Мокротин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мокротин
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Мокротинська сільська рада
Код КОАТУУ 4622785901
Основні дані
Засноване 1398
Населення 812 осіб
Площа 4,07 км²
Густота населення 199,51 осіб/км²
Поштовий індекс 80355[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°00′47″ пн. ш. 23°53′54″ сх. д. / 50.01306° пн. ш. 23.89833° сх. д. / 50.01306; 23.89833Координати: 50°00′47″ пн. ш. 23°53′54″ сх. д. / 50.01306° пн. ш. 23.89833° сх. д. / 50.01306; 23.89833
Місцева влада
Карта
Мокротин. Карта розташування: Україна
Мокротин
Мокротин
Мокротин. Карта розташування: Львівська область
Мокротин
Мокротин

Мокротин у Вікісховищі?

Мокро́тин — село у Жовківському районі Львівської області. Належить до Мокротинської сільської ради. Село Мокротин вперше згадується в історичних документах за 1398 рік. Навколо села є мокрі, заболочені місця, звідси, вважають, і походить його назва.

Історія[ред. | ред. код]

Мокротин (пол. Mokrotyn, Mokrocin, Mokroczyn) — село, належало до Жовківського повіту, 5 км на пд.-зах. від Жовкви. На зах. лежать Поляни, на пн. лежать Нова Скварява та Стара Скварява, на сх. Мацошин та Візенберг (нім. Wiesenberg), на пд. Зарудці (Львівський повіт). Води з переважної частини території села забирає річка Свиня, яка пливе вздовж північного кордону села з заходу на схід. З пд.-сх. частини села пливе декілька малих потічків на пд.-сх. і впадають до річки Куликівки. По середині території села лежить сільська забудова, на пн.-сх. від неї присілок Тернів (пол. Tarnów, Tarnawa), а на пн. німецька колонія Мокротин нім. Deutsch Mokrotyn. У західній частині лежать частини села Городиська і Удрики. В пд. частині території села підноситься найвище узгір'я, висотою до 355 м.

В 1880 році було 1344 жителі в гміні, 19 на території двору та 157 в німецькій колонії (більшість греко-католицького обряду, за винятком 180 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в Жовкві. Парафія греко-католицька була в селі (Жовківський деканат, Перемиська дієцезія). До парафії належали Поляни і Майдан. В селі була філіальна школа. Давніше тут була стара дерев'яна церква Св. Кузьми і Дем'яна, розміщена в гарному місці на узгір'ї. Так як була дуже стара, вирішено було збудувати на її місці нову. В 1874 році, коли вже було практично закінчено побудову нової церкви, пожежа знищила 30 квітня 1874 року нову і разом з нею стару церкву, яка все ще стояла поруч. Пізніше збудовано малу капличку, в якій правилась Служба Божа. Тут також була мурована римо-католицька капличка.

За часів Речі Посполитої належало село до королівської власності, до Мервицької держави, у Львівській землі. В люстрації з 1662 року (Рук. Осолінеум № 2834, стр. 102) можна прочитати: «Це село на 7 ланах здавна посаджене. Підданих перед війною було 50. Тепер підданих, які на півчетвертях сидять 28… Млинів є 2 на річці Свинею названій, кожен з них дає в рік по 40 злотих, з корчмою разом 80 злотих… Руда або Гута в цьому селі була, в якій залізо плавили. Доходи з неї бували такі, що кожного тижня власнику давали по 12 снопів заліза, кожен сніп по 3 злотих. Тепер ця Руда власником Крехова ясновельможним паном Сапігою, знищена і спалена, користі з неї ніякої немає…». Близько 1790 року поселено тут німецьких колоністів з Надрейнського палатинату і закладено колонію «Deutsch Mokrotyn». Колоністи насадили в Мокротині багато ревеню (Rheum palmatum L.), однак уряд заборонив його вирощування. В межах Мокротина, на ниві «Могили», були колись численні могили, тепер практично повністю заорані.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування Майже вся територія села Мокротин лежить на височині Розточчя, що є складовою частиною Поділля. Природний район або регіон Розточчя тягнеться від Львова до Рави-Руської, і далі в Польщу, та поділяється на декілька підрайонів. Мокротин повністю входить в підрайон Львівське Розточчя, що є найпівденнішим, найвищим і найбільш розчленованим на височині. На крайньому сході, в урочищі Середнє, в межі села входить невеликою «затокою» рівнина Мале Полісся, а точніше її підрайон — Пасмове Побужжя. Він є нетиповим для Малого Полісся, оскільки складається з шести пасом, що паралельно тягнуться один до одного з заходу на схід і чітко виражені в рельєфі, у порівнянні з цілою рівниною, яка практично вся є плоскою. Біля Мокротина розпочинається друге з півночі, Куликівське пасмо, довжиною близько 40 км, що закінчується на території Буського району.

