Операція «Твігі 94»
| Операція «Твігі 94» | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хорватсько-боснійський конфлікт | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Хорватська республіка Герцег-Босна |
.svg){kind=small} Республіка Боснія і Герцеговина
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Мате Бобан
|
Алія Ізетбегович
| ||||||
| Військові формування | |||||||
 Хорватська рада оборони
|
 Армія Республіки Боснії і Герцеговини
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 100-250
|
250-400
| ||||||
Операція «Твігі 94» (хорв. «Tvigi '94») ― операція, здійснена Хорватською радою оборони проти Армії Республіки Боснія і Герцеговина у 1994 році.
Метою операції було розгромити АРБіГ біля Ускопля і Рами та з'єднати Герцег-Босну з хорватськими анклавами Лашван та Киселяк.
13 вересня 1993 року боснійські угрупування почали повномасштабну наступальну операцію «Неретва-93» на фронтовій ділянці від Ускопле до Мостара. Бойові дії почалися з нападу на село Црні Врх (громада Коніц). Але початок наступу виявився невдалим, атаку в селі відбила бригада HVO «Рамай», що зірвало план захоплення села Прозоре, котрий планувався у штабі АРБіГ. Після декількох місяців оборони та провалу операції мусульманских сил, хорватські війська перейшли у наступ. Невеликі наступальні атаки хорватських сил готували ґрунт для масштабнішого наступу для прориву боснійських укріплень під Прозоре. Під кінець жовтня 1993 року бригада Рамай взяла стратегічно важливий пагорб Бреновац, а через три тижні прорвала оборонні лінії боснійської армії в районі Завісче, поставивши АРБіГ у невигідне становище. Після початку зими, серйозних наступальних дій ніяка зі сторін не починала. Тим часом хорватські сили розробляли план наступальної операції «Tvigi 94».
Операція «Твігі 94» з самого початку була названа британським інформаційним агентством «Reuters» «Першим серйозним хорватським наступом у Боснійській війні», ґрунтуючись на даних Охоронних сил ООН.
Вже за 10 годин хорвати почали масштабні бойові дії проти боснійців, прорвавши добре укріплене село Хере. Хере мало стратегічне для обох сторін. Напад планувався декілька разів, але було декілька причин чому це не сталося до 24 січня 1994 року.[1]
На головному фронті наступу ― на напрямку сіл Хере та Консько, ударна група складалася з декількох підрозділів спеціальних військ яких підтримували декілька батальйонів та рот з бригади «Рамай». За декілька годин до початку операції хорватські підрозділи заблокували стратегічні комунікації армії БіГ. Операція почалася рано вранці з артилерійських обстрілів і танкової атаки з боку хорватських військ, метою котрих було породити паніку серед ворожих військових. Але завдяки їй хорватські сили не допустили перекидання боснійських військ на лінію оборони. Після цього хорватські сили почали наступ у районі Хере та гір Консько а також на правому фланзі, аби запобігти відправці частин 6-го корпусу 317-ї бригади АРБіГ, хорватські війська почали наступ на важливі висоти Завісче, Шкарине Главе та Берач. Атаку боснійських позицій у Завісче очолила бригада «Рамай», а на Шкарину і Берач — «Тюремний батальйон» 1 гвардійської бригади і загону «Людвіга Павлича» HVO. Війська бригади «Рамай» швидко зайняли висоту Завісче, де для утримання позицій та домінування на фронті, був виставлений танк, який міг вести вогонь у великій зоні. Завдяки цьому в ході тяжких боїв були зайняті і дві інші висоти — Берач і Шкарине Главе.
