledoux and Charles (1972) demonstrated that if mice are killed 1 or 2 h after an I.V. injection of labelled DNA, this DNA can be recovered in the follicle cells of the ovary, in the vagina, embryos and tumour cells. The exogenous labelled DNA has therefore been transported by the blood and has become absorbed by cells of different tissues of the organism, without important destruction. It has been known for years that naked DNA can be delivered to cells in vivo and result in gene expression, although the efficiency of gene transfer into skeletal or cardiac muscle is relatively low and variable (Wolff et al. 1990). In recent years, it has been demonstrated that naked plasmid DNA can be delivered efficiently into cells in vivo via electroporation, intravascular delivery and tail vein DNA injection (Herweijer andWolff 2003). Bendich et al. (1974) demonstrated that penetration of somatic mammalian cells by spermatozoa occurred after simple admixture in culture. With sperm labelled in vivo, autoradiography revealed incorporation of DNA into nuclei of recipient cells, indicating release of DNA after entrance by sperm. Reid and Blackwell (1967) demon- strated that the pattern of saline elution of DNA prepared from cultured sheep macrophage cells is changed after these cells have been exposed to rat sperm. They believed that this altered pattern is because of the incorporation of intact sperm DNA by the macrophage. Holmgren et al. (1999) raised the question whether DNA can be transferred from one cell to another via the phagocytosis of apoptotic bodies. They demonstrated that genomic DNA from apoptotic bodies is transferred to the nuclear compartment of phagocytosing cells and that this transferred DNA is stable over time. Thus, it is possible that apoptotic bodies, derived from spermato- zoa, might be taken up by phagocytosing cells of the maternal tissues. It is now a well-established notion that mature spermatozoa act as vectors of genetic material, not only for their own genome but also for exogenous DNA molecules. This is called sperm-mediated gene transfer (Spadafora 2007). Although the sperms of the first sire cannot be supposed to persist and fertilize ova discharged long afterwards, it is conceivable that the DNA released by these sperms may persist and influence the ovaries and the ova, which does not amount to fertilization. During coition, millions of DNA-contain- ing spermatozoa are deposited in the body of the female and those not used in fertilization are absorbed by it. If this foreign DNA could incorporate into somatic cells and influence ova, then later offspring might show this influence in their genetic constitution and thereby furnish a basis for telegony. Generally speaking, the transfection efficiency is low in nature. This might explain the rare occurrence of telegony.

Я би не назвав це телегонією, але він хоче це так називати. Висновок він дає сумнівний:

Telegony is the belief that the sire first mated to a female will have an influence upon some of that female’s later offspring by another male. Although Darwin and many famous nineteenth-century biologists held strong belief in telegony, it has been met with scepticism because of Weismann’s unfavourable com- ments and negative results obtained in several test experiments. There are some data which raise the possible existence of telegony, although at present, there is no good experimental evidence. There are also possible molecular explanations which could be argued for this phenomenon that has not definitively been proven. The time has come when further progress in our understanding of heredity requires that we recon- sider the case of telegony.

Тобто, я вам привів два джерела спростування. І одне джерело, де зроблені спроби пояснення цих процесів. З моєї точки зору - цікава думка, але не доказ. Хоча й сам автор каже, що це не доказ. Вам було цікаво? Я читав з задоволенням. З повагою --Yuriy Kvach 21:21, 8 лютого 2012 (UTC)

