Попель Іван Йосифович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попель.
Іван Попель
Іван Йосифович Попель
Народився 9 травня 1850(1850-05-09)
Галич, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер 18 лютого 1921(1921-02-18) (70 років)
Довгополе, Верховинський район, Івано-Франківська область
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперія → Австро-Угорщина Австро-Угорщина → ЗУНР ЗУНР → II Польська Республіка
Діяльність священник, громадський діяч, діяч культури
Alma mater Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I, ЛНУ ім. І. Франка і Львівська духовна семінарія Святого Духа

Іван Йосифович Попель (9 травня 1850, м. Галич, Австрійська імперія — 18 лютого 1921, с. Довгополе, Польща) — український греко-католицький священник, громадсько-культурний діяч. Вуйко Марійки Підгірянки[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Попель народився 9 травня 1850 року в місті Галичі, нині Галицької громади Івано-Франківського району Івано-Франківської области України[3].

1870 року закінчив Дрогобицьку гімназію, 1874 — Львівський університет, 1874 — Львівську духовну семінарію із висвяченням у сан священника в Римі[3][4].

Служив на парафіях у Калуші (1874–1875), с. Надорожна Товмацького повіту (1874—1883, сотрудник), смт Глибока (1883—1884), с. Розтоках (1884—1888, адміністратор), Заліщиках, Довгополі (1888—1921)[3][4][5].

Заснував культурно-освітні та економічні товариства на Гуцульщині[5]. Мав бібліотеку, яка була найбільшою і найзмістовнішою на Косівщині. Балотувався до австрійського парламенту[1][2].

1904 року виступав проти австрійського режиму, за що отримав рік ув'язнення[4].

У домі о. Попеля гостювали Марійка Підгірянка, Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Іван Франко (листувався з ним)[4], Марко Черемшина, Василь Стефаник, Леся Українка, Климент Квітка[1]. Сприяв в етнографічних, етнологічних, археологічних та антропологічних дослідженнях Гуцульщини Іванові Франку, Федорові Вовку, Володимирові Гнатюку, Володимирові Шухевичу, Є. Желіховському, Богданові Лепкому, Осипові Маковею, Іванові Трушу[3][5][6].

Помер 18 лютого 1921 року в Довгополі Верховинського району. Похований на цвинтарі біля храму, могила не збереглася[5].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Богдан Лепкий присвятив о. Попелю вірш «Хрест на кручі»[4].

Учителька місцевої школи Марія Пантелюк ініціювала встановлення гранітного надгробного пам'ятника на могилі о. Попеля; зібрала для шкільної краєзнавчої кімнати-музею експонати та цінні матеріали про пароха о. Івана Попеля і його племінницю Марійку Підгірянку[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Аделя Григорук (29 березня 2021). Стежками Лесі Українки на Гуцульщині. Слово Просвіти. Процитовано 16 жовтня 2023.
  2. ↑ а б в Буркутське літо Марійки Підгірянки. Народна Воля. 23 червня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  3. ↑ а б в г Роман Горак. Довгополе. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка. Процитовано 16 жовтня 2023.
  4. ↑ а б в г д Галик, В. Взаємини Івана Франка з греко-католицьким священником з Верховинщини — Іваном Попелем // Історія релігій в Україні [Текст] : наук. щорічник. Кн. 1 / Ін-т релігієзнавства — філія Львів. музею історії релігій, Львів. від-ня Ін-ту укр. археографії. — Л. : Логос, 2012. — С. 489—503
  5. ↑ а б в г Світлана Кукула. Я жию тут досить добре... Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка. Процитовано 16 жовтня 2023.
  6. ↑ Василь Нагірняк (8 вересня 2016). Франкові плаї у Довгополі на Гуцульщині. Слово Просвіти. Процитовано 16 жовтня 2023.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попель_Іван_Йосифович&oldid=40681648