По північній межі села протікає р. Свиня (одна з найбільших в Жовківському районі), що бере початок в с. Нова Скварява та впадає в р. Рату, біля с. Волиця Сокальського району. Недалеко від Копанки починається р. Думниця, що протікаючи через Куликів вже на території Буського району впадає в річку Полтву.

Географічні координати центру села Мокротин (базовою точкою для їх розрахунків стала будівля церкви Косми і Дам'яна), становлять — 23° 57’ 05’’ східної довготи; 50° 00’ 57’’ північної широти.

Рельєф та геологія. (незакінчений) Територія села Мокротин майже повністю знаходиться в межах природного підрайону — Львівське Розточчя. Сам підрайон в свою чергу поділяється на декілька природних мікрорайонів. Більша частина села лежить в природному мікрорайоні Мокротинська улоговина, що є досить низькою і плоскою в порівнянні з іншими складовими Розточчя. Абсолютні висоти тут не перевищують 290—300 м, а відносні — 25-30 м. Улоговина являє собою зниження, зайняте головно долинами р. Свині та її правих приток, розділеними лесовими мініпасмами, що на подобі пасом Побужжя відходять від краю Розточчя в східному і північно-східному напрямках. Висота пасом невелика, здебільшого 20-40 м над рівнем долини р. Свині. Ширина цих піднять змінюється від 350 до 750 м, довжина — від 1 до 3,5 км. Складені пасма лесовими породами потужністю до 25 м. На таких мініпасмах розташовані села Тернів і Відродження, вулиці Хоробрівка, Свинна, Лозинка, частина Кута. По західних і південних окраїнах села простягається другий мікрорайон Львівського Розточчя — Скварявське підняття

Найвищою точкою в межах села є гора, що на радянських топографічних картах носить назву «Чорна». Її абсолютна висота 355,0 м. Знаходиться вона на високому пасмі, що розпочинається біля сільської церкви і простягається на схід до села Мервичі.

Найнижча точка має абсолютну висоту — 241,7 м. Розташована вона в руслі річки Свиня, на північному сході Відродження (Мокротин-Колонія) при виході її за межі території Мокротина. Таким чином різниця висот в межах села становить 113,3 м.

Складовими частинами села є вулиці Хоробрівка, Кут і Лозинка. Окремо виділяють присілки Журі, що лежать на захід від села; Тернів і Свинна — на північ; Відродження (Мокротин-Колонія) — на сході; Копанка — на півдні. Тернів завжди виступав як окреме поселення. В кінці XVIII ст. на північний схід від Мокоротина виникло німецьке поселення Дойч-Мокротин або Мокротин-Колонія. На межі XIX і ХХ ст. почали розрізняти ще такі присілки: Журі, Скіри, Копанка, Підбучки, Стриги, Кичері, Городиска, Городжена, Діброва. В середині ХХ ст. на радянських картах виділяють такі присілки села: Журі-Скіри (Журі), Копанка, Завадки (Свинна), Відродження (Мокротин-Колонія).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.