Бульдозерна революція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бульдозерна революція
[[Файл:5. oktobar mapa.png|260px]]
Місця в Белграді, де відбувалися протести
Дата: 29 вересня5 жовтня 2000
Місце: Союзна Республіка Югославія
Привід: політика Слободана Мілошевича
Результат: Перемога DOS;
Політичні зміни: Люстрація
Сторони
Поліція протестувальники
Лідери
Слободан Мілошевич Воїслав Коштуніца

Бульдо́зерна револю́ція (серб. Багер револуција, Bager revolucija) — серія акцій протесту в Союзній Республіці Югославії 5 жовтня 2000 року, що відбулися після президентських виборів і зрештою призвели до відставки президента країни Слободана Мілошевича 6 жовтня 2000 року. Назва «бульдозерна» виникла через відомий епізод, коли мітингувальники намагалися штурмувати будівлю центрального телебачення за допомогою бульдозера. Водій бульдозера Любисав Джокіч став символом революції. Також події в Белграді називають першою з «кольорових революцій» (поряд із Трояндовою революцією в Грузії, Помаранчевою революцією в Україні тощо).

24 вересня 2000 року відбулися позачергові президентські вибори. ЦВК заявила, що жоден із опозиційних кандидатів не набрав мінімальної кількості голосів, аби пройти в другий тур виборів. Натомість опозиційний блок «Демократична опозиція» заявив, що її кандидат Воїслав Коштуніца здобув більше половини голосів. Коштуніца заявив також про численні порушення, допущені під час голосування. При цьому в Чорногорії явка виборців була мінімальною (за переважною підтримкою Слободана Мілошевича), а в Косові Мілошевич здобув більшість серед сербського населення краю.

В країні почалися протести. До 5 жовтня в Белград з'їхалися сотні тисяч протестувальників. Проти учасників мітингів силові структури застосували спецзасоби, а згодом і табельну зброю. Внаслідок зіткнень силовиків із протестувальниками останні захопили приміщення парламенту Югославії, а згодом узяли штурмом телецентр Белграда. Саме під час останнього епізоду відзначився Любисав Джокіч, що протаранив огорожу телецентру своїм власним бульдозером. По ньому було відкрито вогонь бойовими патронами. Командувачі розквартированих у столиці підрозділів армії та поліції вступили в переговори з лідерами опозиції та досягли з ними згоди про дотримання нейтралітету з боку силовиків в обмін на відсутність ворожих акцій з боку противників Мілошевича. Слободан Мілошевич подав у відставку ввечері 6 жовтня 2000 року.

В грудні 2000 року відбулися парламентські вибори, на котрих перемогу здобула демократична коаліція. 1 квітня 2001 року Слободана Мілошевича було заарештовано в його резиденції за звинуваченням у перевищенні повноважень і корупції, а 28 червня за ініціативною Зорана Джинджича — передано Гаазькому трибуналу. Процес у його справі не було закінчено, оскільки 11 березня 2006 року Мілошевич помер у в'язниці.

Див. також[ред. | ред. код]