Рибников Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рибников Микола Миколайович
рос. Рыбников Николай Николаевич
Микола Рибников, 1950—1960 рр.
Микола Рибников, 1950—1960 рр.
Микола Рибников, 1950—1960 рр.
Народився13 грудня 1930(1930-12-13)
Борисоглєбськ, Воронезька область, РРФСР, СРСР
Помер22 жовтня 1990(1990-10-22) (59 років)
Москва, РРФСР, СРСР
  • інфаркт міокарда
  • ПохованняТроєкуровське кладовище
    НаціональністьРосіянин
    ГромадянствоСРСР СРСР
    ДіяльністьАктор
    Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1953)
    Роки діяльності19511990
    ПартіяКПРС
    ДружинаЛаріонова Алла Дмитрівна (19571990)
    ДітиРибникова Арина Миколаївна (19612004)
    Провідні ролі«Саша Савченко» у к/ф «Весна на Зарічній вулиці» (1956)
    «Микола Пасічник» у к/ф «Висота» (1957)
    «Паша Гусаров» у к/ф «Дівчина без адреси» (1957)
    «Ілля Ковригін» у к/ф «Дівчата» (1961)
    IMDbID 0006489
    Нагороди та премії
    Заслужений артист РРФСР — 1964 Народний артист РРФСР— 1964

    CMNS: Рибников Микола Миколайович у Вікісховищі

    Мико́ла Микола́йович Ри́бников (рос. Никола́й Никола́евич Ры́бников; 13 грудня 1930, Борисоглєбськ, Воронезька область, Російська РФСР — 22 жовтня 1990, Москва, Російська РФСР) — радянський актор. Заслужений артист РРФСР (1964), Народний артист РРФСР (1981).

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Виріс у Сталінграді, де закінчив залізничну школу. Навчався у школі № 5 (колишній чоловічій гімназії). Тут, на підмостках шкільної сцени, й помічено ознаки його акторської обдарованості. Був актором допоміжного складу Сталінградського драматичного театру. Навчався у Сталінградському медичному інституті. Рано залишився без матері. У 1944 році виїхав до Сталінграду його батько, син перебрався до нього. Деякий час вони жили разом, але батько незабаром помер.

    У 1948 році вступив до московського Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який закінчив у 1953 році. Московський зоряний період Рибникова, його одруження з актрисою, красунею Аллою Ларіоновою, їхню взаємну любов і коло спілкування на рівні світових зірок досить повно описано в безлічі столичних видань. Під час навчання дар майстерно наслідувати відомих людей і тяга до розіграшів одного разу мало не обійшлися Рибникову дорого — про цю історію розповів згодом у своєму фільмі «Яка чудова гра» (1995) Петро Тодоровський.

    З 1953 року — актор Театру-студії кіноактора. Дебют у кіно пройшов майже непоміченим, це фільм «Команда з нашої вулиці», роль Дроздова. По-справжньому його акторський талант розкрився в режисерів Олександра Алова та Володимира Наумова в картині «Тривожна молодість» і у М. Швейцера в «Чужій рідні».

    Справжня всесоюзна слава прийшла до артиста після стрічок «Весна на Зарічній вулиці» (1956), котру поставили Ф. Миронер і М. Хуцієв, і «Висота» (1957) режисера Олександра Зархі. У 1958 році Микола Рибников зафільмувався в картині Е. Рязанова «Дівчина без адреси» — хоча публіка гаряче прийняла фільм — він зайняв друге місце в прокаті, — критика (як і сам режисер) визнала його не дуже вдалим. Утім, у 1961 році актор погодився фільмуватися в комедії, коли режисер Юрій Чулюкін запросив його на головну роль лісоруба Іллі Ковригіна у фільмі «Дівчата». Ця картина мала величезний глядацький успіх і до цього дня залишається в числі найкращих комедій радянського кіно. Надалі Миколу Рибникова багато фільмували, на його ліку такі фільми, як «Їм підкоряється небо», «Війна і мир» (де він виконав роль Дениса Давидова), «Звільнення», «Хокеїсти». Великий успіх випав на долю картини «Сьоме небо» (1972), в якій Микола Рибников знявся зі своєю дружиною Аллою Ларіоновою.

    Наприкінці 70-х і в 80-х роках актора запрошували фільмуватися чимраз рідше і здебільшого в епізодичних ролях. Найбільш запам'яталася роль Рибникова цього періоду — Кіндрат Петрович у стрічці «Вийти заміж за капітана» (1985).

