Сарнавський Євгеній Вікторович

Євгеній Вікторович Сарнавський
Майор
Загальна інформація
Народження	14 вересня 1989(1989-09-14)  Українська РСР, Кам'янець-Подільський
Смерть	15 червня 2017(2017-06-15) (27 років)  Україна, Дніпро (помер від поранень)
Alma Mater	факультет військової підготовки КПНУ
Псевдо	«Юджин»
Військова служба
Роки служби	2007—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на кордоні 2014 Бої за Авдіївку
Командування
командир інженерно-саперної роти
Нагороди та відзнаки

Євге́ній (Євген) Ві́кторович Сарна́вський (14 вересня 1989 року, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР — 15 червня 2017, м. Дніпро, Україна) — український військовослужбовець, сапер, майор (посмертно) Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступеня. Позивний «Юджин».

Біографія

Зовнішні відеофайли
	Репортаж за участі «Юджина». Мінне полювання - Вікна-новини - 09.02.2017
	Пам'яті полеглого Героя, капітана 72-ї ОМБр Євгенія Сарнавського ("Юджина")

«Юджин» розміновує житлові квартали Авдіївки. 2017

Євгеній Сарнавський народився 14 вересня 1989 року в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Дитинство, шкільні роки пройшли в м. Овручі на Житомирщині. 2004 року вступив на навчання до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який закінчив у 2006 році. У липні того ж року через Кам'янець-Подільський ОМВК вступив до Військового інженерного інституту ПДАТУ. 2011 року закінчив факультет військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і був направлений для подальшого проходження служби до міста Біла Церква у військову частину А2167 на посаду командира інженерно-технічного взводу 72-ї Гвардійської окремої механізованої бригади. З того часу мешкав з дружиною в м. Білій Церкві.

Від початку російської збройної агресії проти України Євгеній Сарнавський виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій області: з травня по серпень 2014 року в прикордонній зоні біля Панченкове та Черовонопартизанська Довжанського району Луганської області, де з групою 72 ОМБр був взятий у полон до російського угрупування, з вересня 2014 по червень 2016 року в районі Волновахи та окупованого Докучаєвська, в Гранітному, а з жовтня 2016 року — в Авдіївці та довколишніх прифронтових селах.

За час війни отримав звання капітана, призначений на посаду командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 72-ї ОМБр. Був досвідченим сапером, свій досвід передав й іншим. Завжди нестандартно підходив до роботи, багато інновацій його авторства врятували не одне життя.

В період запеклих боїв у промзоні Авдіївки з 29 січня по 4 лютого 2017 року група капітана Сарнавського під щільними обстрілами противника пробивала шляхи для підвезення боєприпасів, продовольства, палива до нових позицій бригади на відбитому у терористів опорному пункті «Орел». На виконання завдання командир покликав добровольців, — пішли всі. Їхня «дорога життя» допомогла втримати опорний пункт, за який було заплачено життями українських Героїв. В житлових кварталах Авдіївки капітан Сарнавський знешкоджував міни і снаряди, що не розірвалися, біля будинків мирних мешканців, після обстрілів міста російськими терористами.

Окрім розмінування офіцер здійснив безліч успішних бойових виходів у «сіру зону» до позиції противника, виконуючи мінування тих ділянок місцевості, звідки є небезпека проникнення диверсійно-розвідувальних груп чи імовірної атаки з боку російських бойовиків. На відміну від ворога українські сапери використовують тільки дозволені міжнародними угодами засоби. Причому кожну таку ділянку ретельно заносять у відповідні формуляри, вказуючи точні координати, щоб швидко знайти і знешкодити міни після звільнення окупованих територій. Українські прапори, встановлені та заміновані командою «Юджина» російські окупанти взагалі не намагалися знімати, попри те, що вони майоріли просто під їхнім носом.

8 червня 2017 року капітан Сарнавський виконував бойове завдання із розмінування місцевості в районі Авдіївки, поблизу селища Кам'янка з групою розвідки 72 ОМБр. Під час проходження посадки досі не відомим чином потрапив на ворожу пастку з двох протипіхотних осколкових мін направленої дії, де й дістав важких поранень внаслідок вибуху: травматична ампутація обох ніг, проникаюче поранення черевної порожнини, поранення грудної клітки. Побратимам вдалося зупинити кровотечу і оперативно доставити командира до Авдіївки. Військові лікарі 66-го мобільного шпиталю зробили все можливе, щоб стабілізувати і підготувати до евакуації. Євгенія відправили у Дніпро, він весь час був з апаратом штучної вентиляції легень, але ще тиждень боровся за життя. Помер 15 червня 2017 року, близько 22:00 в обласній лікарні імені Мечникова.

Президент Петро Порошенко доручив представити загиблого капітана Сарнавського до державної нагороди.

17 червня з воїном-захисником попрощались на Майдані Незалежності в Києві, наступного дня було прощання у Білій Церкві. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» міста Біла Церква.

	Я покладав на Євгена великі сподівання, але, на жаль, ворожа міна обірвала його високий політ. Він був дуже хорошим воїном і ніколи не ховався за спинами своїх підлеглих.
— командир 72-ї бригади полковник Андрій Соколов

	Багато років він служив у нашій бригаді і весь цей час намагався зробити так, аби ніхто не постраждав від вибухів. Ще довго мешканці Донбасу згадуватимуть Євгена, називаючи його своїм ангелом-рятівником. На його рахунку тисячі знешкоджених снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів. Це дійсно людина, яка достойна вшанування і військовими, і цивільними.
— прес-офіцер бригади Олена Мокренчук

У м. Білій Церкві залишилась вагітна дружина Сарнавська Альона Анатоліївна, в селі Крюківщина — мати Валентина Анатоліївна Сарнавська, вчитель математики Крюківщинської школи.

14 січня 2018 року в м. Білій Церкві народився син.

Нагороди

• За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (5.7.2017, посмертно).
• За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2.12.2016).

Вшанування пам'яті

• 7 вересня 2017 року на сесії Крюківщинськоі сільськоі ради одноголосно прийняте рішення про перейменування вулиці Нової на честь Євгенія Сарнавського.
• Почесний громадянин міста Біла Церква (посмертно)
• 15 липня 2021 року, в селищі Кам'янці, неподалік місця, де загинув офіцер, було встановлено пам'ятник Євгенію Сарнавському.

Джерела

• Сарнавський Євгеній Вікторович («Юджин») // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Сарнавський Євгеній Вікторович // Український меморіал.
• Після тяжких вибухових поранень на Донбасі помер командир саперної роти, у якого залишилася вагітна дружина // УНІАН, 8 липня 2017.
• Разом ходили в атаку на Білокам'янку, — ким був полеглий в АТО сапер «Юджин» // «24-й канал», 16 червня 2017.
• Як працював покійний командир «Юджин» на вулицях Авдіївки (фото, відео) // «Моя Київщина», 17 червня 2017.
• Він завжди намагався зберегти життя // Офіційний сайт міської ради Білої Церкви, 19 червня 2017.
• Реквієм за «Юджином» // Андрій Яцик. «Народна Армія», 22 червня 2017.
• Президент нагородив 159 військовослужбовців ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 липня 2017.
• «Почесний громадянин міста Біла Церква» (посмертно)