Оскарс Калпакс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Калпакс
латис. Oskars Kalpaks
Народження 6 січня 1882(1882-01-06)
Лифляндська губернія, Російська імперія
Смерть 6 березня 1919(1919-03-06) (37 років)
Айрітес, Салдуський район, Латвія
Країна Російська імперія, Латвія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Іркутське військове училищеd
Роки служби 1903–1919
Звання полковник
Командування Перший Латиський незалежний батальйон
Війни / битви Перша світова війна
Війна за незалежність Латвії
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя
CMNS: Оскарс Калпакс у Вікісховищі

Оскар Петрович Калпакс (латис. Oskars Kalpaks, 6 січня 1882 — 6 березня 1919) — полковник, командир окремого латиського батальйону («батальйон Калпакса»), перший офіцер латиських національних збройних сил.

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Калпакс народився в родині селянина Петра Калпакса. Хоча, в усіх документах фігурує прізвище «Колпак», яким полковник підписувався до своєї смерті. Оскар з дитинства захоплювався грою на скрипці та читанням літератури про військову справу. Закінчив Вісагалську волосну та Лубанську приходську школи.

Майбутній полковник розпочав свою військову кар'єру з навчання у Іркутському військовому училищі. Служив у 40-му Коливанському полку, брав участь у придушенні Іркутського повстання 1905 року. За це отримав медаль «За вірність». Після закінченням училища у званні підпоручика направлений для проходження служби в 183-й Пултуський піхотний полк[1].

Участь у Першій світовій війні[ред. | ред. код]

У Першу світову війну воював у Польщі, Білорусі, Румунії та Україні у складі 183-го Пултуського полку. За проявлені у вересні 1915 року військові здібності та героїзм отримав найвищу нагороду російської імператорської армії — Орден Святого Георгія IV ступеня[1].

Революційні події[ред. | ред. код]

У 1917 році виявляючи лояльність до Лютневої революції та Тимчасового уряду вступає у партію есерів. Після більшовицького перевороту обраний командиром полку. Після розформування полку, що дислокувався в України, у зв'язку з демобілізацією армії повертається на територію Латвії[2].

Війна за незалежність Латвії[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності Латвії 18 листопада 1918 року Калпакс прийнятий на службу в міністерство оборони молодої країни. Брав активну участь у створенні Ландсверу. Після бунту латиських рот і розформування 1 та 2 роти в новостворених збройних силах починається масове дезертирство. Калпакс під своїм командуванням об'єднав усіх тих, хто залишився вірним Тимчасовому уряду республіки в окремий батальйон.

31 грудня 1918 року Калпакс отримує призначення командира всіх латиських військових частин (всього декілька загонів та батальйон під його командуванням). У січні 1919 року «батальйон Калпакса» розгромив 2-й стрілецький полк червоногвардійців та зайняв місто Скрунда. Оскару Калпаксу вдалося у березні 1919 року нанести поразку червоним латиським стрільцям[3].

Смерть[ред. | ред. код]

6 березня 1919 року при наступі на Мітаву в результаті випадкової перестрілки з солдатами Балтійського Ландсверу Оскар Калпакс був вбитий.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У Латвії вважається першим Головнокомандувачем Збройних Сил (хоча на дану посаду його не було призначено)
  • У Лієпаї є міст, названий на честь Оскара Калпакса

Література[ред. | ред. код]

  • Edvarts Virza. Pirmais Latvijas nacionālo karaspēku virspavēlnieks Oskars Kalpaks. — Rīga: Pulkveža Kalpaka pieminekļa komiteja, 1927

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Памяти Оскара Калпакса — русского офицера, кавалера Георгиевского креста. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 26 квітня 2015. 
  2. Оскар Калпакс
  3. Оскар Калпакс: знайомий незнайомець

Посилання[ред. | ред. код]