Полоцька низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полоцька низовина
Полацкая нiзiна (2001).svg

55°40′00″ пн. ш. 28°30′00″ сх. д. / 55.6667000000277738536° пн. ш. 28.500000000028° сх. д. / 55.6667000000277738536; 28.500000000028Координати: 55°40′00″ пн. ш. 28°30′00″ сх. д. / 55.6667000000277738536° пн. ш. 28.500000000028° сх. д. / 55.6667000000277738536; 28.500000000028
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь[1][2]
Регіон Полоцький район
Білорусь[2]
Тип Рівнина[2]
Висота 112 м[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 623284
Полоцька низовина. Карта розташування: Білорусь
Полоцька низовина
Полоцька низовина
Полоцька низовина (Білорусь)
Полоцька низовина

Полоцька низовина — низовина на півночі Білорусі, займає значну частину Вітебської області, заходить на території Литви та Латвії.

Південно-західна частина низовини лежить вздовж річки Дисни і називається Дисненською низовиною. Протяжність з південного заходу на північний схід до 200 км, з півночі на південь від 40 до 80 км. Висота 130—140 м, в крайових частинах до 160 м. Для західної частини характерний плоскохвилястий і пологохвилястий рельєф з залишками моренної рівнини, камовими і мореннимі пагорбами, озами. Східна частина відрізняється плоскогорбистою і плоскою поверхнею з дюнами, еоловими пасмами, улоговинами.

Найбільші річки: Західна Двіна з притоками Ужиця, Росиця, Свольна, Дриса, Полота, Оболь (праворуч), Дисна (ліворуч). Найбільші озера: Лісно, Єльно, Червятка, Ілово, Мерске. Лісистість 34 % (переважають соснові і ялинові-соснові ліси). У межиріччі Дриси і Полоти, на південній околиці озера Лісно бори чергуються з верховими болотами, які проросли низькорослою сосною, ялинником, березняками, зарослями вільхи. Діброви збереглися на правому березі Дисни, у верхів'ях річок Половиця і Березівка. Найбільші масиви верхових боліт — Єльня, Оболь-2, Стречно, низинних — Добеївський Лишайник, Сосниця-Дрожбітка, Судино. Широко поширені суходольні і різнотравні луки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GeoNames — 2005.
  2. а б в г GEOnet Names Server — 2018.

Література[ред. | ред. код]