Палех

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Палех
Палех
Coat of Arms of Palekh.png Flag of Palekh (Ivanovo oblast).png
Герб міста Прапор міста
Палех2.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Івановська область
Муніципальний район Палехський район
Код ЗКАТУ: 217551
Код ЗКТМО: 24617151051
Основні дані
Статус міста з 1947 року
Населення 4880 (2016)
Площа 5,8 км²
Густота населення 841,38 осіб/км²
Поштові індекси 155620
Телефонний код +7 49334
Географічні координати: 56°48′ пн. ш. 41°51′ сх. д. / 56.800° пн. ш. 41.850° сх. д. / 56.800; 41.850Координати: 56°48′ пн. ш. 41°51′ сх. д. / 56.800° пн. ш. 41.850° сх. д. / 56.800; 41.850
Часовий пояс +3 (влітку +4)
Висота над рівнем моря 117 м
Карта
Палех (Росія)
Палех
Палех

Палех (Івановська область)
Палех
Палех

CMNS: Палех на Вікісховищі

Палех з дзвіниці Хрестовоздвиженської церкви, до 2010 р.

Палех — адміністративний центр Палехського району, Івановська область, Росія. Поселення міського типу з 1947 року.

Розташування[ред.ред. код]

Розташований на автошляху ІвановоНижній Новгород. Відстань до міста Іваново - 65 кілометрів на схід. Відстань до міста Шуя - 30 кілометрів на схід. Формально поселення входить до складу широко розрекламованого туристичного маршруту «Золоте кільце Росії».

Історія до 1920 р.[ред.ред. код]

Назву Палех пов'язують із гідронімом, котрий в свою чергу виходить з фіно-угорської мови меря 9 ст., котра зникла. З 13 ст. село входило до складу Стародубськог князівства. Перша письмова згадка про старовинне поселення датована 1645 роком. Але ще 1628 року село Палех було віддано у вотчину Івану Матвійовичу Бутурліну «за московское осадное сидение королевичево». Поселення належало родині дворян Бутурліних до 1861 року ( тобто до офіційного скасування кріпацтва в Російській імперії).

Ґрунти в районі Палеха були малородючі і не пристосовані до інтенсивного землеробства. Тому тут рано виникає центр ремісництва, спеціалізований на іконописанні та створенні ікон-мініатюр з 17 ст. Стилістика мініатюр мала місцевий, оригінальний характер і власну технологію, що продовжило традиції російського іконопису 16-17 ст.

Історія в підрадянський період[ред.ред. код]

Краєвид Палеха.

Релігійні настанови і за часів царату відігравали вирішальну ролю в поведінці та діяльності мешканців поселення, котре століттями було центром іконопису. Із стану розгубленості місцевих майстрів ( що робити в безбожній країні іконописцям ?) в пореволюційні роки почав виводити художник, ветеран 1-ї світової війни Іван Голіков. Він зібрав декілька яскравих зразків місцевих воробів лакової мініатюри і привіз їх у Москву до письменника Горького. Максим Горький, уроджинець Нижнього Новгорода і майже земляк палешан, діяльно підтримав ремісників, переорієнтувавши їх творчість на нові, світські і радянські за спрямуванням теми. Так був врятований традиційний промисел палешан, котрий набув світських і радянських за спрямуванням тем. Перші твори перехідного періоду мали агітаційний, а згодом і літературний напрямок. Лакова мініатюра Палеха виявилась достатньо гнучкою і декоративною, аби добре ілюструвати літературні і казкові твори класичних російських і радянських письменників. Нові образи палешан були добре сприйняті московським урядом і представляли радянські ремесла на внутріполітичних і закордонних виставках, що сприяло їх світовому визнанню.

Але ідеологічний тиск більшовиків відбився на агресивній антирелігійній пропаганді і в Пелеху позачиняли старовинні храми. Місцеві мешканці не дали поруйнувати кам'яні храми 18-19 ст., прикрашені як стінописами місцевих майстрів, так і різьбленими іконостасами митців з інших російських, ремісничих центрів. Храми стояли зачиненими і використовувались як навчальні посібники для художників чи туристичні об'єкти. Поселення довгий час мало статус історичного міста Російської Федерації, який був скасований 2 липня 2010 року.

В поселенні не було створено великих підприємств, але діяли цегельний та молокозавод, льонозавод і овочевисушувальне підприємство. Було розпочато будівництво велетенських художніх майстерень, яке припинили ще за часів кризи 1980-х і будівля стояла пусткою.

Серед навчальних закладів поселення - Палехське художнє училище, котре готує фахових майстрів лакової мініатюри.

Занепад на зламі 20-21 ст.[ред.ред. код]

Поселення міського типу прийшло в занепад в перехідний період від соціалізму більшовицького зразка до дикого капіталізму. В поселенні надзвичайно посилилось безробіття через ліквідацію льонозаводу, цегельного заводу, овочевисушувального підприємства, молокозаводу та пошивочного виробництва. Ліквідована і місцева лазня.

Відомі особи, пов'язані із Палехом[ред.ред. код]

Худ. Голіков І.І. Алегорія Третього Інтернаціоналу, лаковий живопис, 1927 рік.

Музеї Палеха[ред.ред. код]

  • Будинок музей Павла Коріна, Палех.
  • Будинок-музей Івана Івановича Голікова — засновника мініатюрного мистецтва Палеха радянського періоду.
  • Приватний музей-майстерня художника Миколи Голікова.
  • Державний музей Палехського мистецтва.

Храми Палеха[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]