Дроздов Остап Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Остап Дроздов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дроздов Остап Петрович
Народився 24 січня 1979(1979-01-24) (45 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність журналіст, письменник, телеведучий
Галузь журналістика[1] і українська література[1]
Alma mater Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов українська[1]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроздов.

Остап Петрович Дроздов (нар. 24 січня 1979, Львів) — український письменник, журналіст, ведучий програми «Drozdov» та політичного ток-шоу «Прямим текстом».

Програма «Прямим текстом» до 2019 року виходила на телеканалі ZIK. Після придбання каналу Тарасом Козаком (близьким до проросійського політика Медведчука), Дроздов покинув телеканал[2]. У деяких ЗМІ журналіст звинувачується в українофобії[3][4][5] і розпалюванні міжнаціональної ворожнечі[6].

Життєпис

2014 рік

Дитинство минуло у Миколаєві на Львівщині. Мати — викладач у музичній школі, батько залишив сім'ю, коли Остап мав чотири роки. Закінчив музичну школу за класом флейти й фортепіано[7].

2001 року з відзнакою закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. Франка. У журналістиці з 1998 року. Працював кореспондентом газети «Поступ», заступником головного редактора «Аргумент-газети», головним редактором тижневика «Аргумент-влада».

2007—2019 — автор та ведучий авторської політичної програми «Прямим текстом» на телеканалі ZIK, провів більше тисячі ефірів з політиками усіх рівнів.

2014—2019 — автор та ведучий хард-ток-шоу «Drozdov» на телеканалі ZIK[8], гостями були головні українські ньюзмейкери тижня[9].

З вересня 2019 веде авторську програму «Drozdov прямим текстом», яка виходить на телеканалі НТА і ютуб-каналі DROZDOV.

Погляди. Критика

Культуролог і публіцист Ігор Лосєв називає Дроздова українофобом[10]. Журналіст Сергій Грабовський констатує відкидання Дроздовим традиційних українських цінностей[11].

Політичні погляди

Відомо що Остап Дроздов підтримував ідею федералізації України в часи режиму Януковича[12].

7 березня 2014 року заявив, що окупація та тимчасова анексія Криму призведе до міжнародної ізоляції Росії на десятиліття вперед[13]. 18 березня по інтернет-зв'язку висловив думку на спектаклі-лекції «Справжня історія України»[13], яку провели в московському Центру Мейерхольда[14].

25 липня, під час війни на сході України, виступив із підтримкою ініціативи «Мобілізація = Геноцид» і закликав українців об'єднуватись проти мобілізації кого-небудь, крім добровольців і професійних силовиків, до лав української армії[15]. Проти антимобілізаційної кампанії, ініційованої Остапом Дроздовим, виступили, зокрема, деякі громадські активісти Львова[16]. Голова Львівської ОДА Ірина Сех надіслала голові СБУ та Генпрокурору України звернення, в якому попросила перевірити публічні висловлювання телеведучого на відповідність Конституції України та Закону України «Про основи національної безпеки України»[17].

Впродовж АТО і ООС заявляв про неможливість повернення окупованих територій і наголошував про їх непотрібність[18].

20 жовтня 2016 року під час круглого столу в Івано-Франківську, присвяченому захисту прав і свобод переселенців на Прикарпатті, Дроздов назвав внутрішніх переселенців «втікачами», «гостями» та винуватцями війни. Ця заява, що розпалює ворожнечу між мешканцями Східної і Західної України, обурила присутніх на круглому столі донеччан та луганців[6].

26 жовтня 2019 року у програмі «Рандеву» на 5-му каналі порівняв жителів тимчасово окупованих територій Донбасу з парнокопитними тваринами[19].

Мовне питання

Дроздов є відомим і радикальним противником російської мови в Україні[20][21][22].

25 липня 2017 року Дроздов вигнав з ефіру гостя своєї програми «Прямим текстом» Юрія Романенка, головного редактора інтернет-видання «Хвиля», за відмову говорити українською в ефірі[23][24][25]. Згодом ведучий пояснив свої дії в есе про захист української мови[26].

Особисте життя

Меломан. Улюблені напрямки — соул і джаз.

Романи

  • Остап Дроздов. № 1. Роман-вибух. — Київ: Вид-во Анетти Антоненко, 2016. — 256 с. — ISBN 978-617-719-252-6.[27][28]
  • Остап Дроздов. № 2. — Київ: Вид-во Анетти Антоненко, 2017. — 288 с. — ISBN 978-617-719-273-1.

