Поліський бурштиноносний район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Видобуток бурштину в Поясківському заказнику, 2016 рік

Полі́ський бурштино́носний райо́н — приурочений до Поліського (Прип'ятського) басейну, який є частиною найбільшої в Європі Балтійсько-Дніпровської бурштинової провінції.

Особливості[ред. | ред. код]

Основними бурштиноробними рослинами є хвойні з родин Pinaceae, Taxodiaceae, Cupressaceae крейдо-палеогенового віку.

Основна бурштиноносність пов'язана з верхньоеоценовими прибережно-морськими пісками.

Цінність українського бурштину — в його самобутності, яка, насамперед, виявляється у різноманітності й унікальності забарвлення. Крім найпоширеніших у світі коричневих, вишнево-червоних, червоних, жовтих кольорів, для Поліського бурштину властиві салатово-зелені, жовто-зелені, світло-жовті та синювато-зелені кольори, а також білі та чорні різновиди.

Поліський бурштин містить багато цікавих включень: бульбашки, «димку», «хмарність», комах і рослин.

Поліський бурштин здавна відігравав значну роль в релігійно-культових звичаях енеолітичних племен, які населяли територію України.

До 1980-х рр. не існувало організованого видобутку поліського бурштину. Місцеве населення використовувало його для опалення (бурштин добре горить, виділяючи приємний запах, подібний до ладану).

Польська академія наук (Варшава) та Музей Землі дослідили бурштини-сукциніти Клесівського родовища і визнали унікальність їх світлих жовто-зелених різновидів (сертифікат № 1/96 від 27 серпня 1996 p.).

1993 — було створено державне підприємство «Укрбурштин» (м. Рівне), яке здійснювало розвідку, видобуток та збагачення бурштину, переробку його на ювелірні та художні вироби. Воно щорічно видобувало 2-3 тонни бурштину, тоді як на біржі в Гданську щороку продається 20-30 тонн бурштину походженням з України.

Восени 2010 р. ТОВ "Центр «Сонячне ремесло» (Київ) виграло аукціон Мінприроди з продажу ліцензії на видобуток бурштину на родовищі «Володимирець Східний» (розроблялося з 2005 р.) та розраховувало розпочати його з 2010 р. з паралельною геологічною розвідкою. Але підприємство не отримало від уряду дозволу на перепрофілювання лісових ділянок, після чого справа загальмувала.

У Сарненському, Володимирецькому та Дубровицькому районах Рівненської області, починаючи з 1990-х рр., великих масштабів набув нелегальний видобуток бурштину місцевим населенням (за допомогою мотопомп).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.