Помазунов Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Помазунов
Народження25 серпня 1915(1915-08-25)
Верхній Салтів, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть12 травня 1991(1991-05-12) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБерковецьке кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військбомбардувальна авіація
ОсвітаОренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd
Роки служби19361946
ПартіяКПРС
Звання Майор авіації
Війни / битвиБої на Халхин-Голі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Олександр Іванович Помазунов (25 серпня 1915, Верхній Салтів — 12 травня 1991) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 серпня 1915 року в селі Верхньому Салтові (тепер Вовчанського району Харківської області) в сім'ї селянина. Українець. Закінчив три курси Харківського педагогічного інституту.

У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році закінчив Єйську військово-морську школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів, в 1940 році — курси удосконалення командирського складу. Брав участь в боях на річці Халхин-Голі в 1939 році, здійснював по декілька вильотів щодня.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в обороні Москви, в розгромі фашистських військ під Сталінградом, бився в небі Північного Кавказу. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо відзначився в останні місяці війни в боях на підступах до Берліна в складі військ 1-го Українського фронту. 37 раз водив групи від 18 до 50 літаків. За успішні дії на Берлінському напрямку дивізія стала іменуватися Червонопрапорною і була нагороджена орденом Богдана Хмельницького.

Всього до травня 1945 року старший штурман 1-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 6-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії майор О. І. Помазунов здійснив 136 бойових вильотів на бомбардування скупчень військ противника, завдавши йому великої шкоди в живій силі і техніці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії майору Олександру Івановичу Помазунову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7978).

Могила Олександра Помазунова

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. З 1946 року майор О. І. Помазунов — в запасі. Працював диспетчером в Московському центральному аеропорту. Потім жив у Києві. Помер 12 травня 1991 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 22).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988;
  • Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харків: «Прапор», 1985.