Розпрягайте, хлопці, коні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Розпрягайте, хлопці, коні»
Пісня Думка, Ансамбль пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Кубанський козачий хор, Воплі Відоплясова, Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди, Явір (гурт), The Ukrainians і Акорд (квартет)
Випущено 1935
Жанр народна пісня
Мова українська мова

Розпрягайте, хлопці, коні  — українська народна пісня. Пісня відома у записах фольклористів починаючи з 19-го століття[1]. В СРСР пісня стала широко відомою після виходу 1939 року на екрани фільму «Трактористи».

Історія[ред. | ред. код]

У 20-му столітті пісню записав і обробив фольклорист, хоровий диригент Дмитро Балацький[2]. 1935 року вона була видана на грамплатівці у виконанні Державної заслуженої хорової капели "Думка" під керівництвом Нестора Городовенка[3]. 1935 року у виконанні Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю Червоної армії під керівництвом О. В. Александрова[4].

На думку українського фольклориста Леоніда Кауфмана[b 1] народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» була написана Дмитром Балацьким у 1918 році[5]. Цю версію спростовував Андрій Кінько[b 2], доводячи, що пісня була відома в записах фольклористів ще у 19 столітті[1]. Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки» наводить припущення дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький[6][7].

З часом твір зазнав перекладу для військових оркестрів РСЧА, як то «Український марш» Чернецького, та ЗСУ. У 1970-ті роки став широковідомим варіант пісні у виконанні Кубанського козачого хору з приспівом «Маруся раз, два, три калина»[8].

Похідні твори[ред. | ред. код]

З початком Першої світової війни В. О. Гіляровський написав текст «Марш Сибирского полка» (1915) на мелодію пісні «Розпрягайте, хлопці, коні». Пізніше та сама мелодія була використана в російській пісні часів громадянської війни «По долинам и по взгорьям»[en][9].

Текст[ред. | ред. код]

Розпрягайте, хлопці, коні,
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений
В сад криниченьку копать.

Копав, копав криниченьку
У вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька
Рано вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.

Просив, просив відерочко -
Вона йому не дала,
Дарив, дарив їй колечко -
Вона його не взяла.

«Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
І з другою говорив».

«Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кінько А. Хто автор цієї пісні? // «Молодь України», 1966, № 152
  2. Балацький Д. Розпрягайте, хлопці, коні. Укр. нар. пісня (двоголос, хор). Запис Д. Балацького // Х., Мистецтво, 1936, 4
  3. Хорова капела "Думка" - Распрягайте, хлопці, коні / Закувала та сива зозуля. 
  4. В770ВА 3669 В Розпрягайте, хлопці, коні Укр. нар. песня Краснознам. ансамбль Красноарм. песни и пляски СССР под. упр. Нар. арт. СССР А. В. Александрова грк 505. 
  5. Кауфман Л. С. Пісня знаходить автора. — К., 1966
  6. Яланський В. Верьовка Л. Нестор і Галина, розповідають фотокартки, Київ-Гуляйполе: «Ярмарок», 1999. 544 с. — ISBN 966-95615-0-7
  7. Марш Махна, або Пісня з історією
  8. Розпрягайте, хлопці, коні — youtube.com (2017)
  9. Межнациональные связи в советской музыкальной культуре: сборник статей / Ленинград. гос. консерватория; сост. И. М. Вызго-Иванова. — Ленинград: Музыка, 1987. — С.49

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Кауфман Леонід Сергійович (01(14).10.1907, Київ — 04.03.1973, там само) // І. М. Сікорська, 2012, Енциклопедія сучасної України
    Кауфман (Kaufmann) Леонид Сергеевич // М. Есипова (Москва) / Российские немцы. История и современность / Немцы России (энциклопедия)[ru]
  2. Кінько Андрій Мефодійович (03(16).06.1911, с. Білики — 09.08.1985, Київ) // Г. Т. Рубай, 2013, Енциклопедія сучасної України

Див. також[ред. | ред. код]