Павлівка (Сумський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Павлівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Білопільська міська громада
Облікова картка Павлівка 
Основні дані
Населення 1231
Поштовий індекс 41822
Телефонний код +380 5443
Географічні дані
Географічні координати 51°12′44″ пн. ш. 34°30′51″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Водойми р. Павлівка
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Волфіне
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 41800, Сумська обл., Сумський р-н, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35
Карта
Павлівка. Карта розташування: Україна
Павлівка
Павлівка
Павлівка. Карта розташування: Сумська область
Павлівка
Павлівка
Мапа
Мапа

CMNS: Павлівка у Вікісховищі

Павлі́вка — село в Україні, у Білопільській міській громаді Сумського району Сумської області.

До 2018 було адміністративним центром Павлівської сільської ради, до якої входили села Волфине, Катеринівка, Кисла Дубина, Мирлоги, Петрівське та Шпиль.

У селі мешкає 1231 особа.

Географія[ред. | ред. код]

Розташовано на березі річки Павлівка (переважно — на правому), вище за течією на відстані в 1 км розташовано село Макіївка, за 1 км знаходилося зняте 2001 року з обліку с. Милове. Село витягнуте вздовж річки на 10 км. Неподалік села проходить кордон з Росією.

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано у другій половині XVII століття козаками Сумського слобідського козацького полку. За переписом Сумського полку 1691 року в Павлівці проживало 63 козаки ("козаков зажилых і оскудалых"), а також 76 "братьев і всяких свойственников і соседей" з їх дітьми.

За даними на 1864 рік у казенній слободі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 2283 особи (1104 чоловічої статі та 1076 — жіночої), налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква та винокурний завод[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3525 осіб (1755 чоловічої статі та 1770 — жіночої), з яких 3441 — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села Річанської волості зросла до 4924 осіб[3].

Наприкінці XIX - на початку XX ст. в селі існувала громада послідовників вчення Л.Толстого, заснована князем Д.О.Хілковим, в основному - на хуторі Князєва (Князівка, Дмитрівка). Осередок толстовства (визнається сектою) в Павлівці став одним із перших та найбільших на території Слобожанщини. Л.Толстой підтримував стосунки із членами громади.[джерело?]

16 вересня 1901 року відбулась сутичка між мешканцями села - православними та сектантами, яка завершилась великою бійкою, внаслідок якої загинув один мешканець села, а біля 200 отримали травми. В січні 1902 року в Сумах відбувся суд над учасниками так званої «Павлівської справи». З поміж 68 звинувачених 45 чоловік було засуджено до каторги терміном до 15 років, ще четверо отримали різні терміни ув'язнення.[джерело?]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923–1933 та 1946–1947 роках.

7 серпня 2022 року після 13 години почалися обстріли околиць села Павлівка. Зафіксовано 10 прильотів з мінометів. Пошкоджено шість житлових домогосподарств, водонапірну башту, електротрансформатор та лінію електропередач[4].

19 березня 2024 року село двічі потрапило під обстріл російського агресора. Обстріли велися зі ствольної артилерії, мінометів 120 і 82 мм, танків.[5]

Зі слів Валерія Кандиби на початок квітня 2024 року в населеному пункті залишилося 168 жителів. “У нас село приречене, бо знаходиться в зоні бойових дій. Павлівки, якщо порівнювати з початком вторгнення, було на тиждень 80-90 мінометних ударів, а наразі 800. Зараз, коли їхати по нашому селу, стоїть розбитий будинок культури, який тільки но побудували, який був кращим в області. Так само школа”.[6]

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма;
  • ТОВ «Довіра-06»

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячій садочок;
  • Школа;
  • Лікарня;
  • Клуб;
  • Будинок культури;
  • Фельдшерсько-акушерський пункт;
  • Спортивний майданчик;
  • Стадіон.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Братська могила радянських воїнів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3363)(рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Сумщина: росіяни обстрілювали 5 громад, є пошкодження, вирує пожежа. Українська правда (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
  5. Окупанти обстріляли Конотоп, Середину-Буду і 23 села Сумської області за добу, про постраждалих не повідомляють. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
  6. “Село приречене, бо знаходиться в зоні бойових дій”. Історія жителя прифронтового села Павлівка. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 3 квітня 2024.
  7. а б Дмитро Кудінов - КОНФЕСІЙНИЙ КОНФЛІКТ В СУМСЬКОМУ ПОВІТІ НАПРИКІ НЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (2011). resource.history.org.ua. Процитовано 8 червня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]