Поштова станція (Березина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поштова станція на 121 кілометрі траси Житомир-Київ в селі Березина
Berezynapoststation.jpg

Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Країна

 Україна

Розташування Березина, Житомирська область
Тип будівлі цивільна архітектура
Архітектурний стиль Неоготика
Будівництво 1846
Ідентифікатори й посилання
Див. також: Поштова

Поштова станція на 121-му кілометрі траси Київ-Брест в селі Березина, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та примикаючі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1846 році за зразковим проектом 1843 року. Пам'ятка архітектури національного значення.

Історична довідка[ред. | ред. код]

У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 20 — 30 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.

Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.

Станція[ред. | ред. код]

На «новому шляху», який якраз пролягав повз поселення, на 121-му кілометрі у 1846 році було облаштовано кінну пошту. Будівля збудована в неоготичному стилі, тут збереглися первісні деталі оздоблення ґанку: гранітні сходи, оригінальні візерунчасті кронштейни навісу над дверима. Пошта мала дві стайні, діяла також ґуральня, зберігся поштовий мур.

На картах того часу, зокрема на німецькій триверстовій, пошта мала назву «Klimowβkaja»[1], що дублюється, вочевидь, подібної російської карти[2]. Одначе більш поширеною була назва «Кмитівська». Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на заході була в Житомирі, а на сході — в Коростишеві.

У роки війни на території пошти розташовувався штаб німецьких окупаційних військ. Після війни тут розташовувались бараки для будівничих шляху «Житомир — Коростишів». У 1955 році пошту обклали новою цеглою.

Зараз на території пошти розташовується Житомирське ДЕД-2.

Див. також[ред. | ред. код]

Поштова станція (Гурівщина)

Поштова станція (Калинівка)

Поштова станція (Коростишів)

Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Немецкая карта трехверстовка квадрат 23-7. freemap.com.ua. Процитовано 2016-11-26. 
  2. Карта трехверстовка новой редакции 23-7. freemap.com.ua. Процитовано 2016-11-26. 

Джерела[ред. | ред. код]

Поштові станції Брест-Литовського тракту

Поштові станції, Катеринівка, Гурівщина, Калинівка Мандрівка Україною.

Почувствовать себя ямщиком — Интересный Киев.