Руднєв Дмитро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руднєв Дмитро Федорович
Rudnev DF entomologist.jpg
Народився 26 травня 1902(1902-05-26)
Корсунь Київської губернії (нині Черкаської області)
Помер 20 травня 1987(1987-05-20) (84 роки)
Киів
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність ентомолог
Відомий завдяки ентомологія
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні доктор біологічних наук, професор В. П. Смілянець
Заклад Інститут захисту рослин
Відомий завдяки: вивченню комах–шкідників лісу
Звання професор

Дмитро́ Фе́дорович Ру́днєв (26 травня 1902 року — 20 травня 1987 року) — російський і український ентомолог, фахівець із комах — шкідників лісу. Професор, доктор біологічних наук. Зав. лабораторії Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Дмитро Федорович Руднєв народився у містечку Корсунь на Київщині (зараз Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Під час Громадянської війни у Росії підлітком пішов працювати ковалем у залізничних майстернях. На початку 1920-х років він став студентом Ленінградського лісового інституту (нині Санкт-Петербурзький державний лісотехнічний інститут) за спеціальністю лісівництво.

Виробничу практику він проходив на Дарницькій лісовій дослідній станції у Бортничах, поблизу Києва. Тут він здійснив своє перше наукове дослідження, предметом якого стали жуки-короїди. Працював він під керівництвом відомого фахівця з лісової ентомології З. С. Голов'янка. Закінчивши навчання (1926) Д. Руднєв працював в Інституті зоології Академії наук України. Згодом у цьому закладі він закінчив аспірантуру Інституту зоології АН УРСР, обіймав посаду старшого наукового співробітника і провадив поглиблені дослідження шкідників лісу. За сукупністю наукових публікацій йому присудили науковий ступінь кандидата біологічних наук (1935)[1]

Наступного року його успішну наукову діяльність перервав арешт. Подібно до тисяч громадян СРСР вчений став жертвою необґрунтованих політичних репресій. Приводом для звинувачень стала публікація у «нацистській Німеччині» наукової статті[2]. І хоча у ній були викладене те, що Д. Руднєв до того опублікував в СРСР, його запроторили на 8 років заслання до Магаданського краю. У засланні він працював на лісозаготівлі, після обмороження йому ампутували пальці на обох ногах, він двічі уникнув розстрілу. Навіть у цих жахливих умовах він збирав наукові дані про короїдів, а коли працював на метеостанції — і про місцеву погоду[3]

Відбувши покарання, Дмитро Федорович повернувся до Києва (1944). Учений попервах працює інженером лісозахисту Київського управління лісового господарства. З 1946 року й до виходу на пенсію (1977) його діяльність пов'язана з Інститутом ентомології і фітопатології АН УРСР. Руднєв стає старшим науковим співробітником лабораторії екології та групи патології комах, а з 1951 року очолює ентомологічні лабораторії та відділи. Він захистив докторську дисертацію (1953), став професором (1959). У 1973—1977 роках Д. Руднєв працював як старший науковий співробітник-консультант.

У травні 1987 року Дмитро Федорович Руднєв пішов із життя.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Мати Тетяна Романівна Руднєва
  • Дружина (перший шлюб) — зникла в період окупації Києва німцями (1941—1943).
  • Дружина (другий шлюб) Руфіна Іванівна Земкова
  • Сестра Ольга Федорівна, у заміжжі Дробницька (1894, Польща — 5.06.1938), жила у Києві, працювала в ботанічному саду. Була заарештована у 1936 році за листування із рідним братом, який мешкав за кордоном. Звинувачена у контрреволюційній троцькістській діяльності, 7.05.1938 засуджена до 5 років ув'язнення. Знову заарештована вже у концтаборі і там розстріляна. У червні 1989 року її реабілітували[4].

Наукова та науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Найбільше уваги Дмитро Федорович приділяв вивченню шкідників лісу, особливо жукам-короїдам і великому дубовому вусачеві.

До вивчення соснових короїдів Д. Руднєва залучили ще під час студентської практики у Бортничах (див. вище). Наукові матеріали, зібрані у його магаданському засланні, виявили видовий склад короїдів у невивченому до того регіоні і зв'язок їх екології з тамтешніми суворими кліматичними умовами.

