Роговець Геннадій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Володимирович Роговець
Народився 11 серпня 1960(1960-08-11) (63 роки)
Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність дипломат
Alma mater Факультет романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd (1982) і Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України (2000)
Знання мов українська, португальська, іспанська, італійська, англійська і російська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Роговець.

Геннадій Володимирович Роговець (11 серпня 1960, Донецька область) — український дипломат. Тимчасовий повірений у справах України в Анголі (2016—2020).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 серпня 1960 року на Донеччині. У 1982 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет романо-германської філології (перекладач іспанської та англійської мов); у 2000 році Дипломатичну академію України при МЗС України, магістр зовнішньої політики. Володіє українською, португальською, іспанською, італійською, англійською, російською мовами.

У 1992—1995 рр. — третій секретар Управління Європи та Америки, відділ країн Західної Європи

У 1995—1998 рр. — другий секретар Посольства України в Італії

У 1998—1998 рр. — перший секретар Другого територіального управління, відділ країн Західної Європи

У 1998—2000 рр. — слухач Дипломатичної академії України при МЗС України

У 2000—2002 рр. — перший секретар Посольства України в Італії

У 2002—2005 рр. — перший секретар Посольства України в Португалії

У 2005—2006 рр. — радник Другого територіального департаменту МЗС України, відділ країн Латинської Америки та Карибського басейну.

У 2006—2010 рр. — радник Посольства України в Бразилії

З 09.2006 по 06.2007 рр. — тимчасовий повірений у справах України в Бразилії

У 2010—2011 рр. — начальник відділу країн Центральної Америки і Карибського басейну Другого територіального департаменту МЗС України

У 2011—2012 рр. — начальник відділу країн Центральної Америки, Карибського басейну та Південної Америки Другого ТД МЗС України

У 2012—2016 рр. — консул-керівник Консульства України в місті Порту[1][2].

У 2016—2020 рр. — радник Посольства України в Республіці Ангола[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Візит консула-керівника до м.Браганса
  2. ↑ Росія не дотримується двосторонніх договорів (мовою оригіналу)
  3. ↑ Посольство України в Республіці Ангола. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова (-) • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роговець_Геннадій_Володимирович&oldid=41457342