Корейське генерал-губернаторство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Окупація Кореї Японією)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4. Корейське генерал-губернаторство.
Резиденція генерал-губернаторів (Сеул). Знесена корейцями у 1995—1996 як пам'ятник іноземного панування.

Коре́йське генера́л-губерна́торство (яп. 【朝鮮総督府】, ちょうせんそうとくふ, Чьōсен сōтоку-фу) — адміністративно-територіальна одиниця Японської імперії в 19101945 роках в Кореї й прилеглих островах, генерал-губернаторство.

Опис[ред. | ред. код]

Печатка японськго уряду в Кореї

Створене 1 жовтня 1910 року після японської анексії Кореї. Військово-колоніальна установа. Попередником було Корейське генерал-резиденство, засноване японською стороною після підписання другого японсько-корейського договору про співробітництво 1905 року. Поєднувало функції генерал-резиденства та ліквідованого корейського уряду. Очолювалося генерал-губернаторами, які призначалися винятково з числа японських генералів або генерал-лейтенантів армії чи флоту; вони були повноважними управителями Кореї у цивільних і військових справах, очолювали законодавчу, виконавчу і судову владу. Адміністративний центр і резиденція генерал-губернатора розташовувалася в місті Кейджьо (сучасний Сеул). Уряд генерал-губернаторства складався з 5 управлінь: загальних справ, внутрішніх справ, доходів, економіки і судових справ. Ним підпорядковувалося ще 9 відділів, зокрема поліцейський і тимчасовий земельний. Територія поділялася на 13 провінцій. Японська колоніальна влада проводила модернізацію Корейського півострова, але одночасно займалася асиміляцією етнічного корейського населення (японізація і зміна змісту освіти, навязування міфу про «спільне японсько-корейське походження», примусова реєстрація корейців за японськими іменами, обмеження сфери вжитку корейської мови), впровадила заборони на вільний друк, свободи зібрань тощо. Після корейського національного повстання 1 березня 1919 року стиль управління формально пом'якшили, дозволивши цивільним особам займати посади у генерал-губернаторстві, проте асиміляційний курс не змінювався. В ході японсько-китайської війни (19371945) і війни на Тихому океані (19411945) генерал-губернаторство слугувало ресурсно-сировинним додатоком Японії; з нього вивозили ліс, метали, сільськогосподарську продукцію, робочу і військову силу. Ліквідоване 28 вересня 1945 року після поразки Японії у Другій світовій війні та здачі Кореї американським окупаційним військам.

Військо[ред. | ред. код]

Генерал-губернатори[ред. | ред. код]

Генерал-губернатори Кореї (яп. 【朝鮮総督】, ちょうせんそうとく, Чьōсен сōтоку).

  1. Тераучі Масатаке (16 жовтня 191014 жовтня 1916);
  2. Хасеґава Йошімічі (16 жовтня 191612 серпня 1919);
  3. Сайто Макото (13 серпня 191910 грудня 1927);
    в.о. Уґакі Кадзушіґе (15 квітня 19271 жовтня 1927);
  4. Яманаші Хандзо (10 грудня 192710 серпня 1929);
  5. Сайто Макото (17 серпня 192917 червня 1931);
  6. Уґакі Кадзушіґе (17 червня 19315 серпня 1936);
  7. Мінамі Джіро (5 серпня 193629 травня 1942);
  8. Коїсо Куніакі (29 травня 194222 липня 1944);
  9. Абе Нобуюкі (24 липня 194428 вересня 1945).

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Корейське генерал-губернаторство // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
  • 浅野豊美 『帝国日本の植民地法制』 [Юридична система в колонія Японської імперії]. — 名古屋: 名古屋大学出版会, 2008. ISBN 4-815-80585-7

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корейське генерал-губернаторство