Наприкінці 1920-х років він досліджував великого дубового вусача у Чорному лісі на Кіровоградщині. Учений встановив, що масові розмноження шкідника є наслідком суцільного вирубування лісу, і дав рекомендації, як зробити лісозаготівлі раціональнішими. Глибоке вивчення поширення, екології та господарського значення цього виду дозволили вченому підготувати докторську дисертацію, низку вагомих статей та монографію (1957)[1].

У перші повоєнні роки Д. Ф. Руднєв активно розробляв захист рослин за допомогою пестицидів. Було створено низку практичних рекомендацій для боротьби з комахами – шкідниками кореневої системи сосни, листя, глиці, стовбурів лісових дерев. У числі перших в СРСР він працював над використанням малооб'ємного обприскування, яке суттєво підвищувало економічність захисних заходів. Праці Д. Ф. Руднєва щодо захисту лісоматеріалів стали у нагоді, коли виникла потреба ліквідувати великі вітровали лісу в Карпатах.

Разом із тим, Д. Ф. Руднєв ще у другій половині 1950 років розпочав роботи у галузі нехімічного захисту рослин. Зокрема, в цьому напрямку він спрямовував свої зусилля і поміч колег на вивчення факторів природної стійкості рослин до шкідників і розробку шляхів підвищення цієї стійкості[3]

Д. Ф. Руднєв також випробував хімічний захист плодових садів і полезахисних лісосмуг, засоби боротьби з буряковим довгоносиком. Ще у 1930-х роках він виконав роботи, які виявили залежність плодючості і смертності непарного шовкопряду від раціону його гусіні.

Дмитро Федорович оприлюднив 223 наукові праці, в тому числі 10 книг. Він підхопив естафету З. С. Голов'янка у створенні й розвиткові Київської наукової школи лісової ентомології. Серед його учнів 20 кандидатів наук: Г. І. Васечко, А. М. Войтенко, О. А. Грикун, В. І. Гримальский, В. А. Гродськийо, С. П. Калініченко, В. С. Карасьов, Н. Е. Кононова, Л. І. Лінник та інші і доктор наук, професор В. П. Смілянець[3].

Основні праці[3][ред. | ред. код]

