Погреби (Глобинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Погреби
Залізнична станція Рублівка
Залізнична станція Рублівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Глобинський район
Рада Погребівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320686801
Облікова картка Погреби 
Основні дані
Населення 1969
Площа 8,448 км²
Густота населення 233,07 осіб/км²
Поштовий індекс 39053
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°15′19″ пн. ш. 33°18′10″ сх. д. / 49.25528° пн. ш. 33.30278° сх. д. / 49.25528; 33.30278Координати: 49°15′19″ пн. ш. 33°18′10″ сх. д. / 49.25528° пн. ш. 33.30278° сх. д. / 49.25528; 33.30278
Середня висота
над рівнем моря
100 м[1]
Водойми Сухий Кагамлик
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Рублівка
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 39053, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Погреби, вул.Жовтнева,48 , тел. 32-6-42
Сільський голова Бойчич Ольга Іванівна
Карта
Погреби. Карта розташування: Україна
Погреби
Погреби
Погреби. Карта розташування: Полтавська область
Погреби
Погреби
Мапа

CMNS: Погреби у Вікісховищі

Погреби́ — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення становить 1969 осіб. Орган місцевого самоврядування — Погребівська сільська рада. Сільський голова — Бойчич Ольга Іванівна.

Походження назви[ред. | ред. код]

За однією з гіпотез ця місцина була сторожовим постом козаків, які стояли на чатах на випадок набігів татар і турків. За нею козаки на крутосхилах копали великі ями схожі на погреби, у яких зберігали порох, продукти харчування, а на випадок раптового набігу великого загону татар могли переховуватися у заплавах річки та таємних погребах.[2]

За іншою версією тут були величезні випаси, які належали ігумену Києво-Печерського монастиря, який знаходився у містечку Городище, за п'ятнадцять кілометрів звідси. Щоб не возити молоко кожного дня у містечко, пастухи копали великі погреби.[2]

Географія[ред. | ред. код]

Загата

Село розташоване на березі річки Сухий Кагамлик, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Набережне, нижче за течією на відстані 1 км — село Коржівка. Річка в цьому місці утворює велику загату.

Через село проходять автомобільна дорога Т 1716 та залізниця, станція Рублівка.

Історія[ред. | ред. код]

Виникло село в ІІ половині XVII століття. Заселене кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря на козацьких і селянських землях, що належали раніше жителям містечка Городище (нині Градизьк). У 1730 році в Погребах Городиської сотні Миргородського полку було 55 дворів, село належало ігумену монастиря Радимовичу (після 1786 року монастирські селяни перейшли у казну). Після ліквідації полкового устрою, 1781 року Погреби віднесені до Городиського повіту Київського намісництва. З 1795 року село входить до складу Кременчуцького повіту Малоросії, з 1802 року — до того ж повіту Полтавської губернії.

З початком радянської окупації на початку 1918 року село стало центром Погребівської волості. З лютого 1932 року до вересня 1937 року село відносилося до Харківської, а з 22 вересня 1937 року до Полтавської області.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 48 жителів села, що загинули від голоду.[3]

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 12 вересня 1941 до 27 вересня 1943 року. До Німеччини на примусові роботи вивезено 124 особи, загинуло на фронтах 269 односельчан. У Погребах розміщувався військовий шпиталь. Від ран померли в ньому 53 радянські бійці. Село було майже вщент зруйноване: з-понад 500 дворових господарств зруйновано 408.

1954 року Погреби радіофіковані, 1963 року проведено світло. 1979 року прокладено дорогу з твердим покриттям.

Репресовані радянською владою односельці[ред. | ред. код]

1. Дубина Лаврентій Степанович - 1897 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Погреби Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, освіта: неповна середня спеціальна, останнє місце проживання: с. Погреби, останнє місце роботи: Завідувач фермою колгоспу, Заарештований 2 жовтня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі., Термін покарання відбував у таборах НКВС м. Рибінськ Ярославської обл. (Російська Федерація)., Помер у місцях ув’язнення 8 жовтня 1942 р.

2. Дубина Микита Миколайович - 1896 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Погреби Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, освіта: освіта початкова, останнє місце проживання: с. Погреби, останнє місце роботи: Різноробочий колгоспу, Заарештований 14 березня 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу., Вирок виконано 27 травня 1938 р. у м. Кременчук Полтавської обл.

Демографія[ред. | ред. код]

1859 року у козацькому та власницькому селі налічувався 101 двір, мешкало 523 осіб[4].

1900 року — 262 двори, 1907 жителів, земська школа. 1910 року — 335 дворів, 2188 жителів. 1923 року — 2136 мешканців. За переписом 1926 року в Погребах у 480 дворах мешкало 2457 осіб.

Динаміка населення
1859 1900 1910 1923 1926 1990 2001 2011[2]
523 1 907 2 188 2 136 2 457 2 277 1 969 1 785

Економіка[ред. | ред. код]

У селі працюють такі підприємства:[2]

  • агрофірма «Вересень»
  • ТОВ «Рост Агро»
  • ТОВ «Світ Бакалії»
  • ТОВ «Агрофірма Мічуріна»

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У Погребах діє дільнична лікарня ветеринарної медицини, поштове відділення зв'язку, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Усмішка», амбулаторія загальної практики сімейної медицини, Будинок культури, бібліотека, вісім магазинів.

Село газифіковане. Є водопровід.

Погреби4.JPG Погреби6.JPG Погреби5.JPG
Будинок культури
Школа
Колишній дитячий садок

Архітектура[ред. | ред. код]

У Погребах збудовані такі пам'ятники:

  • В. І. Леніну (1947 рік);
  • Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1956 року);
  • пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1956 року).

Культові споруди[ред. | ред. код]

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Збудована 1907 року. Дерев'яна, на мурованому цоколі. Згодом була приписана до Успенської церкви села Рублівка. У новітній час богослужіння проводяться у новозбудованому цегляному храмі з березня 1994 року.
Погреби2.JPG Погреби3.JPG
Пам'ятник воїнам ДСВ
Різдвяно-Богородицька церква (УПЦ МП)

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Погреби
  2. а б в г Паспорт села на сайті Глобинської районної ради
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  4. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  5. Голова Полтавської облради Біленький вписав прізвища загиблих захисників України у Книгу Пошани

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Погреби// Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. . ISBN 5-88500-033-6
  2. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.