Юрію, так він же пише, що "If this foreign DNA could incorporate into somatic cells and influence ova, then later offspring might show this influence in their genetic constitution....". тобто це лише дискусія, рефлексія, спекуляція. не факт і не висновок. а ще хотів сказати, що ми таки засмітили цю сторінку цією дискусією.... якось паранормально тут стало :( --ursus 21:46, 8 лютого 2012 (UTC)
Це - не спекуляція, це роздуми. Ті факти, що він привів, я б не назвав телегонією, а скоріш поясненням "звідки ноги ростуть". Почитали - і більш менш ясно звідки ці всі розмови. А висновок в нього відповідний: "There are some data which raise the possible existence of telegony, although at present, there is no good experimental evidence." І усьо. І нєт нікакого снєжного чєлавека, поки що. Може це якась мавпа, бо існують такі великі мавпи. Але доказів немає. Джерело 2011 р. Доказів немає, є припущення, спроба нового тлумачення, тіпа "це у баб повна матка казначого, і воно живе там довго і щасліво, поки не комусь западляну не зробить". Хоча, і це - не факт. --Yuriy Kvach 15:40, 9 лютого 2012 (UTC)
2 Юрій: перше джерело 1912 року - це несерйозно. Наука стрімко розвивається, чи не в геометричній прогресії зростають темпи розвитку генетики, котрої у 1912 році взагалі не існувало. Я би обмежив знизу час написання статей скажімо 1955-м роком.Приблизно коли в СРСР припинили переслідування генетиків. Друга стаття, виходячи з назви, не є науковою, а є черговою рекламною "антиагіткою". Не може серйозна наукова стаття мати назву "Двери захлопнулись перед носом лорда Мортона: блеск и нищета телегонии". Третя стаття - це також не наукова, а популярний огляд, екскурс в історію. --Grifon 00:03, 9 лютого 2012 (UTC)
Перше джерело - 1912 р. - рік коли експериментально спростували телегонію. Друга стаття - просто огляд (не блєск і ніщета, а "падйом і упадок"). А ті вирізки, що я привів - 2011 р. Висновок логічний - доказів немає. І ще, щодо назви. У журналах, і досить серйозних, які публікують статті загальнонаукового плану, назви такого типу практикуються. Бо ці журнали читають науковці різних напрямків, а ще й викладачі. Почитайте сучасний "Science", або "Nature" - там таких заголовків повно. А імпакт-фактор в них зашкалює. З повагою. P.S. Не ображайтесь на мої вчорашні жарти. Але перепрошую, мало який біолог сприймає такі речі, як телегонія, серйозно. --Yuriy Kvach 15:40, 9 лютого 2012 (UTC)
Для довідки: А. Ейнштейн опублікував статтю з викладенням спеціальної теорії відносності в 1905 році. Фізика з тих пір змінилась дуже сильно, але це не зробило СТО недійсною.--Shao 17:04, 9 лютого 2012 (UTC)
Телегонію експериментально не спростували, ви мене вибачте. Просто невдалий експеримент, або ж був заангажований експериментатор. Або ще щось. Подібним чином будь-який першокурсник може "спростувати" закон Ома. Таких випадків в історії науки море, коли експериментатор помилився і видав бажане за дійсне. Також трапляються преднамірені фальсифікацї експериментів. Просто є певна категорія людей, котрим вигідно, аби про телегонію чи зовсім не згадували, чи згадували у такому ключі, що буцімто її не існує. Скажіть, у 1912 році була "генна інженерія"? Не було. У 1912 році могли здійняти на кпини тих, хто б сказав, що можна умовно кажучи схрестити помідор із рибою. Тобто у 1912 році могли б спростувати не лише телегонію, а і генну інженерію, і атомну бомбу і польоти у космос. Як колись жартував "Квартал", що якби у 1937 році хтось сказав, що можна мишкою відкривати і закривати вікна, то його б розстріляли. Олексій ТОлстой написав "Гіперболоїд інженера Гаріна", і це вважалося неабиякою фантастикою. Сьогодні у кожного в кишені лежить лазерна указка. Так само, я вважаю, і з телегонією - прост у 1912 році її не змогли чи не захотіли експериментально підтвердити. Сьогодні ж зовсім інша ситуація. Стосовно журналів, які публікують такі статті - це однозначно попсові журнали. ЦЕ не наукові журнали. По крайній мірі я вихований на зовсім інших журналах, де серйозні вчені не дозволяють собі у наукових статтях такої "джинси". Оці "Science", або "Nature" - це науково-популярні журнали, на кшталт радянського журналу "Наука и жизнь". Це попса, напівбульварне видання. Там і фантастичні оповідання друкували, і поради домашньому майстрові. Це журнали для широкого загалу, для лохів.--Grifon 16:44, 9 лютого 2012 (UTC)
Оці "Science", або "Nature" - це науково-популярні журнали, це журнали для широкого загалу, для лохів - (Ненормативна лексика. --AS 17:36, 9 лютого 2012 (UTC)), дайтє двє! (образа вилучена)--Shao 17:09, 9 лютого 2012 (UTC)
Нє, ну матюкатись не треба! Хоча, я й сам аху... Капєц, а я мрію про те, щоб опублікуватись в таких журналах! Телегонію спростували ще у 1912 р., с тих пір ніхто не зміг її доказати. На момент 2011 р. (текст вище) - доказів немає. Все, дискусію вважаю закритою. --Yuriy Kvach 17:32, 9 лютого 2012 (UTC)
Шановний Юрій Квач! Вас сюди ніхто насильно не тягне, і дискусію ви можете закрити для себе у будь-який момент, просто не пишіть сюди нічого, і все. Крім Вас, є ще й інші науковці, думку котрих я хотів би почути. Дякую за увагу. До речі, якщо у вас є список тих учених, котрі з тих пір намагалися "доказати" телегонію, але не змогли, то будь ласка, можете його тут опублікувати. Може й ви також намагалися "доказати" телегонію? Було би цікаво почути про труднощі, з якими Ви зіткнулися при цьому. --Grifon 18:35, 9 лютого 2012 (UTC)
ДА!!! А в грифонів я теж не вірю! --Yuriy Kvach 17:33, 9 лютого 2012 (UTC)

