Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Парк Тараса Шевченка
Парк ім. Т. Г. Шевченка.jpg
Центральна алея
48°54′43″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.912000° пн. ш. 24.695778° сх. д. / 48.912000; 24.695778Координати: 48°54′43″ пн. ш. 24°41′44″ сх. д. / 48.912000° пн. ш. 24.695778° сх. д. / 48.912000; 24.695778
Тип громадський парк
Відкритий 1896
Колишні назви Парк імені Цісарівни Єлизавети
Генрика Сенкевича
Івана Франка
Керуюча установа Дирекція парку
Статус парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, дендрологічний парк

Парк культу́ри та відпочи́нку і́мені Т. Г. Шевче́нка — парк у місті Івано-Франківськ, розташований між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола.

Історія[ред.ред. код]

Ще в XVII ст. німецький мандрівник Ульріх фон Вердум згадує про дубовий гай, який ріс у місцевості теперішнього парку — на південному заході від міста. Це був густий дубовий ліс — залишок Чорного Лісу. Пізніше його стали називати «Звіринецька діброва» через наявних там різних диких звірів. Часто там полювали власники міста Потоцькі та їхні гості.

Вже в кінці XIX ст. внаслідок господарської дільності ці землі були повністю перетворені на пасовиська та поля.

Магістрат Станиславова 1 квітня 1890 року на засіданні затвердив комісію по вивченню питання створення в місті громадського парку. В результаті роботи комісії було прийнято рішення про розташування парку на місці «Радецького поля», там, де колись була діброва. В травні 1895 року міська рада винесла постанову про закладання міського парку площею 10 морґів та заклала в бюджеті 5000 злотих римських.

Весною 1896 року почалися роботи із створення парку — висаджування дерев та формування клумб і алей. Планування парку здійснювалося під керівництвом міського садівника Каетана Місюровича. Садили дерева вже великими саджанцями по видових групах без єдиного принципу за пейзажним (англійським) стилем. Крім звичних для Галичини бука, дуба, граба, липи, ялини, модрини висаджували екзотичні рослини із розсадників Польщі, Франції, Америки.

1898 року парку дали ім'я цісарівни Єлизавети після її трагічної загибелі[1].

У 1901 році встановлено газове освітлення — спочатку на алеї, що вела від вулиці Липової до Голуховського, літній ресторан із терасою.

Згодом площу парку значно збільшили: в 1903 році на північній стороні докупили землю Соломона Туніса, також там знесли військові бараки.

Не зберігся до наших днів пам'ятник Грюнвальдської битви, який стояв у парку Ельжбети (встановлено 1910 року в річницю 500-ліття Грюнвальдської битви)[2].

Від 1945 року парк перейменовано на теперішню назву — імені Т. Г. Шевченка. На той час парк займав 8 га. Площа збільшилася до 28 га після рішення міськради 21 грудня 1948 року приєднати колишній приватний парк Ромашкана разом із трьома ставками. Також тоді було винесено питання про необхідність виділення 100 000 карбованців на благоустрій парку.

З 1972 року парк є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва (також має статус — дендрологічний парк). Станом на 2016 рік парк займає площі 24,4 га.

Рослини[ред.ред. код]

У парку налічується 6203 дерева 62 видів (за даними інвентаризації в 1999 р.) Серед них переважають листопадні породи дерев — 50 видів, також є і шпилькові — 12 видів.

Переважна більшість листопадних це: липа дрібнолиста (20%), клен гостролистий (15%), граб звичайний (10%). Із них цінні, декоративні:

Переважна більшість шпилькових це: ялина європейська (37%), сосна звичайна (12%), сосна чорна (9%). Із них цінні:

Див. також[ред.ред. код]

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Діда Роман «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.