Хорватська весна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Учасниця Хорватської весни Савка Дабчевич-Кучар, перша в Європі жінка прем'єр-міністр
Історія Хорватії
Coat of arms of Croatia.svg
Хорватія до хорватів
Іллірія • Паннонія • Далмація
Походження хорватів
Біла Хорватія
Середньовічна Хорватська держава
Паннонська Хорватія
Приморська Хорватія
Далматинські князівства
Захумле • Травунія • Паганія
Королівство Хорватія (середньовічне)
Дубровницька республіка
Союз з Угорщиною
Королівство Хорватія (Габсбурги)
Королівство Славонія
Королівство Іллірія
Королівство Хорватія і Славонія
Королівство Далмація
Держава словенців, хорватів і сербів
Королівство Югославія
Бановина Хорватія
Незалежна Держава Хорватія
Соціалістична республіка Хорватія
(як частина СФР Югославія)
Війна за незалежність
Історія Хорватії після 1995

Портал «Хорватія»

Хорватська весна (хорв. Hrvatsko proljeće) — назва політичного руху, що виник наприкінці 60-х — початку 70-х років ХХ століття в Соціалістичній Республіці Хорватії. Зародившись у Хорватії, рух поширився й на Боснію і Герцеговину (де хорвати є конституційною нацією) та на автономний край Воєводина, що в складі Сербії (в якому хорвати становили значний відсоток, а подекуди й більшість). З цієї причини багато переслідуваних за участь у русі походили не тільки з Хорватії, а й з інших колишніх югославських республік.

Метою руху була підтримка хорватської національної ідентичності в Югославії Тіто і досягнення більшої автономії для Хорватії. Вимагалося визнання окремої хорватської мови і культури замість спільної сербсько-хорватської мови. Політичні супротивники також називали його масовий рух (хорв. masovni pokret) або MASPOK.

Рух зародився в середовищі хорватської інтелігенції за активної підтримки студентства, коли група впливових хорватських поетів і мовознавців оприлюднила в 1967 році Декларацію про назву і статус хорватської літературної мови. Після 1968 року патріотичні цілі цього документа переросли в загально-хорватський рух за більші права для Хорватії, який дістав всенародну підтримку, особливо серед багатьох студентських організацій. Союз комуністів Хорватії не залишався осторонь, прагнучи більшої фінансової і політичної децентралізації в Югославії.

Серед головних вимог було розширення громадянських прав для громадян Хорватії, з-поміж яких чільне місце посідало право пишатися власною історією. Це дратувало комуністичний уряд Тіто, який, хоча і не забороняв націоналістичні почуття, але й не виставляв їх напоказ, позаяк рани Другої світової війни були ще свіжі. Тому тогочасний югославський уряд розглядав «хорватську весну» як свого роду відродження хорватського фашизму з часів Другої світової війни. Рух дістав назву в ЗМІ офіційного Белграда «націоналістична контрреволюція». Багато студентів, що взяли участь у демонстраціях на підтримку цього руху, було заарештовано в 1971 році і засуджено до тривалих тюремних ув'язнень. Керівництво СКХ було змінено, а чимало представників інтелігенції звільнено.

‎Переслідувані визначні «весняни»[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Hrvatska revija Тема: Хорватська весна, № 2, 2011, 1. липня 2011. (хор.)