Оман верболистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оман верболистий
Inula salicina 240606.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Inuleae
Рід: Оман (Inula)
Вид: Оман верболистий
Біноміальна назва
Inula salicina
L., 1753
Синоніми
Pentanema salicinum (L.) D.Gut.Larr., Santos-Vicente, Anderb., E.Rico & M.M
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Inula salicina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Inula salicina
EOL logo.svg EOL: 468073
IPNI: 226092-1
ITIS logo.svg ITIS: 37798
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56531

Оман верболистий[1][2] (Inula salicina) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у помірній Євразії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 30–80 см заввишки. Рослина по всій довжині стебла густо облистнена. Стеблові листки порівняно великі, до 12 см завдовжки, віддалені від стебла. Кошики одиночні або в негустому щитковидному суцвітті; квітучі — до 35 мм в діаметрі[2]. Сім'янки 1.5–2 мм, голі. Папус білий. 2n = 16[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у помірній Євразії; інтродуковий до штатів Массачусетс, Нью-Йорк[4][5].

В Україні вид зростає в світлих лісах, на схилах, серед чагарникових заростей — б. м. звичайний, лікарський[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Inula salicina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 326. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 03.05.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.05.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 03.05.2019.  (англ.)