Олександрійське

Селище Олександрійське
Будинок культури в смт Олександрійське, квітень 2016 р. Будинок культури в смт Олександрійське, квітень 2016 р.
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Олександрійський район
Громада	Олександрійська міська громада
Рада	Олександрійська міська рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано	1947
Колишня назва	Димитрове (з 1949 до 12.05.2016)
Статус	із 2024 року
Площа	6,6  км²
Населення	4 865 (01.01.2016)
Поштовий індекс	28040
Телефонний код	+380 5235
Географічні координати	48°36′07″ пн. ш. 32°59′20″ сх. д.
Висота над рівнем моря	155 м
Водойма	р. Бешка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Олександрія
До станції:	18 км
До райцентру:
- автошляхами:	18 км
До обл. центру:
- фізична:	57 км
Селищна влада
Карта
Олександрійське
Олександрійське
Олександрійське у Вікісховищі

Олександрійське (з 1949 до 2016 року — Димитрове) — селище в Україні, в Олександрійській міській громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Колишній центр Олександрійської селищної ради.

Назва

Селище було назване на честь болгарського комуністичного лідера сталініста Георгія Димитрова. Відповідно до процесу декомунізації, що розпочався в Україні у 2015 році, назва «Димитрове» потрапила до списку топонімів, що підлягають перейменуванню. 12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала смт Димитрове на Олександрійське.

Історія

Селище засноване 1947 року і спочатку називалось просто Міське селище. В 1949 році воно отримало статус селища міського типу.

Економіка

Головні підприємства: теплоелектроцентраль № 3, брикетна фабрика «Димитровська» ВАТ «Енерговугілля», що раніше входили до складу об'єднання Олександріявугілля остаточно збанкрутували наприкінці 2000-них років і були демонтовані.

У селищі розвинена торгівля, є відділення ощадбанку.

Медицина

В селищі діє лікарня, психоневрологічний інтернат.

Освіта

У селищі діє навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів № 12 — дошкільний навчальний заклад» та дитяча музична школа «Перлина».

Культура

У селищі є будинок культури, бібліотека.

Релігія

Діє церква св. апостолів Петра і Павла УПЦ МП.

Населення

Рідна мова населення Димитрового за даними перепису 2001 року

Населення — 4876 осіб (2011). Населення за переписом 2001 року складало 5672 чоловік.

Рік/Роки	Населення, мешканців
1959	8399
1970	8906
1989	6762
2001	5672
2011	4876

Постаті

• Кравченко Павло Станіславович (1984—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Шевченко Олександр Олексійович (1993-2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Краєвиди

• 
  Задній фасад будинку культури
• 
  Магазин
• 
  Магазин
• 
  Амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 2
• 
  Лікарняний корпус
• 
  Дитячий садочок
• 
  Школа № 12, один з корпусів
• 
  Пожежне депо
• 
  Ринок
• 
  Церква УПЦ МП
• 
  Вхід до парку
• 
  Адміністративна будівля
• 
  Автобусна зупинка на центральній вулиці Павла Кравченка
• 
  Сквер у центрі
• 
  Сквер у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Посилання

• Картка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Картка Димитрівської селищної ради на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Погода в селищі