Постум (галльський імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Марк Кассианий Латиний Постум
Marcus Cassianius Latinius Postumus
Postumus-2sest.jpg
Імператор Галлії
Початок правління: 260
Кінець правління: 269
Попередник: Невідомо
Наступник:Марк Аврелій Марій
Дата народження: Невідомо
Місце народження:Галлія
Дата смерті:269(0269)
Місце смерті:Майнц
Діти:Постум Молодший
Ауреус, карбований Постумом, з його портетом анфас

Постум, Марк Кассіаний Латиній Постум (лат. Marcus Cassianius Latinius Postumus) — засновник і перший володар Галльскої імперії. Римський полководець, імовірно батавського[1] походження , що проголосив себе імператором Римської імперії. Скориставшись негараздами під час правління Галлиена, Постум захопив владу в 260 році, організувавши так звану галльську імперію, до складу якої входили Галлія, Верхня і Нижня Німеччини, Британія і Іберія.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Про життя Марка Постума відомо дуже небагато, імовірно він був галлом скромного походження, які служили в легіонах на кордоні з Німеччиною. Згодом він дослужився до титулу намісника у Верхній і Нижній Німеччині, а з початком смути, імператор Галлієн довірив йому, своєму синові Салонін і ще декільком полководцям командування німецькими легіонами.

Відбивши кілька набігів племен алеманнов і франків під час відсутності Галлиена, Постум осмілів і вступив у відкриту конфронтацію з Салоніном і командувачем преторіанської гвардії Сільваном. Зібравши війська, Постум осадив Сільвана і Салонін в місті Колонія Агрипини та після успішного штурму наказав стратити їх обох, а сам оголосив себе імператором. Пізніше він зробив Кельн своєю столицею і спорудив в ньому тріумфальну арку на честь цієї перемоги.

За походженням був галлом, швидше за все — батавом, але не належав до місцевої знаті. Пройшовши усі щаблі військової служби, Постум звернув на себе увагу імператора Валеріана, який призначив його намісником Верхньої і Нижньої Германії. Син Валеріана Галлієн залишив за ним цей статус.

Правління[ред. | ред. код]

Аурей із зображенням Постума всередині прикраси

Після оголошення імператором, Постум був визнаний не тільки своїми особистим військами, але також величезними територіями включають Галію, Верхню і Нижню Німеччини, Іспанії та Британії, а також частинами деяких прикордонних провінцій. Назвавши Кельн своєю столицею, Постум організував в ньому повноцінну адміністрацію, що включала сенат, двох щорічно обирають консулів (сам Постум займав цей пост п'ять разів), преторіанської гвардії. Сам Кельн сильно виріс і був відбудований.

Одним з основних джерел інформації, що стосується правління Постума були випущені їм монети. Треба відзначити, що вони виглядали більш переконливо, ніж існуючі в цей же час ауреуси Галлиена, та й дорогоцінного металу в них містилося більше. Окремо варто відзначити монети, на яких Постум зображувався анфас, в той час як переважна більшість монет карбувалися з зображеннями правителів в профіль. На деяких монетах Постум згадується як «Визволитель галлів» (лат. RESTITVTOR GALLIARVM), що в загальному узгоджується із заявами Постума про те, що він виконує завдання, покладену на нього Галлієні - захищає Галію

У 260 році Постум здобув перемогу над франками і алеманами, після чого легіонери закликали його здобути престол. Повстанці взяли в облогу Колонію Агріппіну, в який забарикадувалися син імператора Галлієна Салонін і перфект преторія Сільван. Місто врешті здобули штуромом, Салоніна і Сільвана стратили, а Постума оголосили імператором[2]. Галлія визнала його владу одразу, наступного року під владу Постума перейшли Британія і Іспанія.

Чекали на вторгнення Постума і в Італії, проте йти на Рим він не став. Замість цього ним була утворена самостійна Галльська імперія зі столицею в Колонії Агріппіні — із своїм сенатом і магістратами — зокрема консулами, які «обиралися» щорічно (сам Постум обіймав цю посаду п'ять разів).

У 261 р. Постум завдав чергової поразки германцям. Більш того, в 261 році, Постум відбив чергові атаки німецьких племен на Галлію, Сам Галлієн, однак, не був задоволений подібним розділом імперії, і в 263 році він почав кампанію проти Постума. Після успішного, в загальному, початку кампанії, в одній з битв Галлієн був серйозно поранений, і йому довелося повернутися назад. Після цього Галлієн звернувся до інших проблемних регіонів своєї імперії і більше не намагався перемогти Постума.

У 260-262 та 267 роках стає консулом. У 263 р. війну проти нього розпочав римський імператор Галлієн. Але в одний з битв Галлієна важко поранили, і він кинув свій намір. Щоправда, самостійності Галльської імперії Рим так і не визнав. Постум, натомість, розповсюджувати свою владу на південь від Альп так і не наважився. Навіть коли в 268 р. повстання під гаслом переходу під владу Постума спалахнуло в Медіолані, він залишив його без підтримки.

Смерть[ред. | ред. код]

Близько 268 року полководець Галлиена авреолі, який командував у той час військами в Медіолане, відкрито перейшов на бік Постума і навіть почав карбувати монети з його зображенням. Однак Постум не скористався цією можливістю для проникнення на Апеннінський півострів і залишив без що, ймовірно, також послужило підставою для подібного титулу.підтримки обложеного в Медіолане авреолі. У тому ж, або наступного року загроза нависла і над Постумій. Один з його старших воєначальників, Леліана, був проголошений імператором в місті Могонтіак за підтримки місцевих гарнізонів і XXII легіону. Постум зумів швидко осадити Могонтіак і після вдалого штурму стратити Леліана, але і для нього самого цей епізод виявився фатальним. Він був убитий власним військом, що збунтувався, ймовірно, через те, що Постум заборонив грабувати захоплене місто. Після смерті Постума від імперії відклалася Іспанія і, ймовірно, Британія. Зменшилися володіння були успадковані Марком Аврелієм Марием. Постум - один з так званих тридцяти тиранів, згадуваних в Історії Августом.


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]