Орлов Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орлов Андрій Анатолійович
Народився 2 листопада 1957(1957-11-02) (60 років)
Березники, Пермська область[d], Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність поет, журналіст, сценарист
Володіє мовами російська

Андрій Анатолійович Орлов (літературний псевдонім Орлуша; рос. Андрей Анатольевич Орлов; * 2 листопада 1957(19571102), Березники, Пермський край, Російська РФСР) — російський поет.

Творчість[ред. | ред. код]

Широку популярність здобув в середині першого десятиліття XXI століття як автор сатиричних віршів, що буяють ненормативною лексикою, які поширювалися в інтернеті і на мобільних телефонах. Критик Дмитро Биков у статті «Орлушо, велика ти стерво» (цитата з роману Ільфа та Петрова «12 стільців») стверджує, що Андрій Орлов — «головний російський поет нашого часу».

Пише вірші на злободенні теми.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Під час російської агресії проти Грузії ходив у футболці з написом «Я грузин» і писав вірші із сатирою на російське керівництво за політику щодо Грузії[1]. Коли наперердодні Олімпіади в Сочі почали забороняти гомосексуалів і розстрілювали бродячих собак — на ньому була футболка «Я бродячий собака і гомосексуаліст, убий мене!».

У березні 2014 підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму[2].

Під час війни на сході України написав декілька віршів, присвяченим найрезонанснішим подіям цього конфлікту: «Реквієм про збитий Боїнг» (рос. «Реквием о сбитом Боинге»), «Балада про мертвих десантників» (рос. «Баллада о мертвых десантниках»), «Пісенька гуманітарного конвоїра» (рос. «Песенка гуманитарного конвоира»).

24 серпня 2014 привітав українців віршем, присвяченим Дню Незалежності України[3].

В серпні 2015 року, під час хвилі знищення санкційних продуктів в Росії, написав вірш «Смерть Пармезана»[4]. В листопаді 2015 заявив про себе «Я — українець» і записав відеоролик, в якому проспівав Гімн України[5]. Критикам-путіністам відповів:

« рос. Да, чего уж тут говорить, // Все правительства - не подарки, // Но лучше в киевском цирке жить, // Чем в московском гнить зоопарке. »

У серпні 2018 написав вірш «Вітер над Лабитнаги» на підтримку ув'язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Про свою біографію заявив: «В Інтернеті немає жодної моєї біографії. Ті, що надруковані у Вікіпедії або десь, не відповідають дійсності».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]