Рашевський Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рашевський Іван Григорович
Rashevski.jpg
Дата народження 27 січня 1849(1849-01-27)
Місце народження Чугуїв, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті 21 липня 1921(1921-07-21) (72 роки)
Місце смерті Чернігів, УРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukranian State.svg УНР УРСР
Жанр живопис, скульптура
Навчання Київський університет святого Володимира, Петербурзька академія мистецтв
Твори «По Десні» (1889), «Десна», «Ставок у саду» (1892); «Портретна скульптура музиканта Длуського» (1889) та інші.

Іва́н Григо́рович Раше́вський (* 27 січня 1849, Чугуїв Зміївського повіту Харківської губернії, Російська імперія — † 21 липня 1921, Чернігів, УСРР) — український художник, скульптор, критик, колекціонер і музикознавець[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 27 січня 1849 року у м. Чугуїв на Харківщині. Оскільки родина Рашевських мала маєток в селі Осняки на Чернігівщині, більша частина життя художника була пов'язана саме з цим краєм.

У 1873 році, закінчивши юридичний факультет Київського університету Св. Володимира, поїхав до Санкт-Петербурга, де вступив до Академії мистецтв вільним слухачем. Вчителем з фаху був художник-пейзажист та академік Л. Ф. Лагоріо; тоді ж Рашевський відвідує Париж. 1875 року полишає Академію та повертається до Чернігова.

У 18761879 роках — член Чернігівської земської управи, також працює мировим суддею. Брав активну участь у численних виставках у Києві, Санкт-Петербурзі, Чернігові. Займався колекціонуванням. Його збірка включала, поміж інших, полотна І. Рєпіна, В. Сурикова, М. Жука, а також посуд та вишивку. У 1908 році Рашевський вирушив на відпочинок за кордон, а свій маршрут від Чорного моря до Греції відобразив у картинах, створених під час подорожі: «Босфор» (1908), «В’язниця Сократа» (1908) та інші.

У 1912 році стає зберігачем, згодом — директором Чернігівського музею українських старожитностей В. В. Тарновського.

Останні роки життя присвятив праці над затвердженим проектом пам'ятника Т. Г. Шевченку у Чернігові.

Будинок у Чернігові за адресою проспект Миру, 116, де жив Іван Григорович Рашевський

У розгалудженого роду Рашевських було кілька будинків у Чернігові. Найбільш красивим з них був будинок в урочищі Рашевщина — через напрочуд вдалу архітектуру, художнє оформлення та дбайливо розбитий сад садиба отримала назву «Чернігівська Швейцарійка». Дореволюційний покажчик з рекомендаціями про огляд пам'яток Чернігова виносив садибу Рашевських як одну з обов'язкових до першочергового огляду при відвідинах міста. Здогадно, над проектом будинку працював сам І. Г. Рашевський.

Помер в ніч з 20 на 21 липня 1921 року, був похований на цвинтарі Вознесенської церкви[2] (могила втрачена).

Некролог про смерть І. Г. Рашевського (орфографія оригіналу):

«Губполитпросвет извещает, что в ночь с 20-е на 21-е июля с/г скончался художник, завед. 1-м Советским Украинским музеем РАШЕВСКИЙ Иван Григорьевич. Погребение 22-го июля в 8 ½ час вечера на погосте Вознесенской церкви»

Творчий доробок[ред.ред. код]

І. Г. Рашевський. Портрет поета Миколи Вербицького-Антіоха

Загалом у поданому Українською академією образотворчих мистецтв каталозі творів Івана Григоровича Рашевського зазначено понад 170 позицій[3]. Під час Німецько-радянської війни багато творів І. Г. Рашевського було втрачено, наразі відомо про близько 40 робіт, які зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, а також у чернігівських музеях та приватних колекціях.

Відомі полотна Рашевського: «По Десні» (1889), «Десна», «До іспиту», «Ставок у саду» (1892), «В селянській хаті», «На Спаса» (1900); скульптури — «Портретна скульптура музиканта Длуського» (1889), «Поприщин» (1892), проекти пам'ятника Т. Шевченку (1921).

Пам'ять[ред.ред. код]

  • Від 1990 року істориками виносились пропозиції про реставрацію та відновлення будинку Рашевського за адресою просп. Миру, 116 задля створення у його приміщенні музею «І. Рашевський та Рашевські» й молодіжного культурологічного клубу-кафе «У Рашевського». Незважаючи на неодноразові звернення до експертних комісій та наявність висновків про унікальність споруди як історичної та архітектурної пам'ятки (з 21 листопада 1975 року входить до охоронної зони меморіалу «Рашевщина»; з 1979 року визнана пам'яткою), 2003 року будинок Рашевського фактично перестав існувати[3].
  • Про особу І. Г. Рашевського нагадує урочище Рашевщина, на території якого розташовується садиба з руїнами будинку художника.
  • У 2016 році іменем Івана Рашевського названо вулицю у Чернігові[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рашевський Іван Григорович // Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Цей факт встановлено завдяки повідомленню наукового співробітника Чернігівського історичного музею Є. М. Шпілевського, який знайшов некролог про І. Г. Рашевського у чернігівській газеті «Известия» за 1922 р.
  3. а б Карнабіда А. А. Іван Рашевський — про що свідчать документи / А. А. Карнабіда // Гарт. — № 40. — 23 вересня 2003. — С. 14
  4. Про перейменування вулиць та провулків міста. www.chernigiv-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-15. 

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мистецтво Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.