У той час на правому фланзі частини бригади «Рамай» провели скоординовані атаки з чотирьох напрямків. Перша атака була здійснена у напрямку з району Коміну у сторону Консько, яку здійснив загін спеціального призначення «Маринко Бельжо» та частина 3-батальйону Уздоли. Другим напрямком був район села Юричі у бік Герської Кривини. З цього напрямку бійці 3-го батальйону та взводу Доброша вчиняли спроби наступальних операцій. Третім напрямок починався також зі сторони села Юричі праворуч від Герської Кривини, напрямок вів напряму у Хере. Атаку з цього напрямку здійснили бійці 1-го батальйону Фофай. Четвертий напрямок починався з села Уздола, через село Пале. З цього напрямку атакував антидиверсійний загін «Бата», диверсійний загін «Іван Перан — Іно» та один розвідувальний загін. Прорвавши позиції ворога у районі Герської Кривини та зайнявши дорогу Хере — Добро Поле, супротивник був відрізаний від підкріплення у цьому напрямку і створені умови для подальшого наступу. У районі Консько силам хорватів удалося прорвати оборону супротивника та захопити частину лінії оборони. Після вдалої спроби прориву позицій була вчинена ще одна спроба наступу, але через невідновлювані втрати та запеклий опір ворога на напрямку ця спроба була закінчена, та фокус атаки перейшов на домінуючу висоту Крстище. У той же час протидиверсійний загін «Бата», диверсійний загін «Іван Перан — Іно», розвідувальний загін та інші учасники бригади «Рамай» атакували у напрямку села Пале-Уздол та через нього просунулись у бік Хере. За підтримки артилерійської батареї та танків частини з успіхом просунулися у бік Хере. «Маринко Бельо» зайняв пагорб Крстище та наполовину оточив ворога.
При такому розкладі подій ворог, кинувши зброю та техніку, покинув свої позиції та ініцював наступ до села. Після взяття Крстишче участники бригади «Рамай» увійшли в село з декількох напрямків і ворог був вимушений відступити у напрямку Консько, Добро Поле і Шчип. Увійшовши у село, вони вчинили спробу вичистити село від мусульман, після чого був поранений командир бригади «Рамай» та декілька солдатів. Також, окрім очищення села, дії підрозділу були перенесені у бік Коньско для втримання нових позицій. З приходом вечору, активні бойові дії завершились. У ході боїв за поселення Хере АРБіГ усіляко намагалася зберегти частину своїх позицій, але туди була направлена 45-та гірсько-штурмова бригада, яка до цього знаходилася у глибокому тилу. Під час боїв Армія Республіки Боснія і Герцеговина зазнала великих втрат і не змогла надати допомогу пораненим. Окрім того, через великі втрати вони зробили все для стримання хорватського наступу. З цією ціллю особовий склад 45-ї гірсько-штурмової бригади перекинули в район Блазини, а в Ябланиці вчинили спробу мобілізації населення для посилення окремого батальйону у Прозорому.
Операція була завершена 21 лютого 1994 року у зв'язку з Вашингтонською угодою, яка почала діяти 25 лютого 1994 року та зупинила Хорватсько-Боснійську війну.
Завдяки операції «Твігі 94» бригада ХВО «Рамай» досягла стратегічної мети, зайнявши стратегічну позицію та зупинила наступ боснійських сил. Операція на фронті Рама-Ускопле змінила баланс сил, ознаменувавши крах у війні ХВО та АРБіГ, і в той же час створила умови для підготування Вашингтонської угоди, що поклала край хорватсько-боснійській війні.
В інформаційному плані операція «Твігі-94» була для «Рами» та Герцег-Босни своєрідною операцією «Буря», завдяки якій боснійські хорвати змогли зруйнувати плани боснійців. Операція розвіяла боснійський міф про непереможність в очах хорватів, та оборони армії БіГ та її бастіону — укріпленого села Хере. Всього за десять годин був розвіяний міф АРБіГ про окупацію Прозорого і всієї Рами та відступу хорватів.
- ↑ B, Ante (24 квітня 2019). Operacija ‘Tvigi 94’ – glavni uzrok potpisivanja prekida neprijateljstva između HVO-a i muslimanske vojske. Kamenjar (хор.). Процитовано 19 березня 2024.