"це проста і неприкрашена правда"

(відтепер принаймні для мене ці слова будуть кодом для оцінки адекватності дописувачів)

колеги, оскільки мова пішла про попсовість Science та Nature, а ще про незначимість праць попередників, пропоную А) закрити цю дискусію, Б) взагалі викинути звідси весь цей блок і не смітити тут (цю пропозицію я висловлював вище раніше), В) попросити адмінів якось вплинути на цю ситуацію. бо через неосвідченого в науці колегу ми всі пересваримося. вже не хочеться заглядати на цю сторінку... --ursus 19:13, 9 лютого 2012 (UTC)
КОЛЕГИ, "науковці в лапках", з "7-ма класами освіти", люди, які думають, що Science та Nature - це круто (а це ж попса!), які здуру і без сорому цитують Ліннея, Палласа, Браунера та інших застарілих стариканів, не забувайте, що в телегонію не вірять ті, хто захищає гомосексуалізм. це все не мої слова. це слова великого педіста, у відповідь якому за всі ці слова Шао вжив пару неукраїнських слів і був щойно покараний, заблокований. вчіться: хто напаскудить, скаже все щойно перераховане, почує адекватну відповідь і швидко на це поскаржиться - той і правий. пропоную взагалі виполоти (ох, як стримався) зі сторінки проекту це слово і всі абзаци з ним. а хто ближче до адмінів, прошу! звернути їхню увагу на їхню упередженість на користь невігласів і провокаторів. з повагою, --ursus 19:53, 9 лютого 2012 (UTC)

Шановне панство, наголошую на неприпустимості переходу на особистості та образ у Вікіпедії! Ця сторінка була створена для пошуку чорної кішки в темній кімнаті, якої там немає, бо до цього ту кішку не знайдено на сторінці обговорення статті Телегонія. Під час цієї дискусії всі мали змогу висловити власні думки, оцінити один одного. Дехто зробив це ще до початку цього обговорення, хтось не втримався розповісти про це іншим вголос нещодавно, завдяки чому ми всі довідались ще більше цінної інформації про деякі людські якості. Припускати добрі наміри — цей принцип стосується сторінок основного простору, а неадекватна, підозріла поведінка на сторінках обговорення, в коментарях повинна сприйматись адекватно, так як належить — повним ігноруванням. —Dim Grits 23:57, 9 лютого 2012 (UTC)

Мурахи чи мурашки

Прохання до зоологів-спеціалістів висловитися з приводу того як повинна правильно називатися родина.--Krystofer 14:07, 14 лютого 2012 (UTC)

Для мене вони завжди були мурахами, проте в Інституті зоології була захищена докторська дисертація на тему: Мурашки (Hymenoptera, Formicidae) Палеарктики (еволюція, систематика, фауногенез). Хотів би для себе розібратися з назвою.--Maxim Gavrilyuk 14:36, 14 лютого 2012 (UTC)

динаміка

динаміка кількості нових статей за місяцями

скоро виповниться два роки проекту. аналіз тощо, що зареєстровано на проекті (зокрема, кількість статей і учасників), дозволяє говорити про виразну динаміку загальної активності. очевидним є значне зростання активності учасників у період оголошення "тижня біології" (фактично місячника). що варто повторити. очевидна також сезонна динаміка з піками у січні, травні й вересні. загалом у переліку статей є 902 статті 33 учасників, в середньому по 27 статей з кожного і по 2,8 статті на учасника за місяць. відносно попереднього року (статистика малувата) зараз пишуть на ~40% менше статей. звісно, суміжні й дочірні проекти (собаки, риби тощо) та більша увага до покращення вже створеного дещо зменшують формально реєстровану активність, але можна подумати й про те, як покращити показники проекту. з повагою, --ursus 13:18, 12 лютого 2012 (UTC)

