Карцев Роман Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Роман Карцев)
Перейти до: навігація, пошук
Карцев Роман Андрійович
Зображення
Народився 20 травня 1939(1939-05-20) (77 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Національність: український єврей
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності: актор
Нагороди:
Народний артист Росії
Заслужений артист РРФСР Order "For Merit to the Fatherland" IV class
IMDb: ID 0440248
Commons-logo.svg Карцев Роман Андрійович у Вікісховищі

Карцев Роман Андрійович (Кац Роман Аншелевич, нар. 20 травня 1939, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський, російський актор естради, театру і кіно єврейського походження. Заслужений артист РРФСР (1990). Народний артист Росії (1999).

Біографія[ред.ред. код]

У 1962-1969 рр. — артист Ленінградського театру мініатюр під керівництвом Аркадія Ісааковича Райкіна. Заочно закінчив акторський факультет ГІТІСу (1972).

Більше 30 років виступав у дуеті з Віктором Ільченко (Карцев і Ільченко) в жанрі естрадної репризи. У глядацької аудиторії дует придбав величезну популярність.

З 1988 року Карцев і Ільченко виступали в Московському театрі мініатюр під керівництвом М. М. Жванецького.

Після смерті свого партнера Віктора Ільченка (1992), актор виступає на естраді з моноспектаклями.

Грав в українських кінокартинах: «Операція Герцог» (1971, музичний фільм; агент), «Хвилі Чорного моря» (1975, антрепренер Дацарилла Хороброго), «Чарівний голос Джельсоміно» (1977, реж. Т. Лисиціан; шкільний вчитель), «Довга пам'ять» (1975, реж. Р. Віктюк).

Знімався в популярних кінофільмах: «Собаче серце» (1988, Швондер), «Биндюжник і Король» (1989, В. Аленіков; Лазар Боярський); «Небеса обітовані» (1991, Соломон), «Пророцтво» (1993, патріот-антикомуніст) та «Старі шкапи» (2000, Йосип Лазовський) режисера Ельдара Рязанова; «Майстер і Маргарита» (2005, Максиміліан Андрійович Поплавський, дядько Берліоза), «Посмішка Бога, або Чисто одеська історія» (2008, реж. В. Аленіков; Перельмутер), «У стилі Jazz» (2010, реж. С. Говорухін; одеський таксист) тощо.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1967 — Аркадій Райкін. Адреса: Театр (фільм-спектакль)
  • 1971 — Операція «Герцог» (короткометражний) — агент
  • 1975 — Хвилі Чорного моря — антрепренер Дацарілла Безстрашного
  • 1975 — Мініатюри. М. Жванецький (короткометражний)
  • 1976 — Важкий день — понеділок (короткометражний)
  • 1977 — Чарівний голос Джельсоміно — шкільний учитель
  • 1979 — Дюма на Кавказі — Лефер, кредитор Дюма
  • 1983 — Золота рибка (фільм-спектакль) — артист Карцев
  • 1985 — Довга пам'ять — дядя Яша
  • 1988 — Собаче серце — Швондер, голова будинкового комітету
  • 1989 — Биндюжник і король — Боярський
  • 1989 — Нечиста сила — Щербатий
  • 1991 — Як це робилося в Одесі (фільм-спектакль)
  • 1991 — Небеса обітовані — Соломон
  • 1992 — Квартира — Генріх Іванович Валенчік
  • 1992 — Ноїв Ковчег
  • 1993 — Передбачення — патріот-антикомуніст
  • 2000 — Старі шкапи — Йося, директора театру
  • 2005 — Майстер і Маргарита — Максиміліан Андрійович Поплавський
  • 2008 — Посмішка Бога, або Чисто одеська історія — Перельмутер
  • 2010 — У стилі джаз — одеський таксист

Озвучування[ред.ред. код]

  • 1979 — Олімпійський характер (анімаційний) — Філін
  • 1987 — Контакти і конфлікти (анімаційний)

Література[ред.ред. код]

  • Всемирный биографический знциклопедический словарь. М.

Посилання[ред.ред. код]