Останній доказ королів (фільм, 1983)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Останній доказ королівPicto infobox cinema.png
Последний довод королей
Вид телефільм
Жанр політичний детектив
Режисери Віктор Кісін (постановник)
Ігор Кобрин (2-й режисер)
Сценарист Володимир Дунаєв
У головних
ролях
Георгій Дрозд
Олександр Филипенко
Ростислав Янковський
Ада Роговцева
Оператори Юрій Бордаков (постановник)
Лесь Зоценко (2-й оператор)
Н. Терехов (2-й оператор)
В. Гусєв (зйомки в Вашингтоні)
Композитор Володимир Бистряков
Художники Едуард Колесов (постановник)
І. Таранова (костюми)
Е. Ризик (грим)
Звукорежисер Галина Медведєва, Леонід Шлейфман
Кінокомпанія Укртелефільм
Тривалість 300 хв.
Мова російська
Країна СРСР,УРСР
Рік 1983
IMDb ID 5598002

Останній доказ королів (рос. Последний довод королей) — чотирисерійний телевізійний фільм кінокомпанії Укртелефільм режисера Віктора Кисина за науково-фантастичним політичним романом Флетчера Нібела та Чарльза Бейлі «Сім днів у травні» (1962). У 1964 році роман екранізував у США режисер Джон Франкенгаймер під однойменною назвою.

Сюжет[ред. | ред. код]

У центрі сюжету — масштабна змова гурту військовиків США під проводом генерала Джеймса Скота, спрямована проти чинного президента Джордана Лимана. Сценарій серіалу написав міжнародний оглядач Володимир Дунаєв.

У ролях[ред. | ред. код]

Звукова доріжка[ред. | ред. код]

Мінісеріала оздоблено циклом «військово-політичних» пісень, їх співає Валерій Леонтьєв (музика — Володимир Бистряков, слова — Наум Олев).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У роботі над картиною брав у часть Генеральний секретар ЦК КПРС Юрій Андропов. Фільм зроблено 1983 року й випущено на екрани на початку лютого 1984-го.
  • «Мабуть, в СРСР відбувається щось нове, якщо роблять такі фільми» — сказав президент США Рональд Рейган про телефільм «Останній засіб королів».
  • У пісні «Морська піхота» слова приспіву «убий чи будь убитий!» відповідають до назви армійського курсу рукопашного бою (Kill Or Get Killed), що використовують у військах НАТО.

Посилання[ред. | ред. код]