Сади Гевсель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сади Гевсель

Tigris River At Diyarbakir.JPG

37°54′27″ пн. ш. 40°14′51″ сх. д. / 37.90750000002777398° пн. ш. 40.24750000002777739° сх. д. / 37.90750000002777398; 40.24750000002777739Координати: 37°54′27″ пн. ш. 40°14′51″ сх. д. / 37.90750000002777398° пн. ш. 40.24750000002777739° сх. д. / 37.90750000002777398; 40.24750000002777739
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Розташування Діярбакир
Дата будівництва  століття

Сади Гевсель. Карта розташування: Туреччина
Сади Гевсель
Сади Гевсель
Сади Гевсель (Туреччина)
Сади Гевсель у Вікісховищі?

Сади Гевсель — 700 га родючих земель поблизу берега Тигру, між фортецею Фортеця Діярбакир[tr] і річкою. Сади були включені до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2013 році; вони стали об'єктом Всесвітньої спадщини в 2015 році разом з фортецею Діярбакир[1][2].

Сади Гевсель представляють собою приклад того, що у довкілля і біосистем є «пам'ять». Їх дослідження можуть допомогти зрозуміти, що відбувалося в долині річки Тигр, хоча б з часів Ассирійської імперії, тобто з того моменту як сади вперше були описані стародавніми текстами (близько 3000 років тому). Масштабні зміни, викликані вулканічною активністю, кліматичними умовами, динамікою осадження та ерозію, тектонічними підняттями і пов'язаними з ними землетрусами, а також — наслідками минулої людської діяльності — істотно відбилися в сучасному об'єкті Всесвітньої спадщини.

Опис[ред. | ред. код]

Укріплене місто (або фортеця) Діярбакир розташовано у верхньому сточищі річки Тигр. Він знаходиться на схилі пагорба, на терені «Родючого півмісяця». Саме місто і навколишній природний ландшафт складалися поступово — протягом декількох століть. Вплив на архітектуру і господарство в регіоні наклали відразу декілька цивілізацій, що змінювали одна одну. Місто стало важливим економічним і політичним центром еллінізму і залишалося ним протягом майже всієї давньоримської епохи. Діярбакир зберіг своє значення в епоху правління династії Сасанідів, а також — в ті часи, коли він послідовно належав Візантійській та Османській імперям. Зі стародавніх часів місто залишається важливим регіональним центром[3].

Об'єкт, який увійшов до списку Всесвітньої спадщини в 2015 році, включає в себе тель на місці стародавнього міста Амід — відоме сьогодні як Ічкале (що означає «внутрішній замок»), власне фортечний мур міста Діярбакир (він має протяжність в 5800 метрів і включає в себе численні брами, башти, контрфорси і шістдесят три написи, зроблені в різні історичні епохи). Частиною об'єкту, що охороняється є також і власне родючі сади Гевсель, розташовані між Діярбакиром (його фортечною стіною) і річкою Тигр. Свого часу вони забезпечували населення і захисників міста водою та їжею.

Дослідження[ред. | ред. код]

На думку сучасних дослідників сади Гевсель представляють собою приклад того, що у довкілля і біосистем є «пам'ять». Їх дослідження можуть допомогти зрозуміти, що відбувалося в долині річки Тигр, принаймні, з часів Ассирійської імперії — тобто з того моменту як сади вперше згадані в записах, виконані на клинописних табличках близько 1000 років до Р.Х.. Масштабні зміни, викликані вулканічною активністю, кліматичними умовами, динамікою осадження і ерозії, тектонічними підняттями та пов'язаними з ними землетрусами, а також — наслідками минулого людської діяльності — істотно відбилися в сучасному об'єкті Всесвітньої спадщини. Інакше кажучи, сади Гевсель — це сукупність об'єктів, які можуть містити інформацію про «довгі періоди» в історії міста Діярбакир. Крім того, на терасах, на яких розташовані сади, «записані» гідрологічні та кліматичні зміни в долині від останнього льодовикового періоду та голоцену до сьогоднішнього дня[4]

Список Всесвітньої спадщини[ред. | ред. код]

Сади Гевсель стали кандидатом в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2013 році. У 2015 році вони офіційно внесені в список спадщини ЮНЕСКО[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sabah, 2013
  2. Hürriyet, 2016
  3. UNESCO World Heritage Centre (2015). Культурний ландшафт «Фортеця Діярбакир і сади Гевсель» (en). whc.unesco.org. Процитовано 2017-05-22. 
  4. Catherine Kuzucuoğlu, Sabri Karadoğan The Hevsel Gardens: archives of human activities and of the past and present evolution of the River Tigris at Diyarbakır // L'Hevsel à Amida-Diyarbakır : Études et réhabilitation de jardins mésopotamiens / Martine Assénat. — İstanbul : Institut français d’études anatoliennes, 2015-12-31. — ISBN 9782362450617.
  5. UNESCO World Heritage Centre (2015). UNESCO World Heritage Centre - Decision - 39 COM 8B.32 (en). whc.unesco.org. Процитовано 2017-05-22.