Олександріявугілля
 | |
| Тип | холдингова компанія і гірниче підприємство |
|---|---|
| Спеціалізація | буровугільна промисловість |
| Засновано | 1976 |
| Закриття (ліквідація) | 2006[1] |
| Штаб-квартира | Олександрія |
| Код ЄДРПОУ | 05402737 |
ДХК «Олександріявугілля» — державна холдингова компанія, що знаходилась в Олександрії, і включала великий комплекс підприємств буровугільної галузі.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Видобувала і переробляла вугілля Дніпровського вугільного басейну. Як виробниче об'єднання утворена в 1976, протягом свого існування неодноразово змінювала назву. В період максимального розвитку компанія включала 3 шахти, 7 розрізів, 2 брикетні фабрики, 2 теплоелектроцентралі, рудоремонтний завод, ремонтно-механічні цехи та інші підрозділи.
Адреса колишнього офісу: 28000, пр. Леніна, 77, м. Олександрія, Кіровоградська область.
Особливості видобутку вугілля[ред. | ред. код]
Пласти відрізняються невеликою глибиною залягання (15-200 м), великою обводненістю, вмісні породи нестійкі, потужність пластів 2-10 м. Видобуток вугілля на шахтах здійснювався на глиб. бл. 100 м, на розрізах — до 90 м.
Шахтні поля були розкриті вертикальними і похилими стовбурами; застосовувалася стовпова система розробки. Очисна виїмка велася механізованими комплексами.
Розрізи забезпечені транспортно-відвальними мостами з екскаваторами безперервної дії. Використовуються одноковшові і багатоковшові екскаватори, роторні комплекси. Транспортні засоби: тепловози, електровози, автосамоскиди, конвеєри.
Історія[ред. | ред. код]
В Олександрії, яку називають містом вугільників, буровугільна промисловість більше як півстоліття займала домінантне положення у структурі промислового виробництва. Перша спроба промислового видобутку вугілля була здійснена на початку XX століття і закінчилась невдачею. Розвиток буровугільного комплексу розпочався за радянської влади.
На підприємствах буровугільного комплексу працювало близько 15 тис. чол. Розквіт припав на кінець 1980-тих рр. початок 1990-тих. Тоді вугілля видобувалось на семи розрізах і трьох шахтах. На унікальному заводі гірського воску з бурого вугілля вироблявся озокерит.
Видобувні підприємства[2]
_09.jpg)
Розрізи:
- Балахівський
- Бандурівський
- Ведмежоярський
- Верболозівський (Семенівсько-Головківський)
- Костянтинівський
- Морозівський
- Протопопівський
_03.jpg)
Шахти:
- Верболозівська
- Ведмежоярська
- Світлопільська
На середину 2000-них кількість робітників скоротилась до бл. 6 тисяч. До складу колишнього ДХК «Олександріявугілля» входило 12 структурних підрозділів та 6 дочірніх підприємств. Видобуток вугілля в середньому за рік становив 900 тис. тонн і вівся лише найбільш маловитратним відкритим способом — вугільними розрізами Костянтинівський та Морозовський, розріз Протопопівський практично не працював. Так у 2003 р. видобуто 637 тис. т вугілля, в тому числі Морозівський розріз — 266 тис. т, Костянтинівський — 332 тис. т, Протопопівський — 39 тис. т.
Перероблення вугілля здійснювали брикетна фабрика «Димитрівська» та «Байдаківська», де виготовлялось буровугільних брикетів близько 130 тис. т за рік. На ТЕЦ-1-2 та на ТЕЦ-3 вироблялась теплова та електрична енергія. В складі «Олександріявугілля» працював Олександрійський рудоремонтний завод, що був оснащений унікальним металообробним обладнанням, гідравлічними пресами, ливарним виробництвом.
Закриття[ред. | ред. код]
Надалі, через тяжке фінансове становище підприємства Олександріявугілля були передані в оренду ТОВ «Енерговугілля» і «Експлерент». Проте становище це не покращило. На 2009 р. практично всі підприємства припинили своє існування, а колективи звільнені, часто з грубим порушенням законодавства.[3] На 2015 рік буровугільний комплекс складався з кількох підприємств: ДХК «Олександріявугілля», ДП «Трест «Олександріярозрізобуд» та ДП «Бурвугілля». Борги із заробітної плати звільненим шахтарям сягають 8 мільйонів гривень.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/05402737/
- ↑ Географія рідного краю. Ф. Н. Спектор, С. М. Рубін. Київ — 1996. ISBN 966-557-004-8
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Інформація на сайті Олександрійської міської влади[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Підприємство «Олександріявугілля» може стати базою для будівництва унікального комплексу з альтернативної енергетики
- Соціально-економічні проблеми ДХК «Олександріявугілля» та шляхи їх розв"язання По состоянию на 27 марта 2007 года
- Об'єктами «Олександріявугілля» зацікавилися німецькі інвестори[недоступне посилання з липня 2019]
- У червні буде звільнено ще 257 працівників «Олександріявугілля»[недоступне посилання з липня 2019]
- Бура руїна Занепад вугільної промисловості особливо помітний на Кіровоградщині // Український тиждень 3 лютого 2011
- Морозівський розріз. Мальовнича рана степу // Український тиждень 21 вересня 2017