  • К биологии короедов // Труды по лесному опытному делу Украины (Киев), 1926, вып. 5. * Великий дубовий скрипун (Cerambyx cerdo) L. — Всеукраїнська Академiя Наук, Iнститут зоологiї та бiологiї, К., 1935. — 141 с.
  • Вплив якостi харчу на плiднiсть непарного шовкопряду // Зб. праць вiддiлу екологiї наземних тварин, 1936, № 3.
  • Определение яйцепродукции непарного шелкопряда по куколкам. Зоологический журнал, 1951, т. 30, № 3.
  • О прогнозе вредителей леса и планироавании мероприятий по борьбе с ним. Зоологический журнал, 1953 т.32, № 2.
  • Большой дубовый усач в лесах Советского союза. — К.: изд-во Академии Наук УССР, 1957. — 212 с.
  • Короеды (Ipidae) Магаданской области // Энтомологическое обозрение, 1958, т. 37, № 2.
  • Влияние физиологического состояния растений на массовое размножение вредителей леса // Зоологический журнал, 1962, т.41, № 3, с. 313—329.
  • Вплив способу рубки на масове розмноження короїдiв в ялинових лiсах Карпат // Вiсник сiльськогосподарської науки", 1962, № 3 [у спiвавторствi з В.I. Гримальським та Г.I. Васечко].
  • Обоснование и эффективность применения малообъёмного опрыскивания в борьбе с вредителями сельскохозяйственных культур и древесных насаждений. — В кн. «Развитие механизмов и средств борьбы с вредителями и болезнями растений», вып. 1. М.: Бюро технической информации, 1963, с. 64–67.
  • Пути повышения устойчивости сосновых насаждений к вредителям на Нижнеднепровских песках // Зоологический журнал, 1964, т. 43, № 6, с. 831—840 [у співавторстві з Н. Е. Кононовою].
  • Шляхи пiдвищення стiйкостi соснових культур проти шкiдникiв на Нижнєднiпровських пісках // Вiсник сiльськогосподарської науки, 1964, № 8, с. 79–83 [у співавторстві з Н. Е. Кононовою].
  • Лесная энтомология. — М.: Лесная пром-ть, 1965. — 369 стр. [у соавторстве з Н.Падієм, Б. Ривкіним, Н. Храмцовим].
  • Химические средства в борьбе с вредными насекомыми, 1966. Издательство «Лесная промышленность», Москва, 183 стр.
  • Устойчивость сосны крымской против вредных насекомых // Лесное хозяйство, 1966, № 5, с. 23-25 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
  • Сравнительная устойчивость сосны крымской и обыкновенной к вредителям на Нижнеднепровских песках // Зоологический журнал, 1968, т. 48, № 2, с. 231—237 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
  • Вредители плавневых лесов и борьба с ними на юге Украины // Лесное хозяйство, 1968, № 5, с. 64-65 [у співавторстві з В. С. Карасьовим].
  • Природнi захиснi речовини хвойних порiд вiд шкiдливих комах // Доповiдi АН України, Серiя Б, 1968, № 7, с. 657—659[у співавторстві з М. В. Кузнєцовим і В. П. Смілянцем].
  • Монотерпены из сосны крымской и обыновенной как фактор их устойчивости к вредным насекомым. — В кн.. Тр. 3-й зоол. конф. БССР. Минск, 1968, с. 212—214 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
  • Бiологiчна активнiсть терпенiв як фактор стiйкостi сосни проти шкiдливих комах. — В зб. «Захист рослин», 1969, № 8, Київ, с. 90–100 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
  • Причины массовых размножений вредителей // Защита растений, 1969, № 7, с.42–44.
  • Значение защитных веществ в устойчивости сосны против вредителей // Лесное хозяйство, 1969, № 12, с.51–52. [у співавторстві з А. Акімовим, Н. Лиштвановою, В. П. Смілянцем].
  • Бiологiчний вплив терпеноїдiв сосни звичайної на комах i клiщiв // Вiсник сiльськогосподарської науки, 1970, № 7, с. 71–74. [у співавторстві з А. М. Войтенком і В. П. Смілянцем].
  • Природа и ядохимикаты. — М.: Лесная пром-ть, 1971. — 144 с. [у співавторстві з Н. Е. Кононовою].
  • Причини масового розмноження шкiдливих комах i природа стiйкостi рослин. — В зб. «Захист рослин», 1971. № 14, с. 11–19.
  • Короеды — Ipidae, 1974. — В кн.: В. П. Васильев (ред.) Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений, т.II. К.: Урожай, 1974, с. 177—217 [у співавторстві з Г. І. Васечко].
  • Лесохозяйственные мероприятия как способ повышения устойчивости и производительности дубрав на Украине //Лесоведение, 1975, № 4, с. 44–52. [у співавторстві з П. А. Рибачком і Г. І. Васечко].
  • Устойчивость растений в защите от вредителей // Журнал общей биологии, 1978, т. 39, № 3, с. 414—421 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Круть М. В. Вчені Інституту захисту рослин Національної академії наук України. К., 2016 — http://www.ipp.gov.ua/attachments/article/2/The_scientists_of_the_Institute_of_plant_protection_of_the_National_academy_of_agrarian_sciences_of_Ukraine_(2016).pdf. За іншими даними, він став кандидатом наук у 1946 році — http://www.icfcst.kiev.ua/VASECHKO/VsRudnev_r.html
  2. Zeitschrift für angewandte Entomologie, 1935, B. 22., Heft 1, S. 61–96
  3. а б в г Васечко Г. И., Грикун О. А. Биография Дмитрия Федоровича Руднева (1902—1987) — http://www.icfcst.kiev.ua/VASECHKO/VsRudnev_r.html
  4. Книга памяти Магаданской области –http://rosgenea.ru/?alf=5&serchcatal=%C4%F0%EE%E1%ED%E8%F6%EA%E0%FF&r=4. У жовтні 1936 року мати Ольги Федорівни, не знаючи про її смерть, зверталася по допомогу до К. П. Пєшкової, дружини М. Горького, із проханням сприяти полегшенню долі доньки — http://pkk.memo.ru/letters_pdf/001300.pdf