Сава Кононович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сава Кононович
Sawa Kononowicz.jpg
Народився невід.
Помер жовтень 1637
Чигирин / Боровиця
страчений
Громадянство/підданство Польща
Національність москаль або татарин
Проживання Річ Посполита
Діяльність отаман, гетьман
Титул шляхтич
Звання полковник переяславський
старший Війська Запорозького
Alex K Kononowicz.svg

Са́ва Кононо́вич  (пол. Sawa Kononowicz; ? — жовтень 1637[1]) — реєстровий козацький отаман і військовик Речі Посполитої, полковник переяславський (? — травень 1637), старший (в польських актах його іменують гетьманом) реєстрового Війська Запорозького (травень — жовтень 1637).

Біографія[ред.ред. код]

Походження Сави Кононовича невідоме. В листах 1637 року ватажка повсталих Павла Бута (Павлюка) до гетьмана Станіслава Конєцпольського він називається «чужинцем москалем»[2]. Проте рід Кононовичів використовував шляхетський герб Радван, що нагадував татарську тамгу і вживався багатьма шляхетськими родинами татарського походження. Можливо, довший час служив в козацькому війську в Україні. В повстаннях козаків 1630-х не брав участі. Станіслав Конєцпольський вважав його «чоловіком добрим, спокійним, притім рицарським».[3]

Напередодні повстання Павлюка 1637 року Кононович обіймав посаду переяславського полковника реєстрових козаків. У травні 1637 року, на річці Росаві, козацька старшина обрала його старшим (тобто гетьманом) Війська Запорозького реєстрового, знявши з цієї посади Василя Томиленка[4].

Займав пропольську позицію. Під час повстання Павлюка Кононович виступав на боці урядових сил. Він не зміг вчасно виконати наказ коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського зібрати реєстр і прибути з ним до гетьманської квартири на Південному Бузі. В результаті в серпні 1637 року козаки-повстанці під проводом Карпа Скидана і Семена Биховця рушили на Україну і в жовтні дісталися Переяслава, де закріпилася реєстрова старшина разом із Кононовичем. Однак переяславські козаки схопили свого старшого і старшину й передали повстанцям[5]. Заарештованих, включаючи Кононовича, відвезли до Чигирина і стратили за постановою козацької ради як зрадників[6]. За даними польського дослідника В. Маєвського (1968 року), був розстріляний разом з військовим писарем Теодором[7] Онушкевичем в Боровиці за вироком козацької ради, не був живим 17 вересня.[8]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]