Вважаю, що час створювати підпроекти, такі як "Риби", створений мною. Цей проект вже вийшов за свої межі. І це - супер! Це - розвиток. --Yuriy Kvach 14:09, 12 лютого 2012 (UTC)
однозначно. але пропишіть його на сторінці Портал:Біологія поруч з посиланням на "проект біологія". ще згадав про кілька сот статей на сторінці "тиждень біології", але то все рахувати/додавати - морока; тенденція і так зрозуміла. --ursus 14:15, 12 лютого 2012 (UTC)
Особисто ви, як фахівець, просто "приречені" створити проект, присвячений звірям. Андрію Замороці мабуть "непощастило" з комахами, а Максиму Гаврилюку - з пташками. Тому я вас всіх провокую - не соромтесь і створюйте. --Yuriy Kvach 14:48, 12 лютого 2012 (UTC)
Як видно з графіка, кількість зареєстрованих учасників прямо не залежить від кількості написаних статей. Цей показник протягом двох років залежав головним чином від «робочих сплесків» окремих дописувачів - Ю.Квача по рибах, Сержа по ссавцях, Косвача по орхідеям у місячник біології. Інші пишуть більш-менш стабільно і не дуже багато. Створювати нові проекти потрібно, але це навряд чи збільшить активність - кожен пише у тій галузі, яка йому цікавіша. Найголовніше, що склалася досить фахова група однодумців, яка дозволяє утримувати проект на більш-менш науковому рівні та не скочуватися до профанації, за що часто нарікають Вікі сторонні читачі. На даному етапі вважаю пріоритетним доопрацювання рекомендацій Вікіпедія:Біологічні статті до Вікіпедія:Правила і настанови, як це зроблене у росіян. Це дозволить уникнути конфліктів та економити час на обговореннях. Ще одне важливе — залучення фахових ботаніків, яких в проекті практично немає. Може у когось є знайомі ботаніки, яких можна було б загітувати? Шануймося, бо ми того варті! --Maxim Gavrilyuk 08:52, 13 лютого 2012 (UTC)
думка Юрія про нашу "приреченість" у створенні підпроектів слушна, але має пройти час до розроду ідеї. у той же час варто зберігати єдиний майданчик. і серед іншого, мабуть що варто ставити мітку "стаття проекту біологія" на всі створені і редаговані статті незалежно від підпроектів. чи ні? можливо, щаблон варто було би зробити трохи меншим за площею (але кнопочка про відвідування статті дуже цінна! я про це залишив повідомлення на теріофорумі). щодо темпів. звісно, були, бувають і будуть запали. і вони позначаються за динаміці, оскільки поки що не працює закон великих чисел. активних біологів в проекті поки мало, але є ядро, яке працює методично: Максим, Серж, Юрій, Олег та деякі інші. Ось тепер і Дім-Грітс зробив порядок з картками. середній темп проекту - близько 40 статей на місяць. маємо такий розподіл: до 20 статей — 2 рази (два місяці, вкл. поточний); до 50 — 5; до 100 — 3; до 150 — 3; до 200 — 1 раз (травень 2011). це я до того, що варто думати про новий місячник. і невипадкові періоди спалахів (січень, травень, вересень, що добре корелює з семестровими циклами) дозволяють говорити про можливість планування найближчого місячника на травень або вересень. те саме показує і статистика відвідуваності сайтів і форумів. щодо ботаніків - я пробував кількох активізувати. не вийшло. один першокласний ботанік більше пише про фільми, але час від часу править і біологію. а ще Олег чимало робить. звісно, того мало, але ж є. щасти! --ursus 12:36, 13 лютого 2012 (UTC)
Вітаю! Вибачайте, що встряваю у розмову, але хочу висловитися з приводу тижня, який ви плануєте. Аналізуючи цю сторінку помітив, що ми серйозно відстаємо у питаннях зоології, а особливо орнітології. Можливо, у цьому напрямку і було б корисно працювати. З повагою.--Шиманський Василь 22:19, 13 лютого 2012 (UTC)
Ursus правий, у шаблоні проекту Риби бажано додати фразу, що він є частиною проекту Біологія.--Maxim Gavrilyuk 10:00, 16 лютого 2012 (UTC)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення_Вікіпедії:Проєкт:Біологія/Архів_2&oldid=32760845