    Помер від серцевого нападу. Поховано в Москві на Троєкурівському кладовищі.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1951 ф Сільський лікар рос. Сельский врач Гість на весіллі (відсутній в титрах)
    1953 ф Команда з нашої вулиці рос. Команда с нашей улицы Дроздов
    1953 ф Таємнича знахідка рос. Таинственная находка Член екіпажу траулера «Славний»
    1954 ф Запасний гравець рос. Запасной игрок Петров, воротар
    1954 ф Тривожна молодість рос. Тревожная молодость Григоренко
    1955 ф Чужа рідня рос. Чужая родня Федір Гаврилович Соловейко
    1956 ф Дорога правди рос. Дорога правды Кореньков, директор заводу
    1956 ф Весна на Зарічній вулиці рос. Весна на Заречной улице Саша Савченко, сталевар-передовик
    1957 ф Висота рос. Высота Микола Пасічник, бригадир монтажників
    1957 ф Дівчина без адреси рос. Девушка без адреса Паша Гусаров, будівельник
    1957 ф Поруч з нами рос. Рядом с нами Чумов
    1958 ф Кочубей рос. Кочубей Кочубей
    1958 ф Відьма рос. Ведьма Листоноша
    1959 ф Чумацький шлях рос. Млечный путь Гліб Іванович, вчитель
    1960 ф Нормандія — Неман рос. Нормандия — Неман Тарасенко, капітан
    1960 ф Тричі воскреслий рос. Трижды воскресший Микола Шмельов, перший комісар «Орлятка» (відсутній в титрах)
    1961 ф Два життя рос. Две жизни Семен Востріков
    1961 ф Дівчата рос. Девчата Ілля Ковригін, бригадир лісорубів, передовик виробництва
    1963 ф Їм підкоряється небо рос. Им покоряется небо Олексій Степанович Колчин, льотчик-випробувач
    1964 ф Хокеїсти рос. Хоккеисты Василь Лашков, тренер «Ракети»
    1966 ф Дядечків сон рос. Дядюшкин сон Павло Олександрович Миршавців, наречений Зіни, далекий родич князя
    1967 ф Розбудіть Мухіна! рос. Разбудите Мухина! Бенкендорф, шеф жандармів / Тит Валерій / інквізитор
    1968 ф Війна і мир рос. Война и мир Денис Давидов
    1968 ф Довгий день Кольки Павлюкова рос. Длинный день Кольки Павлюкова Василь Красильников
    1968 ф Напрямок — Берлін рос. Направление — Берлин Всеволод Іванович Поляк, капітан
    1968 ф Визволення рос. Освобождение Михайло Федорович Панов, генерал-майор, командир 1-го гвардійського танкового корпусу
    1968 ф Люди, як річки рос. Люди, как реки Григорій
    1969 ф Старий знайомий рос. Старый знакомый Анохін Сергій Сергійович, доктор ф.-м. наук, він же — Фантабарас, губернатор неіснуючого острівної держави
    1971 ф Сьоме небо рос. Седьмое небо Іван Сергійович Мазаєв, шахтопрохідник
    1972 ф Коло рос. Круг Віктор Степанович Васильців, комерційний директор хімфармзаводу
    1972 ф Мармуровий будинок рос. Мраморный дом Мамочко
    1974 ф Бо люблю рос. Потому что люблю Роман Гнатович Білий, полковник
    1975 ф Сім'я Іванових рос. Семья Ивановых Іван Іванович Іванов, сталевар
    1976 ф Розвага для старичків рос. Развлечение для старичков Непийвода, акордеоніст
    1977 ф Друга спроба Віктора Крохіна рос. Вторая попытка Виктора Крохина Федір Іванович, вітчим Віктора
    1977 ф Є ідея! рос. Есть идея! Григорій Олександрович Потьомкін, князь
    1978 ф Коли йдеш – іди рос. Уходя — уходи Семен Семенович, головний бухгалтер овочевої бази
    1979 ф Друга весна рос. Вторая весна Федір Фролов, воєнком
    1979 ф Останнє полювання рос. Последняя охота Безіменний персонаж
    1979 ф Бабусі надвоє сказали... рос. Бабушки надвое сказали… Інспектор ДАІ
    1981 ф Я — Хортиця рос. Я — Хортица Філімонов, генерал-майор
    1981 ф Будь здоровий, дорогий! рос. Будь здоров, дорогой! Микола Федорович Єрофєєв
    1982 ф Без року тиждень рос. Без году неделя Іван Олексійович Міщенко, заступник начальника річкового управління
    1985 ф Вийти заміж за капітана рос. Выйти замуж за капитана Кіндрат Петрович, сусід Олени
    1987 ф Нічний екіпаж рос. Ночной экипаж Нікітін, таксист
    1990 ф Заборонена зона рос. Запретная зона Олександр Степанович Іванцов, голова обласної надзвичайної комісії
    1988 ф Молода людина з хорошої сім'ї рос. Молодой человек из хорошей семьи Гордей
    1989 ф Приватний детектив, або Операція «Кооперація» рос. Частный детектив, или Операция «Кооперация» Кандидат на виборах
    1990 ф Вийди! рос. Изыди! Никифор, шинкар

    Сім'я

    [ред. | ред. код]
    Микола Рибников
    • Батько — Микола Миколайович.
    • Мати — Клавдія Олександрівна.
    • Дружина — актриса Алла Ларіонова. Одружилися 2 січня 1957.
      • Дочка Олена (удочерена, вона дочка актора І. Ф. Переверзєва, з яким Алла жила у фактичному шлюбі до весілля з Рибниковим). Микола Рибников удочерив дівчинку і все життя вважав за рідну доньку. Олена тепер на пенсії, до цього — працювала монтажером на ТБ.
      • Дочка Арина — (нар. 19 червня 1961). Хворіла на алкоголізм. (Померла 17 червня 2004).

    Онуків немає.

    Джерела

    [ред. | ред. код]