Примітки

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Остап Дроздов залишає ZIK: «Не хочу бути причетним до медіа-Чорнобиля». detector.media (укр.). 29 червня 2019. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  3. ↑ Ігор Лосєв проти Остапа Дроздова. narodna.pravda.com.ua. 4 вересня 2011. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  4. ↑ Остап Дроздов: “Ми є безнадійно зіпсуте суспільство, яке не готове платити за правду” (ФОТО). 032.ua. 31 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  5. ↑ Грабовський, Сергій (29 жовтня 2013). Сергій Грабовський. «Традицій підрізація» й українська ідентичність: думки з приводу. 3republic.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  6. ↑ а б Ольга, Цьома. Львівський телеведучий Остап Дроздов назвав внутрішніх переселенців «втікачами» та винуватцями війни. www.vezha.org. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017., copy [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  7. ↑ ОСТАП ДРОЗДОВ | 16+ (uk-UA) , архів оригіналу за 29 грудня 2019, процитовано 26 жовтня 2019
  8. ↑ «В Україні дискредитовано вдумливу телевізійну журналістику» (Остап Дроздов — про нових героїв і старі стандарти) // День, 26 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 20 січня 2015.
  9. ↑ Хард-ток-шоу Drozdov на ZIK вийде в другій половині вересня // Телекритика. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 20 січня 2015.
  10. ↑ Ігор Лосєв. «Від Януковича до Якубовича» [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // «День» № 155 (2011); 2 вересня 2011 00:00
    передрук telekritika [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] 2 вересня, 2011
    передрук Ігор Лосєв проти Остапа Дроздова [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]. Відповідь україномовному українофобу з Галичини російськомовного українофіла з Криму. // Народна правда. «Народні блоги». Політика. Статті. Ігор Бурдяк | 4.09.2011 18:18
  11. ↑ Сергій Грабовський. «Традицій підрізація» й українська ідентичність: думки з приводу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Третя Українська Республіка», www.3republic.org.ua [Архівовано 28 травня 2016 у Wayback Machine.], 29.10.2013 10:46
    Остап Дроздов … виступає за подолання українських традицій та цінностей (особливо ненависне йому ХІХ століття) і прискорений марш до Європи та перелицювання українців на європейців. Хтось сприймає палкі виступи Дроздова як одкровення; хтось шалено ними обурюється; а от мені особисто вони найбільше нагадують скетчі Михаїла Задорнова, російського наче-гумориста й імперського пропагандиста; тільки й різниці, що у Задорнова дурнями виступають американці, а у Дроздова — українці. У Задорнова ворог — Захід, а у Дроздова — Україна.
  12. ↑ Галицькі дезінтегратори - Український тиждень. tyzhden.ua (укр.). 9 березня 2013. Процитовано 18 квітня 2024.
  13. ↑ а б Остап Дроздов: Если Россия завоюет Крым — она получит вторую Чечню [Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] -полит.ру, 07 березня 2014 (рос.)
  14. ↑ Остап Дроздов говорит по русски 18 03 2014 (uk-UA) , процитовано 26 жовтня 2019
  15. ↑ Остап Дроздов. Мобілізація - геноцид, або Хто має воювати на Донбасі. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  16. ↑ У Львові активісти протестували проти заяв журналіста Дроздова, який зриває мобілізацію. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  17. ↑ Сех звернулась до СБУ [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] — In Lviv, 31 липня 2014
  18. ↑ Дроздов виступає «За» двомовність і «Проти» – мобілізації та продовження війни?. Радіо ТРЕК (укр.). 15 листопада 2023. Процитовано 18 квітня 2024.
  19. ↑ Журналіст Остап Дроздов у «Рандеву» з Яніною Соколовою
  20. ↑ Дамбу прорвало. Звернення до російськомовних українців :: 7–8 (285–286), 2017 :: Універсум :: Universum. universum.lviv.ua. Процитовано 18 квітня 2024.
  21. ↑ Дроздов, Остап (28 травня 2018). Остап Дроздов: З лиця моєї країни повинні зникнути російськомовні діти... OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  22. ↑ Gazeta.ua (4 жовтня 2017). "Хочу, щоб "помер" останній російськомовний журналіст" – Остап Дроздов. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  23. ↑ Володимир Кулик. Про казус Дроздов-Романенко, звинувачення в дискримінації та професійну придатність — Критика, 27 липня 2017
  24. ↑ Прецедент Остапа Дроздова. Слово просвіти. 31.08.17. Архів оригіналу за 31.08.17. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  25. ↑ Журналіст Остап Дроздов за російську мову вигнав блогера Юрія Романенка під час прямого ефір. Україна молода. 30.08.17. Архів оригіналу за 30.08.17. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  26. ↑ Ведучий пояснив, чому вигнав гостя, який принципово не хотів розмовляти українською [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Gazeta.ua 25.07.2017
  27. ↑ Ведучий ZIKy Остап Дроздов презентує роман-вибух [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] // ZIK, П'ятниця, 12 серпня 2016, о 14:15
  28. ↑ Книги: № 1. Роман-вибух [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Вид-во Анетти Антоненко

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дроздов Остап Петрович
Зовнішні відеофайли
ДРОЗДОВ: немиті Івани, Марс, геї-націоналісти, колонізоване населення, столиця Львів / АНТИПОДИ на YouTube // ISLND TV.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дроздов_Остап_Петрович&oldid=42343804