Монети Галицького королівства (1337-1403)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пул (монета))
Перейти до: навігація, пошук

Монети Галицького королівства — з 1351 по 1382 роки у Львові карбувалися мідні денарії та з 1337 по 1403 роки карбувалися срібні півгроші (півгріш, квартник) для Галицького королівства за часів правління польських королів Казимира III, Людовика І Великого, Владислава Опольчика та Володислава Яґайла. 1 гріш розмінювався на 41 денарій.

Історія[ред.ред. код]

Срібний півгріш Казимира ІІІ(1349-1370)

На початку Війни за Галицько-Волинську спадщину, Король Польщі Казимир III заручився підтримкою Папи Римського Бенедикта XII, виборюючи собі корону Королівства Русі. у 1342 році Казимир ІІІ, потерпаючи неодноразові поразки від галицьких князів, пообіцяв своєму союзнику, королю Людовику Угорському, що після його смерті той зможе викупити ці землі за 100 тисяч золотих флоринів. Але завоювати йому землі вдалося лише у 1366 році. Тоді Польське королівство отримало Галичину та Західну Волинь, зі столицею у Львові, але Східна Волинь зі столицею в Луцьку залишилася під управлінням Любарта Гедиміновича. Львів отримав автономію від Польського королівства з правом на застосування власної монетної системи, а також право карбувати власні гроші, але від імені короля Польщі. В новій грошовій системі Львова з'явився не лише срібний півгріш, але й дрібна мідна монета — денарій.

Монети Казиміра ІІІ, Як і його наступника Людовика Угорського (роки карбування 1379-1382) виготовлялися з нетривкою емісією та із незначною кількістю різновидів. Монетне карбування Володислава Яґайла значно перевищувало обсяг попереднього періоду. Якщо галицькі монети Казимира III, Владислава Опольського, Людовика Угорського відомо лише в 100 екземплярів, то руські та львівські півгроші Яґайла зустрічаються частіше (близько 400 екземплярів). Саме за Ягайла відбувся перехід від традиційної високопробної монети до виготовлення низькопробних квартників. Внаслідок ці монети знаходилися в обігу лише на території Галицького королівства. Невдовзі ініціал короля замінився на герб Польского королівства. Після прийняття Кревської унії Галичина поступово втратила автономність і увійшла до складу земель Польського королівства[1].

Півгроші[ред.ред. код]

У 1349 році на Галичині король Польщі Казимир III Великий (1333–1370) та його наступники: Людовик Угорський (1370–1382), Владислав Опольчик (1372 — 1378) та Володислав Яґайло (1380 — 1434) — карбували у Львові срібні півгроші на яких зображувався герб Галичини та Львова — лев у крапковому колі та навколо герба містилася легенда: «лат. moneta Russie» (Період карбування півгрошів: 1337—1403 рр.). За часів короля Яґайла карбувалися півгроші із надписом: лат. moneta lembergensis. На реверсі монет в оточенні 4 дуг зображався ініціал короля та легенда: лат. ...R. Ungarie. Діаметр монети — 18-19 мм, 875 проба срібла. Середня вага галицьких півгрошів часів Казимира ІІІ (Роки карбування 1353-1370) складала 1,37 гр. Відповідно вага міді на срібну монету складала: 1,37 гр. х 41 = 56,17 гр. Розділивши дану кількість міді на середню вагу 1 мідного денарія (0,93 гр.), отримаємо: 56,17 : 0,93 = 60,4 гр. За часів правління Владислава Опольчика середня вага півгроша складала 1,23 гр. вага пула 0,84 гр.: 1,23 гр. х 41 = 50,43 гр.; 50,43 гр. : 0,84 г = 60,0 гр. За часів правління Людвіка Угорського середня вага півгроша складала 1,08 гр., а мідного денарія 0,81 гр.: 1,08 гр. х 41 = 44,28 гр.; 44,28 г : 0,81 гр. = 54,7 гр[2][3][4].

Денарії[ред.ред. код]

Мідний денарій часів Казиміра ІІІ (1349-1370)
Мідний денарій часів Володислава Опольчика (1372-1378)

В період 1351-1382 рр. у Львові кабувалися монети – денарії. Монети виготовлялися із міді, вагою від 0,4 гр. до 1,47 гр. та діаметром бл. 21 мм. За часи карбування мідних денаріїв малюнок зображався однотиповим на всіх монетах: на аверсі розміщувався вензель короля, на реверсі — королівська корона. 1 гріш відповідав 41 (копі), або 41 галицькому мідному денарію. 1 гріш прирівнювався до половини празького гроша[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дорофєєва Н. В. «З історії грошей України». Стор. 12
  2. Денарій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  3. Котляр М. Галицька Русь в другiй половинi XIV — першiй чвертi XV ст. Київ, 1968.
  4. Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000.
  5. Денарій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  6. Котляр М. Галицька Русь в другiй половинi XIV — першiй чвертi XV ст. Київ, 1968.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000(пол.).
  • Paszkiewicz B. Grosz ruski // Грошовий обiг i банкiвська справа в Українi: минуле та сучаснiсть. Львiв, 2005.
  • Котляр М. Грошовий обіг на Україні в епоху феодалізму. — К., 1971. -
  • Котляр М. Монети Київської Русі // Вісник НБУ. — 1995. — № 4. -С 57 - 61.
  • Котляр М. Шукачі та дослідники скарбів. — К., 1971.
  • Крижанiвський А. До питання генези руських монет Казимира III // А се его сребро. Збiрник праць на пошану чл.-кор. НАН України М. Котляра. Київ, 2002.
  • Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Sieciecha. WN, 1964, VIII; Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Mieszka I i Boleslawa Chrobrego. WN, 1965, IX, “Stosowanie teorii estymacji statystycznej w badaniach numizmatycznych”. WN, 1968, XII.(пол.)

Джерела[ред.ред. код]