Рибников Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рибников Микола Миколайович
рос. Рыбников Николай Николаевич
Микола Рибников, 1950-1960 рр.
Микола Рибников, 1950-1960 рр.
Народився 13 грудня 1930(1930-12-13)
Борисоглібськ, Воронезька область, РРФСР, СРСР
Помер 22 жовтня 1990(1990-10-22) (59 років)
Москва, РРФСР, СРСР
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання
    Національність Росіянин
    Громадянство СРСР СРСР
    Діяльність Актор
    Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1953)
    Роки діяльності 19511990
    Дружина Ларіонова Алла Дмитрівна (19571990)
    Діти Рибникова Арина Миколаївна (19612004)
    Провідні ролі «Саша Савченко» у к/ф «Весна на Зарічній вулиці» (1956)
    «Микола Пасічник» у к/ф «Висота» (1957)
    «Паша Гусаров» у к/ф «Дівчина без адреси» (1957)
    «Ілля Ковригін» у к/ф «Дівчата» (1961)
    IMDb ID 0006489
    Нагороди та премії
    Заслужений артист РРФСР — 1964 Народний артист РРФСР— 1964

    Рибников Микола Миколайович у Вікісховищі?

    Мико́ла Микола́йович Ри́бников (рос. Никола́й Никола́евич Ры́бников; 13 грудня 1930, Борисоглібськ, Воронезька область, Російська РФСР22 жовтня 1990, Москва, Російська РФСР) — радянський актор. Заслужений артист РРФСР (1964), Народний артист РРФСР (1981).

    Біографія[ред. | ред. код]

    Виріс у Сталінграді, де закінчив залізничну школу. Навчався у школі № 5 (колишній чоловічій гімназії). Тут, на підмостках шкільної сцени, й помічено ознаки його акторської обдарованості. Був актором допоміжного складу Сталінградського драматичного театру. Навчався у Сталінградському медичному інституті. Рано залишився без матері. У 1944 році виїхав до Сталінграду його батько, син перебрався до нього. Деякий час вони жили разом, але батько незабаром помер.

    У 1948 році вступив до московського Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який закінчив у 1953 році. Московський зоряний період Рибникова, його одруження з актрисою, красунею Аллою Ларіоновою, їхню взаємну любов і коло спілкування на рівні світових зірок досить повно описано в безлічі столичних видань. Під час навчання дар майстерно наслідувати відомих людей і тяга до розіграшів одного разу мало не обійшлися Рибникову дорого — про цю історію розповів згодом у своєму фільмі «Яка чудова гра» (1995) Петро Тодоровський.

    З 1953 року — актор Театру-студії кіноактора. Дебют у кіно пройшов майже непоміченим, це фільм «Команда з нашої вулиці», роль Дроздова. По-справжньому його акторський талант розкрився в режисерів Олександра Алова та Володимира Наумова в картині «Тривожна молодість» і у М. Швейцера в «Чужій рідні».

    Справжня всесоюзна слава прийшла до артиста після стрічок «Весна на Зарічній вулиці» (1956), котру поставили Ф. Миронер і М. Хуцієв, і «Висота» (1957) режисера Олександра Зархі. У 1958 році Микола Рибников зафільмувався в картині Е. Рязанова «Дівчина без адреси» — хоча публіка гаряче прийняла фільм — він зайняв друге місце в прокаті, — критика (як і сам режисер) визнала його не дуже вдалим. Утім, у 1961 році актор погодився фільмуватися в комедії, коли режисер Юрій Чулюкин запросив його на головну роль лісоруба Іллі Ковригіна у фільмі «Дівчата». Ця картина мала величезний глядацький успіх і до цього дня залишається в числі найкращих комедій радянського кіно. Надалі Миколу Рибникова багато фільмували, на його ліку такі фільми, як «Їм підкоряється небо», «Війна і мир» (де він виконав роль Дениса Давидова), «Звільнення», «Хокеїсти». Великий успіх випав на долю картини «Сьоме небо» (1972), в якій Микола Рибников знявся зі своєю дружиною Аллою Ларіоновою.

    Наприкінці 70-х і в 80-х роках актора запрошували фільмуватися чимраз рідше і здебільшого в епізодичних ролях. Найбільш запам'яталася роль Рибникова цього періоду — Кіндрат Петрович у стрічці «Вийти заміж за капітана» (1985).

