Сампрадая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Сампрадая (санскр. सम्प्रदाय, saṁpradāya?) - санскритський термін, який використовується в індуїзме для позначення певної богословської традиції, філософське вчення та культурні особливості якої передаються по лінії духовних вчителів - ланцюга учнівської наступності, званої парампара. Отримуючи духовне посвячення (Дикшит) від гуру, що належить до парампаре однією з сампрадаї, учень автоматично приєднується до цієї сампрадаї. До сампрадаї неможливо належати за народженням, у спадщину, як в династії або Готра. У контексті сучасного індуїзму, термін «сампрадая» також використовується для позначення товариств, організацій і груп людей.

Визначення[ред.ред. код]

Санскритське слово сампрадая (saṁpradāya?) можна перекласти як «традиція» або «релігійна система», хоча необхідно відмітити, що в індійському релігійному контексті, даний термін має набагато більш авторитетним і сильним значенням, яке неможливо повністю передати його переведенням на російська мова.[1]

Найближчим за значенням до терміна «сампрадая» мабуть є слово «традиція», якщо розуміти під традицією сукупність переданих від одного покоління до іншого елементів релігійної та богословської доктрини, форм релігійного досвіду, релігійної практики, етикету, моральних установок, форм соціального життя тощо. Сампрадая являє собою єдність цих елементів, що увібрала у себе весь минулий традицію і представляє її у сьогоденні. Частиною поняття сампрадаї є її співвіднесеність з іншими традиціями, а також здатність, не змінюючись з часом, бути живим джерелом знань і досвіду.

Сампрадая являє собою духовний канал, ланцюг стосунків, яка підтримує ясну релігійну ідентичність і спадкоємність протягом історії. [1] До сампрадаї можна приєднатися отримавши Дикшит в певній парампаре - таким чином, поняття «сампрадая» тісно пов'язане з гуру-парампарой - лінією, в якій духовні вчителі виступають як переносники і передавачі традиції.[1] Дикшит являє собою ритуальну процедуру і також виступає як одне з основних призначень сампрадаї. Сампрадая - це набір практик, відносин і певний світогляд, що передаються, і в процесі цієї передачі переформульовуються і переглядаються кожним наступним поколінням послідовників. Система сампрадаї допомагає підтримувати культурну і філософську тяглість традиції з минулого, і в той самий час забезпечує базу для необхідних змін всередині самої традиції, які здійснюються людьми, що до неї належать. [1]

Вайшнавські сампрадаї[ред.ред. код]

Див. також: вайшнавізм

У вайшнавізмі, поза сампрадаї релігійна практика вважається безплідною, так як складові її основу мантри виробляють належний ефект тільки в тому випадку, якщо отримані від авторитетного гуру традиції.[2] У вайшнавізмі прийнято виділяти чотири автентичних сампрадаї, в якості засновників яких шануються богиня Лакшмі (шрі-сампрадая), Шива (Рудра-сампрадая), Брахма (Брахма-сампрадая) і Кумари (Кумара-сампрадая). У кожній з сампрадаї є також власний «початковий вчитель» (мулачарья), або «вчитель веданти» (ведантачарья), який зазвичай є автором базових коментарів до «Веданта-сутра», головним Упанішадам і «Бхагавад-гіти», - основоположним текстів філософської та богословської доктрини сампрадаї.

У шрі-сампрадаї роль ведантачарьі виконує Рамануджа, в Рудра-сампрадаї - Вішнусвамі, в Брахма-сампрадаї - Мадхви, в Кумара-сампрадаї - Німбарка. Хоча всі чотири сампрадаї вважаються авторитетними, в кожній з них існують свої уявлення про суще (пара-таттви), про предмет поклоніння (боронь-таттви), про мету релігійної практики (садху-таттви), про способи досягнення цієї мети (садхана-таттви ) і про визначальні критерії належності до сампрадаї її послідовника (садхака-таттва).

У гаудія-вайшнавізму прийнято вважати, що поява чотирьох вайшнавских сампрадаї було передбачене в одному з текстів «Падма-Пурани»:[3]

Без отримання посвячення в учні від істинного гуру, що належить до парампаре, мантра не матиме ефекту. З цієї причини, чотири вайшнавских сампрадаї, розпочаті Лакшмі, Господом Брахмою, Господом Рудрой, і Санакой (одним з чотирьох Кумаром), з'являться у святому місці паломництва Джаганнатха-Пурі і очистять всю землю в епоху Калі Юга. Лакшмі вибере як основоположника своєї сампрадаї Рамануджа, Господь Брахма вибере Мадгвачарьі, Господь Рудра вибере Вішнусвамі, а чотири Кумара виберуть Німбадітью.

Деякі руху в вайшнавізме проголосили свого засновника аватарой Бога і відкололися від своєї батьківської сампрадаї, створивши свою власну. Прикладами цього в вайшнавізмі можуть служити традиції Рамананда, Валлабхі і Свамінараяни.[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Sampradaya in Eighteenth Century Caitanya Vaisnavism, ICJ, http://iskcon.com/icj/11/04-gupta.html 
  2. Sampradaya-vihina ye mantras te viphala matah .
  3. Цитується в« Böthlingk Sanskrit-Sanskrit dictionary », entrySampradaya, Sabda-Kalpa-Druma Sanskrit-Sanskrit dictionary і в «Прамея-ратнавалі» 1.5-6 Баладеви Відьябхушани
  4. William R. Pinch,Remembering Ramanand. p. 37: «purged from the institutional memory of the Ramanandi sampraday, and Ramanand was declared to have acted independently in originating Vaishnavism in the north."

Література[ред.ред. код]

  • С. А. Горохов. Тантризм і тантристи.
  • С. В. Пахомов. Проблема ідентифікації в індуїстському тантризме.
  • С. В. Пахомов. Проблема визначення і класифікації тантричних шкіл.

Посилання[ред.ред. код]