    Помер від серцевого нападу. Поховано в Москві на Троєкурівському кладовищі.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1951 ф Сільський лікар[ru] рос. Сельский врач' Гість на весіллі (відсутній в титрах)
    1953 ф Команда з нашої вулиці рос. Команда с нашей улицы' Дроздов
    1953 ф Таємнича знахідка[ru] рос. Таинственная находка' Член екіпажу траулера «Славний»
    1954 ф Запасний гравець[ru] рос. Запасной игрок' Петров, воротар
    1954 ф Тривожна молодість рос. Тревожная молодость' Григоренко
    1955 ф Чужа рідня рос. Чужая родня' Федір Гаврилович Соловейко
    1956 ф Дорога правди рос. Дорога правды' Кореньков, директор заводу
    1956 ф Весна на Зарічній вулиці рос. Весна на Заречной улице' Саша Савченко, сталевар-передовик
    1957 ф Висота рос. Высота' Микола Пасічник, бригадир монтажників
    1957 ф Дівчина без адреси рос. Девушка без адреса' Паша Гусаров, будівельник
    1957 ф Поруч з нами[ru] рос. Рядом с нами' Чумов
    1958 ф Кочубей[ru] рос. Кочубей' Кочубей
    1958 ф Відьма[ru] рос. Ведьма' Листоноша
    1959 ф Чумацький шлях рос. Млечный путь' Гліб Іванович, вчитель
    1960 ф Нормандія — Неман рос. Нормандия — Неман' Тарасенко, капітан
    1960 ф Тричі воскреслий рос. Трижды воскресший' Микола Шмельов, перший комісар «Орлятка» (відсутній в титрах)
    1961 ф Загибель імперії рос. Гибель империи' Злочинець
    1961 ф Два життя[ru] рос. Две жизни' Семен Востріков
    1961 ф Дівчата рос. Девчата' Ілля Ковригін, бригадир лісорубів, передовик виробництва
    1963 ф Їм підкоряється небо[ru] рос. Им покоряется небо' Олексій Степанович Колчин, льотчик-випробувач
    1964 ф Хокеїсти[en] рос. Хоккеисты' Василь Лашков, тренер «Ракети»
    1966 ф Дядечків сон[ru] рос. Дядюшкин сон' Павло Олександрович Миршавців, наречений Зіни, далекий родич князя
    1967 ф Розбудіть Мухіна![ru] рос. Разбудите Мухина!' Бенкендорф, шеф жандармів / Тит Валерій / інквізитор
    1968 ф Війна і мир рос. Война и мир' Денис Давидов
    1968 ф Довгий день Кольки Павлюкова рос. Длинный день Кольки Павлюкова' Василь Красильников
    1968 ф Напрямок - Берлін рос. Направление — Берлин' Всеволод Іванович Поляк, капітан
    1968 ф Звільнення[en] рос. Освобождение' Михайло Федорович Панов, генерал-майор, командир 1-го гвардійського танкового корпусу
    1968 ф Люди, як річки рос. Люди, как реки' Григорій
    1969 ф Старий знайомий[ru] рос. Старый знакомый' Анохін Сергій Сергійович, доктор ф.-м. наук, він же — Фантабарас, губернатор неіснуючого острівної держави
    1971 ф Сьоме небо рос. Седьмое небо' Іван Сергійович Мазаєв, шахтопрохідник
    1972 ф Коло рос. Круг' Віктор Степанович Васильців, комерційний директор хімфармзаводу
    1972 ф Мармуровий будинок[ru] рос. Мраморный дом' Мамочко
    1974 ф Бо люблю рос. Потому что люблю' Роман Гнатович Білий, полковник
    1975 ф Сім'я Іванових рос. Семья Ивановых' Іван Іванович Іванов, сталевар
    1976 ф Розвага для старичків[ru] рос. Развлечение для старичков' Непийвода, акордеоніст
    1977 ф Друга спроба Віктора Крохіна рос. Вторая попытка Виктора Крохина' Федір Іванович, вітчим Віктора
    1977 ф Є ідея! рос. Есть идея!' Григорій Олександрович Потьомкін, князь
    1978 ф Коли йдеш – іди рос. Уходя — уходи' Семен Семенович, директор овочевої бази
    1979 ф Друга весна рос. Вторая весна' Федір Фролов, воєнком
    1979 ф Останнє полювання рос. Последняя охота' Безіменний персонаж
    1979 ф Бабусі надвоє сказали... рос. Бабушки надвое сказали…' Інспектор ДАІ
    1981 ф Я — Хортиця рос. Я — Хортица' Філімонов, генерал-майор
    1981 ф Будь здоровий, дорогий! рос. Будь здоров, дорогой!' Микола Федорович Єрофєєв
    1982 ф Без року тиждень рос. Без году неделя' Іван Олексійович Міщенко, заступник начальника річкового управління
    1985 ф Вийти заміж за капітана рос. Выйти замуж за капитана' Кіндрат Петрович, сусід Олени
    1987 ф Нічний екіпаж рос. Ночной экипаж' Нікітін, таксист
    1990 ф Заборонена зона рос. Запретная зона' Олександр Степанович Іванцов, голова обласної надзвичайної комісії
    1988 ф Молода людина з хорошої сім'ї рос. Молодой человек из хорошей семьи' Гордей
    1989 ф Приватний детектив, або Операція «Кооперація» рос. Частный детектив, или Операция «Кооперация»' Кандидат на виборах
    1990 ф Вийди![ru] рос. Изыди!' Никифор, шинкар

    Сім'я[ред. | ред. код]

    Микола Рибников
    • Батько — Микола Миколайович.
    • Мати — Клавдія Олександрівна.
    • Дружина — актриса Алла Ларіонова. Одружилися 2 січня 1957.
      • Дочка Олена (удочерена, вона дочка актора І.Ф. Переверзєва, з яким Алла жила у фактичному шлюбі до весілля з Рибниковим). Микола Рибников удочерив дівчинку і все життя вважав за рідну доньку. Олена тепер на пенсії, до цього — працювала монтажером на ТБ.
      • Дочка Арина — (нар. 19 червня 1961). Страждала на алкоголізм. (Померла 17 червня 2004).

    Онуків немає.

    Джерела[ред. | ред. код]